Ми повернемось. Переселенка у Кропивницький записала Щедрика на калімбі з побажанням вернутись додому

Ми повернемось. Переселенка у Кропивницький записала Щедрика на калімбі з побажанням вернутись додому

Ми повернемось. Переселенка у Кропивницький записала Щедрика на калімбі з побажанням вернутись додому
Аріадна Гринькова з мамою записують відео до "Щедрика".

Аріадна Гринькова з Мелітополя грає на калімбі. У новорічні свята вивчила "Щедрика" та записала разом з мамою відео на вулицях Кропивницького. Про те, що це за інструмент, та як вирішили залишитись в Україні після евакуації з Мелітополя, розповіли Суспільному.

Калімба – давньоафриканський інструмент. Його називають медитативним та інтуїтивним, розповідає Аріадна: "Навіть якщо просто тиснути на клавіші, якщо немає ніякої мелодії – дуже красиво. Я хотіла укулеле. Мама побачила в ютюбі відео з калімбою, і розповіла мені про цей інструмент. Подивилась, як на ному грають, і що налаштовувати його не складно, простіше, ніж гітару. Мені він сподобався, як звучить, і я сама навчилась на грати на цьому інструменті".

Аріадні 16 років. Вона вирішила продовжувати навчання після евакуації у своїй мелітопольській школі онлайн. "У нас дуже круті вчителі, — розповідає вона, — крутий клас. Класний керівник, викладач музики та фізики залишились у Мелітополі, хто в Києві, вчителька англійської в Запоріжжі, під постійними обстрілами. Тому уроки вона проводить рідше".

Мама Аріадни Анна Крапівка додає – навчатись у таких умовах складно, багато матеріалу донька опрацьовує самостійно, проте вирішили свою школу не лишати: "Вона у нас дуже проукраїнська, хоча про Мелітополь говорять різне. Ті, хто нині там лишились – це не ті, хто чекав, а ті хто не зміг виїхати. Сусідка наглядає за нашою квартирою, там стоїть ялиночка, то вона нам познімала на відео. Вони всі там бояться, бояться слова сказати, людей викрадають, перевірки, бояться, що будуть потім обстрілюватимуть місто, як Херсон".

Анна та Аріадна приїхали до Кропивницького евакуаційним потягом 11 квітня. Першу ніч ночували на вокзалі. "У нас там тривог не було, ми не знали, що це таке. Приїхали сюди вночі, комендантська година, нікуди їхати не можна. Холод був страшний, ми легко одягнені, їхали з однією сумкою. Як закричить сирена, дуже сильно злякались, і ми вирішили тікати далі, на захід".

Прихисток у Кропивницькому родина знайшла через соцмережі. "Жінка запросила до приватного будинку свого сина, зовсім незнайомі люди, — розповідає Анна. – Живемо тепер в нашого Андрія, він мені як син. Два місяці тому його призвали до армії, тепер ми тут самі".

У Кропивницькому Аріадна почала займатись волонтерством. "Я ще в Мелітополі хотіла цим займатись. Хотіла хоч якось допомагати, підривати десь щось, тільки б вони пішли з міста, але мама не дозволяла, там було волонтерити небезпечно".

З травня Аріадна з мамою шила одяг для військових у волонтерському центрі "Вулик". Анна за освітою вчитель, але займається художньою машинною вишивкою. Проте шити швидко й великими партіями їй складно. Аріадна до "Вулика" теж не виявляла бажання займатись цією справою, та пропрацювали у волонтерському центрі до вересня. Потім почався навчальний рік.

Ми повернемось. Переселенка у Кропивницький записала Щедрика на калімбі з побажанням вернутись додому
Аріадна Грінькова у волонтерському центрі "Вулик". Фото Анни Крапівки

"Ми – як та жабка, яка збила масло лапками. Поки щось робимо – ми живі, – говорить Анна. – Треба щось робити. Не падати духом і вірити у перемогу, чимось займати руки, щоб не вибухнув мозок".

Побувши у Кропивницькому, вирішили тут залишитись: "Познайомились із містом, дуже красиве. І хоч є знайомі в Німеччині, в Норвегії, у Польщі – вирішили не їхати", – каже Анна.

Мамине рішення підтримує й Аріадна: "Не хочу більше їздити. Ще далі від дому, знову нові люди. Страшно. Тут знайшла вже друзів, не зовсім так, як дома, але це вже щось".

Тож відеоілюстрацією до новорічного "Щедрика" на калімбі стали вулиці Кропивницького. Записували відео з побажанням перемоги Україні, та щоб всі ті, хто полишили свої домівки повернулись додому.

Що відомо

З Мелітополя виїжджають російські лікарі, а окупанти посилюють фільтраційні заходи — Федоров

Читайте також

  • Дев'ять місяців в окупації, а після — примусова депортація. Історія священнослужителя з Мелітополя
  • Кропивницька школярка Вікторія Сушиліна відрізала косу, щоб допомогти армії. Вона продала волосся, яке відрощувала з народження. Перерахувала на рахунок Збройних Сил України 6560 гривень. Суспільному розповіла, для доброї справи волосся не шкода.
  • Чекають на господарів. Історії тварин з Краматорська, яких евакуювала кропивницька зоозахисниця
Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб
На початок