"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з виховує 11 дітей

"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з виховує 11 дітей

"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з виховує 11 дітей
Зліва направо: Тетяна, Микита, Сергій, Дмитро, Ярослав, Ваня на руках у Світлани Опольської, Антон, Яна, Кирило, Віка. Фото: Суспільне Кропивницький

Родина переселенців з Луганської області Світлана й Олег Опольські виховують одинадцять дітей. П’ятеро дітей усиновили. Аби взяти інших до родини, створили будинок сімейного типу. Коли у 2014 році в Україні почалась війна, родина виїхала у Волинську область, потім у Дніпропетровську. Торік – на Кіровоградщину в село Карлівка.

Розпочалось все 13 років тому, розповідає Світлана Опольська. Офіційно вона – вихователька будинку. "Ми взяли двох хлопчиків, Це були Данил і Микита. Через два роки ми взяли Тетяну і Дмитра і потім вже, коли почалася війна й ми виїхали з Луганської області, то переїхали в Ковель, з Ковеля в Павлоград, і там чоловік пішов на шахту, щоб взяти ще хлопчика. І ми взяли Ванєчку".

Ваня наймолодший. Йому чотири роки. Віка й Кирило мають по вісім років й ходять до другого класу. 11-річна Яна – шестикласниця, 13-річні Антон і Ярослав – семикласники. Дмитрові 14 років. Він – восьмикласник. Сергій, Микита й Тетяна мають по 15 років. Вони ходять до дев’ятого класу. Найстаршого 19-річного сина на момент підготовки матеріалу вдома не було. Батько був на роботі: працює на шахті.

На Кіровоградщину переїхали торік з Дніпропетровської області. Тут вирішили взяти ще дітей. У селі Карлівка їм запропонували дім для створення будинку сімейного типу.

"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з Луганщини виховує 11 дітей
Будинок родини Опольських в Карлівці. Фото: Суспільне Кропивницький

"Служби нам подзвонили й сказали, що померла мати й залишилося троє хлопчиків, – каже Світлана Опольська. – Характеристику дали не дуже добру на хлопців, але коли приїхали, і я їх побачила, в мене було таке відчуття, що я їх знаю давно. Вони мої, але в мене їх забрали й тепер віддають".

П’ятнадцятирічний Сергій Шавкун у родині живе майже рік. "Ми тут з’явилися минулого року в червні. Я, Ярік і Кирило. Коли ми сюди прибули, нам дуже все сподобалося, побачили добрих людей. Ми зрозуміли, що вони нас дійсно будуть любити".

15-річну Тетяну взяли за дочку десять років тому. "Для мене немає іншої мами. Я не знаю, як би ми жили без неї, я дуже її люблю. Хочу, щоб була завжди поряд зі мною. Найкраща".

Хлопці й дівчата мають різні кімнати. Одинадцятирічна Яна і восьмирічна Вікторія живуть в одній кімнаті. До дня матері Яна Юрачкіна створила листівку. "Робила довго, старалася".

"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з Луганщини виховує 11 дітей
Кирило, Ваня й Віка, праворуч – Антон. Фото: Суспільне Кропивницький

"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з Луганщини виховує 11 дітей
Сергій співає пісню про маму. Фото: Суспільне Кропивницький

"Я їх не народила фізично, але народила в серці". На Кіровоградщині родина переселенців з Луганщини виховує 11 дітей
Діти називають Світлану Опольську мамою. Фото: Суспільне Кропивницький

Світлана Опольська каже: всі діти називають її мамою. "Коли вони кажуть: "Мама, я тебе люблю". Вони з тобою радяться, все розповідають. Ти живеш ними, а вони тобою. І ти розумієш, що ти їм потрібен, що ти не живеш для себе, а живеш для них. Це найважливіше, що ти комусь потрібен. І ти розумієш, що ти дала їм життя. Хай я їх не народила фізично, але народила в серці".

За словами Світлани, хочуть з чоловіком взяти ще дівчинку, для якої стануть батьками.

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб

На початок