Кропивничанка Вікторія Микитенко зберігає вишиванки чоловіка, який загинув на війні, вишиває картини, рушники, сорочки, сукні для рідних і хоче, аби вони передавали їх своїм нащадкам. Вишивання допомогло їй у найтяжчі дні, коли втратила чоловіка. Вважає все, що вишите власноруч – це оберіг. У Всесвітній День вишиванки, який відзначають щороку у третій четвер травня, показала Суспільному картину з усіма областями України, яку хоче презентувати на День перемоги України.
За словами Вікторії, вишивкою займається понад 30 років. Вчитися вишивати почала після проголошення незалежності України у шкільному гуртку. Вишиває хрестиком.
"Обираю схеми, які я хочу вишити, чи то малюнок, картинка чи рушник. Те, що лягає до душі. Для мене, це оберіг – все, що зроблено руками".
Вікторія для своїх дітей зберігає власноруч вишитий весільний ручник, на котрий ставала з чоловіком Олегом, коли одружувались у 1997 році. Разом виростили трьох дітей. І майже три роки Вікторія вчиться жити без нього.
На початку повномасштабного вторгнення чоловік Вікторії керував групою розвідників 23-го окремого батальйону "Хортиця" 56-ї Маріупольської бригади. Отримав поранення поблизу селища Піски.
"Він помер в шпиталі 24 серпня, на День незалежності. Це було дуже несподівано, бо при важких пораненнях він йшов на поправку. І син сказав: "Тато помер в День незалежності за незалежність".
Зі слів Вікторії, після втрати чоловік вишивка допомогла відволікатись від сумних думок.
"Це заняття, котре було моїм хобі, стало моїм натхненням і лікуванням. Найбільше вишиванок було в мого чоловіка, йому подобалось їх вдягати. Найулюбленіша вишиванка з дубочками, завжди одягав її на зелені свята".
Найменша вишиванка в колекції — для сина.
"Я сподіваюсь, що діти будуть передавати свої вишиванки нащадкам, бо рушники до мене дійшли від минулих поколінь. А вишитого одягу не було. Я цю традицію намагаюсь відновити".
Вікторія розповіла, що створила сімейний стиль. Це, коли мама та донька вдягають схоже або однакове вбрання. Для своїх дочок вишила сукні.
"Коли загинув мій чоловік, мені трапилась схема, до дня нашої перемоги. Карта України – родючої, квітучої, єдиної, неподільної. Ми повертаємось до свого коріння. Ми відчуваємо себе живими. Будь-який малюнок, хай це буде стрічечка, дає нам надію на завтра, на життя наших дітей".
Картину хоче презентувати на День перемоги України.
Підписуйтесь на Суспільне Кропивницький у Facebook, YouTube, Telegram, Instagram, WhatsApp та Viber.
