У Кіровоградському обласному госпіталі реабілітують військових після поранень і травм, отриманих на війні. "Це унікальний і водночас гіркий досвід", – говорить фізична терапевтка, ерготерапевтка Оксана Бондаренко. За її словами, іноземні лікарі, які приїжджають навчати українських медиків, кажуть, що після війни ставатимуть в чергу, аби самим повчитися в українців.
Оксана Бондаренко працює в відділенні фізичної та реабілітаційної медицини. Тут військових відновлюють. Це особливість кропивницького шпиталю. "З ургентним лікуванням працюють заклади, які перебувають ближче до фронту. Заклади ж нашого регіону і західніші більше спеціалізуються на реабілітації. Тяжкі пацієнти зі значними ампутаціями зазвичай рушають далі – у Вінницю і Львів".
Військові потрапляють до госпіталю з мінно-вибуховими, черепно-мозковими й осколковими травмами, а також переломами й контузіями. Фізичні терапевти допомагають боротися з наслідками таких травм – допомагають відновити різні функції організму.
Якщо людина зламала руку й після зростання кісток не може взяти чашку, то завдяки фізичним терапевтам вона вчиться заново це робити, пояснює лікарка. "Звісно, треба зрозуміти, що так відбувається не у всіх випадках. Є тяжкі травми, коли стовідсоткове відновлення неможливе. У таких випадках ми включаємося в адаптацію. Ерготерапія – це якраз те, що допомагає людині адаптуватися й стати максимально незалежною за тих обставин, у які вона потрапила".




За словами Оксани Бондаренко, загальні принципи фізичної реабілітації однакові для цивільних і військових. Водночас не все з мирного життя підходить для воєнного часу. "Усе-таки типи травм і поранень на війні не зіставні з тими, які людина може отримати в побуті чи під час аварії на дорозі. Тут треба трохи інші методики".
Найскладніше реабілітувати людей після політравм, каже фізичний терапевт й ерготерапевт Аллан Єпіков. "У мирний час я з цим не стикався. А зараз є ситуації, коли в людини перебитий поперек (спинний мозок), і до того ж ще часткова ампутація нижньої кінцівки. З таким, звичайно, важко працювати".
Також під час війни у бійців загострюються старі захворювання. "Ці проблеми в цивільному житті їх особливо не турбували через те, що навантаження було набагато нижче. А зараз під бронежилетом і шоломом усе виходить нагору".




Зі слів Аллана Єпікова, проблем з обладнанням зараз немає. Його купує сам заклад. Також допомагають волонтери. Є дефіцит кадрів – самих фізичних терапевтів.
"Річ у тім, що це молодий фах. Він виник за західним зразком під час медичної реформи. Фізичні терапевти – це люди, які спеціалізуються на рухах. Вони знають, як правильно ці рухи мають відбуватися, аналізують їх і можуть якісно впливати на їх відновлення й зменшення болю. Щоб поставити електрод, треба розуміти, куди ти його ставиш. Працювати лише за алгоритмом не вийде. Потрібні знання анатомії, фізіології, особливостей м’язів. Таких фахівців у нас мало. Я й мої колеги – перше покоління лікарів цієї спеціальності".



Також проблемою є брак часу для реабілітації, розповідає Аллан Єпіков. "Хлопці приїздять лише на 10 днів. Цього дуже мало. У мирний час людина може ходити до нас місяць і більше. Реабілітація – це насправді тривалий процес".
Є військові, які через тяжку травму проходять реабілітацію роками, говорить Оксана Бондаренко. "За що я вдячна своїй роботі? За те, що вони вражають мене щодня – від найдрібнішого успіху, якого я не очікувала, до масштабних подій, коли мій пацієнт поклав милицю і пішов без неї. Або, наприклад, коли дисфункціональний м’яз починає потихеньку відгукуватися. Ми з колегою можемо втерти сльозу, коли бачимо ці речі. Це все ти повністю розумієш лише тоді, коли щодня за цим спостерігаєш. І тоді думаєш: "Ось, нарешті!"
Читайте також
- Бійці можуть звертатися до психологів Кіровоградського обласного шпиталю без направлення
- У Гайворонській лікарні на Кіровоградщині запрацювало відділення гемодіалізу
- "Головну лотерею свого життя я вже виграв". Кропивничанину пересадили донорське серце
- "Ви прийшли до лікарів, а не у ветеринарну клініку". Кропивничанка про проходження МСЕК з призначення інвалідності
Повідомляйте про події з життя вашого міста чи селища у Кіровоградській області за цим посиланням
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері, Телеграм, Інстаграм та Ютуб