"Обранці" – це загальноукраїнський проєкт Суспільного про діяльність народних депутатів з часу обрання на позачергових виборах у липні 2019 року. Суспільне Кропивницький запросило до участі в ньому всіх нардепів-мажоритарників від Кіровоградщини, пропонували поспілкуватися або ж надати письмову відповідь. Першим погодився поспілкуватись Ігор Мурдій.
Що відомо про Ігоря Мурдія
Народився 8 серпня 1982 року в Новоукраїнці Кіровоградської області, має дві вищі освіти — ступені магістра за спеціальностями "Підіймально-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні, землерийні машини та обладнання" (Центральноукраїнський національних технічний університет) та "Будівництво доріг та аеродромів" (Харківський національний автомобільно-дорожній університет). До обрання в парламент керував приватним підприємством, яке займалося будівництвом доріг.
Ігоря Мурдія обрали по одномандатному виборчому округу №100 з-поміж 11 кандидатів. До складу округу входять частини Подільського й Фортечного районів міста Кропивницький, а також колишні Бобринецький, Компаніївський, Кропивницький (нині входять до складу Кропивницького), Добровеличківський, Новоукраїнський (нині входять до складу Новоукраїнського) та Вільшанський (нині входить до складу Голованівського) райони Кіровоградщини.
Депутатські повноваження він виконує з 29 серпня 2019 року у складі Верховної ради України IX скликання, є членом депутатської фракції політичної партії "Слуга народу", головою підкомітету з питань морського транспорту Комітету Верховної ради України з питань транспорту та інфраструктури, членом тимчасової слідчої комісії парламенту з питань розслідування можливих порушень законодавства України при здійсненні заходів з оборони держави, групи з міжпарламентських зв'язків з Китайською Народною Республікою та групи з міжпарламентських зв'язків з Литовською Республікою.
Ігор Мурдій одружений, виховує доньку й сина.
Аналіз парламентської діяльності Ігоря Мурдія
Законотворчу діяльність нардепа для Суспільного проаналізувала аналітикиня Руху "Чесно" Софія Лазарова.
За її словами, свою передвиборчу програму він будував на тому, що є частиною команди президента Зеленського. Відповідно, значна її частина ґрунтується на переліченні пунктів програми "Слуги народу". Серед іншого, сказала, він обіцяв внести до Верховної ради законопроєкти про освіту в селі, про контроль за використанням грошей з дорожнього фонду.
"За ці п'ять років Ігор Мурдій став співініціатором або ініціатором 34 законодавчих ініціатив. Це досить низький показник роботи народного депутата. З них 15 стали чинними (44%). Це ніби й високий відсоток, але в абсолютній кількості – це всього 15 ініціатив".
Більшість ініціатив Ігоря Мурдія пов'язані з транспортом, тому що він працює у відповідному парламентському комітеті, сказала аналітикиня.
"Більшість з цих 34 ініціатив пов'язані з регулюванням роботи Укрзалізниці, авіаційної галузі, оподаткуванням ввезеного транспорту, пасажирськими перевезеннями. А от законопроєктів про шкільну освіту я там не знайшла. Ще я звернула увагу, що востаннє депутат ініціював законопроєкт у вересні 2023 року. Відтоді він не подав жодного нового законопроєкту. Крім того, за 5,5 років депутат мав лише два виступи у Верховній раді. Тобто його роботу під куполом парламенту не назвеш активною".
Аналізуючи відвідуваність парламентських засідань, Софія Лазарова відзначила, що за час депутатства Ігор Мурдій був відсутній під час 8% голосувань.
"Це досить непоганий показник, тобто в решті голосувань він брав участь, принаймні картка була зареєстрована. Щоправда, ще у 15% голосувань він не брав участі. Зазначу, що може йтися про відсутність з різних причин, бо у Верховній раді не публікують інформації про те, які депутати перебувають, наприклад, у відрядженнях".
У більшості голосувань, в яких брав участь нардеп, за словами аналітикині, він голосував "за" або ж утримувався, як і його однопартійці.
