Хмельничанин Борис Нікітішин дев’ять років працює вихователем у дошкільному підрозділі Хмельницької початкової школи № 5. Він єдиний чоловік у педколективі, розповіла Суспільному директорка закладу Алла Кривак.
Тисне руку учням, замість слів "вітаю вас" вихователь дошкільного підрозділу Хмельницької початкової школи № 5 Борис Нікітішин. Серед інших способів вітання – усмішки й обійми.
"Практикуємо таке, щоб дітям було цікаво. Коли вони приходять у садочок, щоб ми з ними привіталися, і вони вже з посмішкою на обличчі ідуть собі в групу гратися", — розповів вихователь.
Вихователем Борис Нікітішин працює дев’ять років і, зі слів директорки закладу Алли Кривак, є єдиним чоловіком у педколективі.
"Він досить гарно контактує з нашими вихователями, гарно працює з нашим колективом, з адміністрацією. В Україні чоловіків-вихователів одиниці. У нас на Хмельниччині він єдиний".
Борис Нікітішин – педагог у третьому поколінні – з дитинства знав, ким стане. Каже, любить дітей і своїм прикладом руйнує стереотипи, що в дошкільній освіті немає місця чоловікам.
"У школі є багато чоловіків, здебільшого вони викладають фізкультуру, а чому я не можу стати дошкільником, чому я не можу бути вихователем і виховувати дітей?".
З початком повномасштабного вторгнення відповідальність вихователя виросла в рази. І, зі слів директорки закладу Алли Кривак, чоловік на цій посаді доречний, як ніколи.
"У нас понад 68% дітей, батько яких є військовослужбовцем. Чоловічої думки й обіймів багатьом нашим здобувачам освіти напевне не вистачає".
Кожен його робочий день не схожий на попередній. Щоразу придумає щось нове, розповіла вихователька, яка працює з ним в одній групі, Тетяна Завірюха.
"Мені з ним дуже подобається працювати, він – цікавий, як людина, цікавий, як вихователь, мені цікаво спостерігати, як він працює з дітьми, я від нього також навчаюся".
Професія вихователя вимагає постійного розвитку і самовдосконалення. Та головне, каже Борис Нікітішин, порозумітися з дітьми.
"Завжди стараюся з дітьми знаходити спільну мову. Намагаюся ставити їх не вище себе, а поряд з собою. Я стаю для них другом. І так само з батьками я стараюся знайти спільну мову".
Мати чотирирічного Дані – Інна Смольська – каже, що здивувалася, коли вперше побачила чоловіка-вихователя.
"Але чесно кажучи була приємно здивована, тому що Борис Борисович дуже професійна людина, і має дуже гарний підхід до діток. Малий одразу до нього пішов, у першу чергу запам’ятав, як звати його, а не виховательку. Він його дуже любить, нам подобається, ми задоволені дуже".
Борис Нікітішин говорить, і надалі продовжить працювати з дітьми.
"Ми працюємо тут заради наших дітей. Для того, щоб вони не відчували тих вибухів, не відчували того всього, що ми переживаємо, щоб у них було гарне дитинство, яке вони можуть запам’ятати".
Слідкуйте за новинами Суспільне Хмельницький у WhatsApp, Telegram, Viber, YouTube, Instagram, Facebook та Threads.