Дев’ятиповерхівка за адресою проїзд Береговий, 5 зводилась, як і практично всі будинки у херсонському мікрорайоні "Корабел", у 70-тих роках минулого століття. За час експлуатації всі комунікаційні мережі були зношені і потребували заміни, у квартирах було холодно взимку, а сплачувати за тепло доводилось доволі великі суми. 2017 року мешканці створили об’єднання співвласників багатоквартирних будинків і почали системно зменшувати енергоємність будинку. Чи вдалось це зробити за 3 роки, – дізнавалося Суспільне.
"У нас у квартирі стало комфортніше. Чому? У нас однакова температура – 23-22. Все залежить від погоди, якщо оце мінусова температура вночі, у нас тоже 23 по всіх кімнатах. Стала плюсова температура - батареї прохолодніші, а температура однакова. За минулий місяць 21 гривня з копійками, десь 1 400 гривень. За цей - не знаю, десь 27 гривень, так морози були 10 днів у нас", - говорить мешканець будинку Валерій Якименко.
Валерій Борисович мешкає на останньому поверсі. Говорить, що останнім часом сплачують за опалення менше, аніж мешканці сусідніх багатоповерхівок, при цьому не доводиться відкривати кватирки при плюсовій погоді. Регулює температуру теплоносія "розумне" обладнання, встановлене 3 року тому у підвалі багатоповерхівки.
"От саме таке обладнання - це індивідуальний тепловий пункт з погодним регулюванням. Це обладнання дозволяє регулювати температуру теплоносія по погодним умовам. Наприклад, на вулиці у нас тепло, теплопостачальна організація не може реагувати на температуру повітря, і вона подає високу температуру теплоносія. Обладнання це бачить і понижає, зменшує температуру теплоносія. І таким чином люди платять менше", - розказав фахівець з опалення Андрій Карпачов.
Зі встановлення індивідуального пункту вдалось збалансувати систему опалення. Тепер мешканці і найближчого, і найвіддаленішого під’їздів до точки подачі теплоносія отримують однакову температуру в радіаторах. Також в будинку замінили усі труби системи опалення. Для цього ОСББ скористалось програмою "теплих кредитів".
"Ми вклали в це 734 тисячі гривень (в повну заміну опалення і встановлення ІТП) і вже за перший сезон фактично повернули ці витрати. Держава допомогла в розмірі 44% від кредиту, нам допомогло місто в розмірі 30% від кредиту, це 220 тисяч, і наша участь – 220 тисяч, також 30%. І відсотки банку, це ще 25 тисяч. І ми нікому нічого не винні, люди споживають тепла так само, як в інших будинках, але платять за нього менше на 20-40%", - говорить голова ОСББ Віктор Тоцький.
Торік ОСББ вдалось взяти участь у ще одній державній програмі і отримати фінансування на заміну вікон та дверей на енергозберігаючі. Частка коштів ОСББ в реалізації цього проєкту становила третину суми, решту надала держава і міський бюджет. Цьогоріч програма "теплих кредитів" закрита, але ОСББ знайшли ще один інструмент для підвищення енергоефективності будівлі.
"У цьому будинку була проведена тепловізаційна зйомка, щоб зрозуміти, де будинок втрачає тепло в холодну пору року. Зйомка була проведена у морози. Також – дослідження стану інженерних систем, оглянуті підвали, дах, горище і за результатами цього енергоаудиту будуть виявлені слабкі місця, де саме можна утеплити будинок – горище, підвальні перекриття, цоколь, і таким чином довести, щоб будинок був енергоефективним. І можна добитись економії ресурсів до 50% і вище", - говорить фахівець з енергоефективності Юрій Албот.
"А вже в цьому році ми заплатили 25 тисяч за енергоаудит, він нам дозволяє почати співпрацю із Фондом енергозбереження, оскільки теплих кредитів у 2021 році вже немає для ОСББ, ми знайшли інший інструмент – це співпраця за програмою "Енергодім", на сайті Фонду енергозбереження є всі умови, зараз зробили енергоаудит, а далі ми подаємо заявку і будемо вже комплексно утеплювати наш будинок, утеплювати фасад, встановлювати постоякове регулювання тепла і поквартирний облік", - додає голова ОСББ Віктор Тоцький.
Олена Ліщенко, Олександр Шепель.