"Утримуються у фракції "Слуги народу" здебільшого під час голосувань за поправки до законопроєктів".
Як і за що голосував Ігор Мурдій
- Законопроєкт про повернення електронного декларування (без доступу до реєстру) — не голосував.
- Законопроєкт про електронне декларування з правкою президента про відкриття реєстру декларацій — за.
- Законопроєкт, згідно з яким податок на доходи фізичних осіб перенаправлятимуть з місцевих бюджетів на потреби армії — за.
- Законопроєкт про регулювання діяльності релігійних організацій, згідно з яким російська церква має припинити свою діяльність в Україні — за.
- Законопроєкт про угоду зі слідством — за.
- Законопроєкт про збільшення податків, згідно з яким видатки на військові потреби збільшили на 500 мільярдів гривень — за.
- Законопроєкт про зміни у МСЕК — за.
- Постанова про підтримку демократії в Україні в умовах агресії РФ, у якій йдеться про неможливість проведення виборів під час воєнного стану — за.
Що задекларував Ігор Мурдій
У декларації Ігоря Мурдія за 2024 рік вказані п'ять об'єктів нерухомості. Нової, згідно з декларацією, за роки депутатства у нього не з'явилось.
З лютого 1994 року у спільній з матір'ю власності нардеп має квартиру в Новоукраїнці площею 50,4 квадратного метра, в якій він прописаний.
Його дружина з січня 1997 року у спільній з матір'ю та сестрою власності має квартиру в Новоукраїнці площею 65,6 квадратного метра. Крім того, у власності дружини з липня 2009 року є квартира у Кропивницькому площею 67 квадратних метрів.
При цьому, Ігор Мурдій з родиною з липня 2021 року орендує квартиру площею 99 квадратних метрів, а з липня 2022-го — паркомісце у Києві.
На початку депутатства, згідно з декларацією-2019, він орендував іншу квартиру в столиці — сам і без паркомісця.
З грудня 2021 року нардеп володіє автомобілем Toyota Camry того ж року випуску, яку він купив за 866 тисяч 858 гривень. У декларації-2021 він вказав, що частково купив машину за кредитні гроші.
У квітні 2021 року в матері нардепа, Людмили Домрачевої, з'явився автомобіль Volkswagen Touareg 2021 року випуску, ціна якого не вказана. Ним безплатно користується дружина депутата.
З лютого 2019-го у власності Ігоря Мурдія є напівпричіп 2001 року випуску, який він купив за 12 тисяч гривень.
Згідно з декларацією першого (неповного) року депутатства, у власності Ігоря Мурдія був легковий автомобіль Suzuki Grand Vitara 2006 року випуску, який він купив у 2014-му за 100 тисяч гривень, вантажівки КАМАЗ та DAF, а також той самий напівпричіп.
У щорічній декларації народний депутат вказав і те, що є кінцевим бенефіціарним власником благодійного фонду, який назвав своїм ім'ям.
Крім того, у грудні 2023 року він набув право власності на корисну модель (нове технічне рішення) маскувального плаща. Нардеп володіє нею спільно з одеситами Сергієм Базикою, Костянтином та Максимом Боряками.
Як доходи Ігор Мурдій задекларував 763 тисячі 898 гривень "депутатської зарплатні", 25 тисяч 318 гривень викладацької зарплатні в Національній академії внутрішніх справ, а також два мільйони 506 тисяч 832 гривень доходу дружини від бізнесу (основний вид діяльності – вантажний автотранспорт).
Готівкою нардеп зберігає 55 тисяч гривень, 97 тисяч доларів та 48 тисяч євро, дружина зберігає 570 тисяч гривень (у декларації-2019 року було 650 тисяч гривень готівкою й ті самі суми в доларах та євро, готівки дружини в декларації немає).
На чотирьох банківських рахунках народний депутат має 264 тисячі 747 гривень, в дружини на чотирьох рахунках у банках – 333 тисячі 404 гривні (в декларації-2019 немає жодних грошей на банківських рахунках ані в нардепа, ані в його дружини).
