Хмельницький адвокат Андрій Місяць надає правову допомогу військовим і цивільним, розглядає дисциплінарні справи адвокатів та очолює Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури. Він розповів, як війна вплинула на юридичну практику, з якими викликами стикаються захисники прав, та які зміни відбуваються в адвокатурі України.
Як працює українська адвокатура в умовах воєнного стану?
Є адвокати, які пішли до війська, є такі, які надають правову допомогу безпосередньо в військових частинах. З’явилися нові категорії справ, пов’язані з виплатами допомоги при пораненні, виплатами так званих «бойових». Є випадки, коли людині не записали, що вона виконувала завдання на передовій. Відповідно, право на отримання грошової підтримки треба доводити. Такі люди потребують захисту, як і рідні військових. На початку війни українці були в невизначеності, рідше зверталися до юристів. Зараз – частіше.
З якими питаннями українці найчастіше звертаються до адвокатів під час війни?
Людей завжди цікавила власність: це захист прав власності, спадкування. Дуже багато постраждало на окупованих територіях і так від дій загарбників, тому люди цікавляться, як їм відшкодувати право на майно, збитки. Ну і, звичайно, це – захист прав військовослужбовців і членів їх родин.
Зараз ви виконуєте обов’язки голови Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Якими критеріями керуєтеся під час розгляду дисциплінарних справ щодо адвокатів?
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури переглядає рішення регіональних комісій, які складаються з дистанційної і дисциплінарної палат. Якщо дисциплінарна палата притягнула адвоката до відповідальності, і хтось не згоден із таким рішенням, то воно оскаржується Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією. У її складі є представники з усіх областей України. Така комісія розглядає справу і вирішує чи правомірно вчинила дисциплінарна комісія регіону, чи неправомірно. І ми можемо притягнути адвоката до відповідальності, можемо закрити дисциплінарне провадження, можемо направити на новий розгляд. Якщо суд не може погіршити становище скаржника, то в нас була така справа, коли адвокат порушував правила адвокатської етики, його притягнула в вигляді попередження місцева комісія, він звернувся до вищої комісії зі скаргою, і ми вважали, що місцева комісія дала дисциплінарне стягнення недостатньої важкості. Ми позбавили адвоката права заняття адвокатською діяльністю.
Чи складно Вам, як адвокату працювати з такими справами?
Звичайно, що складно. За ті 12 років, що я там, не було легких справ і схожих між собою. Треба розуміти, що за тими папірчиками, які тут лежать і називаються справами, є людські долі. Хочеться, щоб рішення насамперед було справедливим, щоб воно задовольняло принцип справедливості і здорового глузду. Ніхто ж туди нікого нагайками не гнав. Якщо вже люди прийшли на таку роботу, в ту комісію, то мають витрачати час, сили і знання для того, щоб ми мали законні справедливі рішення, які не суперечать здоровому глузду.
Як змінилася кількість таких справ?
Така тенденція, що кількість будь-яких справ завжди більшає. От, наприклад, я був судовим виконавцем Хмельницького райсуду, в 1995 році я завершив 395 проваджень. Зараз, якщо хтось із державних виконавців мене чує, то вони будуть сміятися, бо в них по три тисячі є і більше. Так само по цих справах: стає все більше і більше, наприклад, на наступне наше засідання в нас 90 справ на два дні. Якщо ще рік назад взяти, то в нас було по 60-50 справ. Може це і добре. Я вважаю, що, якщо є якісь скарги, на адвокатів у тому числі значить суспільство має правову освіту, знає про свої права. Тому, чим більше в юристів роботи, будь-яких юристів, тим більше люди знають свої права і користуються можливістю їх захистити.
Сучасна адвокатура, на Вашу думку, потребує реформування?
Я прийшов на роботу до суду у жовтні 1994 року, ішла судова реформа, зараз також іде. Ну вона ж має кудись дійти, ну не можна постійно щось реформувати, так само адвокатуру. Звичайно, що потрібні якісь вдосконалення, потрібні якісь зміни, але в той самий час, коли всі кричать, треба реформувати, що реформувати, а що не так? Маємо самоврядну організацію, нам заздрять багато адвокатур світу, тому що ми абсолютно незалежні від держави. Усі хочуть реформувати, а особливо адвокатське самоврядування. А чому не реформувати чи якось не боротися з проблемою ототожнення адвоката з клієнтом? Це світова проблема: ще людину не засудили, а всі кричать, що вона злочинець. Іде, їй свистять і адвокату так само, це також не дуже приємно. Треба ж виконувати свої професійні обов’язки. Я вважаю, що потрібне вдосконалення, але не так що поламати і будувати. Побудовано вже, і багато чого гарного.
Яким, на Вашу думку, має бути адвокат?
Адвокат насамперед повинен бути чесним перед собою і своїм клієнтом, не має мати на меті обов’язково заробити багато грошей. Тому що, що тобі заплатили 100 доларів, хоч 100 гривень, хоч тисячу, ти маєш всеодно виконувати свою роботу. Адвокатські послуги мають коштувати дорого, тому що перш ніж їх надати, треба собі в голову всі ті знання, досвід увігнати. Звичайно, що це не може бути дешево. Але це не повинно бути метою. Мета, в першу чергу, допомогти.
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.
