Перейти до основного змісту
"Щоб зберегти здоров’я екіпажа, я вирішив літати не повним складом". Вертолітник з Кіровоградщини

"Щоб зберегти здоров’я екіпажа, я вирішив літати не повним складом". Вертолітник з Кіровоградщини

"Щоб зберегти здоров’я екіпажа, я вирішив літати не повним складом". Вертолітник з Кіровоградщини
. Суспільне Кропивницький

"Щоб зберегти здоров’я екіпажа, я вирішив літати не повним складом". Так згадує про ліквідацію аварії на Чорнобильській атомній електростанції льотчик з Олександрії Олександр Петренко. Саме олександрійські військовослужбовці-авіатори перші почали ліквідацію наслідків аварії з повітря, закидаючи в реактор пісок та свинець. Їх було 163. Тоді загинув старший прапорщик Микола Ганжук. Його вертоліт зачепився за троси крана.

Олександру Петренку з Олександрії 68 років. Коли сталась аварія на Чорнобильській атомній електростанції, він був командиром екіпажу вертольота.

"Наш полк, на той час військова частина 01094, була піднята по тривозі в неділю вночі. Пізно ввечері, ми думали навчальна тривога. Поступила команда: "Терміново на аеродром". 1 травня, 2 травня кидали свинець, селітру і потім до тих пір, поки не набирали максимальну дозу радіації, ми працювали там. Були екіпажі, які працювали два-три дні, я 10 днів працював".

До ліквідації аварії на атомній електростанції залучали вертоліт, який нині стоїть на території військової частини в Олександрії.

"Я виконав 15 заходів над реактором. Вели облік отримання радіації випромінювання на екіпажі. Коли екіпаж прилітав, то лікар підходив і знімав на дозиметр показники. Але ми боялись, що нас спишуть із льотної роботи, коли ми отримаємо дозу випромінювання високу, то ми від лікарів тікали, вони по аеродрому нас ловили. На вертольоті Мі-6 було шість членів екіпажу, трьох вже немає вже в живих. Для того, щоб зберегти здоров’я та життя членам екіпажу, я вирішив – за це могли б мене покарати – не повним складом літати. Двох членів екіпажу залишав на землі".

На вертольоті Мі-6 Олександр Петренко здійснив свій останній політ у 1998 році.

“Для роботи в Чорнобилі він підходив за характеристиками, тому що міг брати на зовнішні підвіски вантаж до восьми тонн. Ніякий вертоліт у світі не бере такий вантаж, ну крім Мі-26, який іде на зміну Мі. Загальновійськовий захисний комплект, респіратор і свинець – ось всі наші засоби спецзахисту. На той час інших не було".

Над реактором дозволяли одному екіпажу робити не більше 25 польотів.

"Штурман дивиться у своє вікно і потім дає командиру команду, що ми знаходимось над реактором. Так робили скиди, попадали точно. На даний час я є інвалідом Чорнобиля другої групи, категорія ліквідатора першої групи. Результати Чорнобиля. Я не один такий, нас таких багато. В мене серцево-судинні захворювання – це основне".

У 1986 році отримав дозу опромінення 23 рентгени.

Що відомо

Чорнобильська аварія сталась у ніч на 26 квітня 1986 року у місті Прип’ять Київської області. Два теплових вибухи зруйнували четвертий енергоблок атомної електростанції. На даху почалася пожежа. Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара. Вона накрила територію сучасних України, Білорусі та Росії, більшу частину Європи, східну частину США. 60% радіоактивних речовин осіло на території Білорусі. Майже 200 тисяч людей евакуювали із зон забруднення.

Читайте також

Топ дня
Вибір редакції
На початок