Херсонець хотів оформити цифрову картку, але втратив кошти з пенсійної. Які існують види шахрайств та як їх уникнути

Херсонець хотів оформити цифрову картку, але втратив кошти з пенсійної. Які існують види шахрайств та як їх уникнути

Ексклюзивно

Херсонець Олег хотів оформити цифрову картку одного з магазинів, а в результаті з його пенсійної картки незнайомі зняли 12 тисяч гривень.

Як розповів чоловік, на цю цифрову картку він перекинув гроші з пенсійної картки і почав активацію Google гаманця.

"Як мені пояснили потім, мене перекинуло на фішинговий сайт і інтернет-шахраї зняли з моєї картки близько 12 тисяч гривень. Причому зробили це двома транзакціями: спочатку з цифрової картки магазину перекинули на пенсійну, а потім с пенсійної на картку іншого банку", — говорить херсонець Олег.

За даними Національного банку, обсяг шахрайських операцій щодо банківських рахунків громадян минулого року збільшився на 46 %.

Начальник відділу комунікацій ГУ Національної поліції у Херсонській області Андрій Кований розповів, що найпоширенішим із видів шахрайств є фішингНовий вид шахрайства через засоби відео та аудіо комунікацій. Набув "популярності" під час коронавірусного локдауну.. Це коли люди переходять або вводять інформацію на злоякісних сайтах. Таким чином програми спустошують рахунки громадян в банках. На сьогодні, це становить близько 35 % від усіх звернень щодо шахрайств.

"Також дуже поширеними є випадки, коли так звані "банкіри" телефонують людям, представляються працівниками банку і виманюють у них інформацію щодо карти та персональних даних. А потім переказують гроші на інші рахунки. Такі шахрайства складають близько 18 %", — каже Кований.

Через епідемію COVID-19, а потім повномасштабне вторгнення РФ, клієнти українських банків у більшості проводять операції саме в інтернеті, розповів речник Ощадбанку Леонід Зябрев. Відтак активізували свою діяльність і шахраї. Банки співпрацюють з кіберполіцією та проводять роз’яснювальну роботу серед клієнтів.

"Банк проводить власні інформаційні кампанії та долучається до кампаній, які проводить Національний банк України. Інформаційні кампанії проводять періодично і називаються вони #ШахрайГудбай. Голова їх мета пояснити людям, що треба дуже обережно ставитися до надання інформації незнайомим людям", — розказав речник банку.

Леонід Зябрев каже, що також постійно покращуються технічні засоби запобіганню шахрайству.

"Наприклад, якщо ви розплатилися карткою в одній країні, а потім несподівано приходить запит на здійснення отримання коштів в іншій — такий платіж банк блокує і це дозволяє запобігти шахрайству", — говорить Зябрев.

За словами Андрія Кованого, розголошувати персональну інформацію щодо реквізитів платіжних карток та власних даних не можна.

"Щоб убезпечити себе від фішингу, треба ретельно перевіряти сайти і посилання на які переходите та контролювати наповнення сайту. Коли вам телефонують з незнайомих номерів і представляються працівниками банку, ви маєте розуміти, що справжні співробітники банків ніколи не будуть просити у вас вашу особисту інформацію", — каже начальник відділу комунікації поліції області.

Також Кований наголосив, якщо ви стали учасником такого спілкування — покладіть слухавку і зверніться до служби безпеки банку за номером вказаним на зворотному боці карти аби переконатися, що з вашим рахунком все гаразд.

Якщо інтернет-шахраї вас ошукали, звертайтесь за телефоном 102. За фактом правопорушення поліція відкриє кримінальне провадження.

Читайте нас у Тelegram: Суспільне Херсон

Підписуйтесь на Суспільне Херсон у Viber

На початок