Колекцію Музею археології Харківського університету Каразіна поповнили кераміка, яку зібрав військовий-сапер біля річки, та металева сокира, знайдена під час харківського контрнаступу у 2022 році.
"Яке взагалі значення цих знахідок? Ми тепер знаємо ще одне поселення": до музею в Харкові передали кераміку, якій може бути понад три тисячі років
Військовий дорожньо-саперної бригади ЗСУ знайшов у Харківській області фрагменти керамічного горщика. Боєць спершу передав його до установи у Рівненській області, звідки родом, розповів завідувач одного з відділів музею Костянтин Пеляшенко. Там повідомили харківських археологів — так знахідка потрапила до музею.
"Горщик не цілий, а був знайдений у фрагментах. Крім цього горщика, у нас є ціла група знахідок, яка була передана однією людиною. Виявлено в розмиві західного берега Салтівського водосховища — мається на увазі Печенізьке водосховище. Крім того, людина скинула точну геолокацію", — розповів Пеляшенко.
Якщо це розмив Печенізького водосховища, то це найімовірніше, не поховання, і за матеріалом, за контекстом ми бачимо, що це — поселення. Це давнє поселення, яке розмивається водами Печенізького водосховища. Раніше це була річка Сіверський Донець, потім вода поглинула сушу, і якраз захопила деякі давні поселення.
За словами музейника, знахідці може бути понад три тисячі років.
Ми можемо сказати, що це, скоріше за все, так звана Осколодонецька катакомбна культура, яка була розповсюджена у басейні річок Сіверський Донець, якраз, де був знайдений горщик, і річка Оскіл.
Яке взагалі значення цих знахідок? Ми тепер знаємо ще одне поселення. Воно вважається багатошаровим. Взагалі для нашої території поселення катакомбників так званих — вони дуже рідкісні.
Сокиру часів Хазарського каганату знайшли під час Харківського контрнаступу 2022 року
Ще один артефакт, який передали музейникам за час повномасштабної війни — металева сокира часів Салтівської археологічної культури, датована восьмим-дев'ятим століттями.
"Це час Хозарського каганату. Вона репрезентує нам такий вже північно-західний кордон Хозарського каганату. Тобто, по Сіверському Донцю розташовувалися фортеці: Верхній Салтів, у Старому Салтові теж є городище, фортеці цієї держави, Хозарського каганату, далі — в Чугуєві, й так вони по Сіверському Донцю розташовані. Там же є могильники ґрунтові — це катакомбні поховання, ґрунтові поховання. Якраз у таких катакомбних похованнях і знаходять подібні сокири. Такий був поховальний обряд — залишати ще й зброю", — пояснив археолог.
Її знайшов кандидат наук університету Каразіна, який працює в інституті археології та нині служить у війську, розказав Костянтин Пеляшенко.
"Тут цікаві обставини цієї знахідки. Вона була знайдена не в культурному шарі, не в окопі, тобто, вона походить не з ґрунту, а просто була десь, за його словами, знайдена на подвір’ї. В неї був встромлений якийсь дерев’яний держак, тобто, хтось намагався її використовувати як сучасну сокиру. Версія така, що під час окупації Вовчанського району хтось, або копали фортифікаційні споруди, або десь в землі знайшли", — каже музейник.
Її можна хронологічно атрибутувати — це середньовіччя. Скоріше за все, Салтівська археологічна культура. Вона була знайдена, ця сокира, на околицях міста Вовчанськ восени 2022 року, під час звільнення територій.
Робота археологів під час повномасштабної війни
На півночі та сході Харківщини тривають бої, тому там неможливо проводити розкопки, а розмінування може тривати десятиліттями, каже Пеляшенко. За його словами, наукові розвідки нині продовжують завдяки таким знахідкам та вивченню супутникових знімків — на них археологи відстежують пошкодження пам’яток.
Сьогодні ми маємо доступ до супутникових знімків високої роздільної здатності. Ми вивчаємо спочатку старі мапи. Бачимо, що теж позначені кургани. Курганні поля — це місця поховань. При чому, тут у нас поховання від ямної культури — це ранній бронзовий вік — закінчуючи середньовіччям. Досліджувалися ці кургани в різні роки.
Звіряючи старі мапи та знімки з супутників, говорить Пеляшенко, науковці виявили пошкодження курганного могильника скіфського часу на північній околиці Харкова, біля Циркунів та Північної Салтівки.
Археологи на Харківщині нині займаються рятівною археологією, каже Пеляшенко.
Ці пошкодження важливо теж зафіксувати, тому що потім можна оглянути цю територію, знайти якісь предмети, які, можливо, під час обстрілів та влучання снарядів у землю були вивернуті на поверхню, зібрати хоча б ці матеріали.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
