Перейти до основного змісту
"До останнього не вірив, що син загинув, сподівався, що поранений, але живий". Батько Героя України з Кіровоградщини

"До останнього не вірив, що син загинув, сподівався, що поранений, але живий". Батько Героя України з Кіровоградщини

"До останнього не вірив, що син загинув, сподівався, що поранений, але живий". Батько Героя України з Кіровоградщини
. Фото 93-тя ОМБр Холодний Яр

До останнього не вірив, що син загинув, сподівався, що поранений, але живий. Так говорить батько Героя України, лейтенанта 93 бригади "Холодний Яр" Юліана Ступака Юрій Ступак, який живе у селі Ясинуватка Кіровоградської області. Каже, його син героїчно загинув на Харківщині 8 березня, прикриваючи собою побратимів та захищаючи Україну від російських солдатів.

Президент України посмертно присвоїв звання Героя України з удостоєнням ордена Золота Зірка лейтенанту Збройних сил Юліану Ступаку. Про це йдеться в Указі президента від 13 квітня 2022 року.

З дитинства мріяв бути військовим

Юліан Ступак народився 28 серпня 2000 року в місті Кам’янське (колишній Дніпродзержинськ) Дніпропетровської області. Жив там з бабусею, закінчив місцеву школу №37. "Не був відмінником, але в школі навчався добре. Він все схоплював на льоту, був справедливий, кмітливий, вчителі його поважали, – пригадує батько, – вів здоровий спосіб життя, займався спортом. Він з дитинства мріяв бути військовим".

У 2021 році хлопець закінчив Львівську академію Сухопутних військ імені Сагайдачного. З серпня минулого року брав участь у бойових діях в зоні операції об'єднаних сил, мав відслужити по контракту п'ять років. Воював у Донецькій області у складі 93 бригади "Холодний Яр".

Востаннє розмовляв з сином у день його смерті

"24 лютого, під час російського вторгнення у Юліана була ротація і він перебував у військовій частині Дніпра. Спершу їх направили захищати від російських загарбників Сумську область, після цього Харківський регіон. Ми щодня з ним були на зв'язку, говорили по телефону".

Юліан Ступак загинув 8 березня прикриваючи собою побратимів. За словами Юрія, в цей день востаннє розмовляв з сином вранці.

"Я подзвонив, він мені розповів, що з хлопцями зачищають село. Я сказав, що не турбуватиму його і передзвоню ввчері. Юліан відповів, що буде краще, коли я наберу наступного дня, але 9 березня він уже на зв'язок не вийшов. Побратими сина розповіли, що за кілька днів до смерті Юліан знищив російський танк, схопив гранату, яка летіла на українських бійців, коли вони сиділи в засаді, і відкинув її у бік ворогів. В останні хвилини свого життя він виводив людей зі свого взводу, які потрапили у скрутне становище, він залишився їх витягувати і загинув сам".

Як Юліан просив, поховали його в Ясинуватці

Про смерть сина батькові повідомили 11 березня. Попри це Юрій до останнього не вірив, що Юліан загинув, думав, що поранений і можливо переховується у людей.

Поховали бійця на кладовищі в Ясинуватці. За словами батька, так хотів його син. "Колись він говорив своїм друзям: – "Якщо зі мною щось трапиться, то поховайте мене у Ясинуватці на Кіровоградщині". – Ми так і зробили, виконали його прохання".

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне: Кропивницький у Вайбері , Телеграм, Інстаграм та Ютуб

Топ дня

Вибір редакції

На початок