Ігор Мурдій — про роботу в парламенті та окрузі
Останній його виступ у стінах парламенту був перед повномасштабним вторгненням, у січні 2022 року, сказав Ігор Мурдій.
"Їх і до цього було небагато. Це тому, по-перше, що я – не в тій політичній силі, щоб виступати для привернення уваги й розбалансування роботи Ради. Якщо виступати, то виступати з приводу – або законопроєктів, або участі в якихось комісіях, делегаціях, які виїжджають за кордон у відрядження. Я ж за час повномасштабної війни жодного разу не був за кордоном – це моя принципова позиція. Крім того, законопроєкти, де я є серед ініціаторів, проходили через мій підкомітет, а в залі Ради проходили без обговорення, голосувались, ухвалювались, тому й у виступах не було потреби".
Передвиборчу програму, сказав, формував з того, на чому розуміється, чим займався до балотування.
"Це дорожня галузь, це дорожнє будівництво, це автомобільний транспорт. Освітні проєкти законів переважно підтримую, а зараз з’явився ще один напрям – медицина. Загалом же дотичний до законопроєктів, пов’язаних з дорожнім будівництвом, дорожнім фондом, роботою Укртрансбезпеки. Ми дали ширші повноваження, підняли штрафи за перевантаження автомобілів на дорогах"
Після повномасштабного вторгнення, за словами нардепа, для соціальних проєктів в окрузі здебільшого почали залучати позабюджетні гроші.
"Після 2022 року все змінилося, тому що державний бюджет здебільшого направлений на військові потреби. Дещо змінилась ситуація аж у 2024-му, коли повернули деякі соціальні програми. Але ми з командою почали шукати альтернативні джерела фінансування. З тією ж метою я заснував благодійний фонд – він офіційно працює другий рік, прозоро, звітує".
Повертаючись до ремонтів доріг, Ігор Мурдій розповів про 30-кілометрову ділянку від Новоукраїнки на Піщаний Брід через Злинку з виходом на автошлях М 30.
"Це мала бути дорога аж до Бобринця, не через Кропивницький, а напряму – там буквально 45 кілометрів – Устинівка, Бобринець, Новоукраїнка, Шепетівка. Але не реалізували".
Крім того, понад 50 мільйонів гривень банку реконструкції та розвитку залучили на реконструкцію приймального відділення, операційного блоку та поліклінічного відділення лікарні в Новоукраїнці, сказав нардеп. Проєкт започаткували у 2020 році й мали реалізувати за гроші держсубвенції.
Щодо соціальних проєктів – свою роботу депутат, з його слів, зосередив на допомозі спецшколам регіону – інтернату та спеціальній школі у Знам’янці, спецшколам у Новомиргороді, Бобринці та навчально-реабілітаційному центру в обласному центрі.
"Це одяг, обладнання, інвентар, тренажерні, спортивні та ігрові майданчики на загальну суму майже два мільйони 235 тисяч гривень. При цьому місцеві ради надали співфінансування: у Новомиргороді та Знам’янці – по 200 тисяч, а у Кропивницькому – понад 836 тисяч на ремонт харчоблоку".
За словами Ігоря Мурдія, більшість реалізованих проєктів ініціювали на місцях.
"Відбулась реформа децентралізації – влада на місцях отримала більше повноважень, більше важелів впливу. Вони краще розуміють потреби громади, тому, в ідеалі, вони мають розробити той чи інший проєкт, порахувати його вартість, скільки власних грошей мають на його реалізацію, а потім звернутись до депутата за підтримкою. Принаймні я саме так намагаюсь вибудовувати співпрацю в окрузі. Я, як депутат, можу лобіювати те чи інше питання, той чи інший проєкт, але я не можу цього робити з власної ініціативи, на порожньому місці. А ще мені складно все промоніторити, бо ж зараз дуже багато є грантових програм, державних програм, можливостей отримати гроші від міжнародних донорів. А в громадах працюють цілі відділи, які цим мають займатись, обробляють цю інформацію – і ті громади, де з цим порядок, доводять цю інформацію до мене – і ми починаємо спільну роботу, про результати якої я регулярно звітую зокрема на своїй сторінці у Facebook. Крім співпраці з громадами, намагаюсь реагувати й на прямі запити військових чи їхніх рідних, але це здебільшого стосується роботи мого благодійного фонду".
Питання з громад
Рівнянська громада Новоукраїнського району: проблема з централізованим водопостачанням. На подвір’ях місцевих жителів є спеціальні басейни, куди вони замовляють воду. Одна цистерна коштує 350 гривень. Чи існує можливість забезпечити жителів громади централізованим водопостачанням?
Ігор Мурдій сказав, що знає про цю проблему. За його даними село Рівне забезпечене центральним водопостачанням на 70%.
"Ще до війни я лобіював виділення грошей на ремонт водогону на одній з вулиць села. Змінили одну чи дві водонапірні вежі. Це стосується централізованого водопостачання. А щодо його відсутності – маємо обласну програму, яка охоплює не лише село Рівне – там мільярди потрібні. Шукаємо міжнародних донорів. Йдеться про резервний водогін від річки Синюха. З цією ідеєю ми звертались Мінрегіонбуд: у Смоліному є потужна насосна станція, яка забезпечувала водою тамтешню шахту водою з Синюхи. Так от ідея полягає у прокладанні водогону до Хмельового, повернути на Злинку, Глодоси, Новоукраїнку, з Новоукраїнки – через з Рівне на Бобринець, і повернутись через Компаніївку у Кропивницький. Це буде і резервний водогін для обласного центру, і основний водогін для тих населених пунктів, через які його прокладуть. Є проєкт, та грошей поки немає".
Селище Добровеличківка: місцеві жителі скаржаться на дорогу в бік Піщаного Броду, Новоархангельська та Первомайська. Наскільки це довга ділянка і наскільки вона є проблемною?
Зі слів нардепа, ділянку, про яку йдеться, ремонтували у 2020 році. Це був поточний ремонт, том нині дорожнє покриття зруйноване.
"Я був там понад місяць тому. Там дійсно жахлива дорога. Катастрофічна ситуація – на п’ятикілометровій ділянці, решта – більш-менш. Вона була в плані на ремонт ще у 2022 році. Я вже казав, що 20 кілометрів від Новоукраїнки до Піщаного Броду зробили, ще 20 – від Піщаного Броду до Добровеличківки – не встигли через вторгнення. Мали відремонтувати й об’їзну дорогу у Добровеличківці, але війна внесла свої корективи. Нині грошей на капітальні ремонти не виділяють".
Вихід, сказав, шукають.
"Шукаємо гроші. Говорив з головою Укравтодору – якщо будуть додаткові гроші, домовились виділити їх на ремонт тієї ділянки, хай не капітальний, але хоча б поточний".
Балашівка, мікрорайон Кропивницького: місцевих жителів цікавить питання альтернативного проїзду через залізничний переїзд, адже під час його закриття там регулярно виникають затори. Зі слів чоловіка, що живе на вулиці Антонова, один з кандидатів у нардепи 2019 року говорив про будівництво чи то мосту через залізницю, чи тунелю під залізничним полотном на вулиці Левка Лук’яненка (раніше Костромська).
Зі слів Ігоря Мурдія, він не чув про жоден проєкт щодо цього.
"Не було жодної розмови про це. Принаймні я не чув таких. Але, очевидно, тут потрібна додаткова співпраця з Укрзалізницею. На це потрібна неабияка політична воля й ініціатива місцевої влади, як було з аркою на вулиці Ельворті (арку під залізничним полотном розширили у 2019 році). За свої гроші Укрзалізниця цього робити не буде, ініціювати – точно.
Крім Ігоря Мурдія, до участі в проєкті "Обранці" Суспільне Кропивницький запросило депутатів-мажоритарників від Кіровоградщини Олександра Дануцу, Юрія Кузбита, Олеся Довгого та Олега Воронька.
