Любив рибалити, виховував сина і не брав відпусток на роботі — таким був 35-річний поліцейський групи швидкого реагування з Мерефи Олексій Кощій. 13 липня правоохоронець загинув через подвійний удар РФ по Будах у Харківській області. За словами його дружини Анни Кощій, тоді Олексій отримав повідомлення, що по місцю влучання може вдруге вдарити російська ракета, і врятував близько 30 людей, вмовивши їх тікати чи лягти на землю.
Яким пам'ятають поліцейського та чому рідні просять для нього звання "Героя України" — у матеріалі Суспільне Харків.
"Коли питали, ким хоче бути, завжди відповідав: "Міліціонером"
Олексій Кощій прагнув працювати у поліції з дитячого садочка, розказала Суспільному його мама Любов.
"Коли питали, ким хоче бути, завжди відповідав: "Міліціонером". Син брата працює у поліції, і був для Олексія прикладом завжди. Він старший за нього на 10 років", — згадує Любов.
В юності Олексій, починаючи з третього класу, займався футболом: "Біля двору завжди в нас була купа хлопців, чекали на нього".
За словами мами, Олексій продовжував грати після завершення дев'ятого класу і вступу до училища у Краснокутську, де народився і ріс.
Отримавши фах електрогазозварювальника, Олексій Кощій з листопада 2007 року до жовтня 2008 року проходив службу в Збройних Силах. Після того переїхав до Нової Водолаги працювати у райвідділку міліції.
У будинку, де оселився Олексій, також винаймала кімнату майбутня дружина.
"Я навчалася в училищі в Харкові, але почала проходити практику в перукарні, і орендувати житло в Новій Водолазі. Спочатку дружили, а потім сподобались одне одному і почали зустрічатись. Побралися тоді, коли в нас у 2015 році народився син. Андрюша народився 12 березня, ніби подарунок, бо в Льоші день народження був 13 березня", – розказала Анна Кощій.
Пара розписалася того ж року 25 грудня. Анна каже, раніше не вдавалося, бо Олексій не брав відпусток.
"Потім я йому кажу: "Знаєш що, наступний рік високосний, давай уже ми…". Поїхали в Краснокутськ, розписалися. Не міг виділити відпустку на наше особисте, тому що він жив роботою", – говорить дружина загиблого під час обстрілу поліцейського.
Через реформу міліції в Національну поліцію Олексія переводили на роботу у Богодухів, а пізніше — до Мерефи, куди згодом переїхала родина Кощіїв.
Скільки пропонували: "Іди навчайся, сядеш в кабінеті, ти ж розумний". Ні, і все: "Я не можу в кабінеті сидіти, мені потрібно рухатись, потрібно розвиватись".
Робота поліцейського після початку повномасштабного вторгнення Росії
Станом на 24 лютого 2022 року Олексій Кощій вже обіймав посаду поліцейського сектору групи швидкого реагування. Попри навчання у Харкові, які проводили напередодні, правоохоронець не думав, що буде повномасштабне вторгнення, згадує дружина.
"У нас вдома були розмови, тому що по селу тут їздила техніка на гусеницях. Казала: "Льош, бачила сьогодні таку машину дивну, щось їхало таке цікаве". Відповідав: "Не чуди". Я на роботу ходила, 23 лютого студентів заселила в гуртожиток (який раніше не був заселеним через пандемію — ред.), а 24-го вранці їх потрібно було якось додому відправляти", — каже Анна.
Анна з сином і мамою виїхали в Польщу 7 березня, вони пробули там до серпня 2022 року. Олексій лишався на Харківщині.
"Він їздив доба на роботі, інша — вдома, потім їх поставили добу через двоє. Дуже важко було відновитися після такої роботи. Ми тримали свиней, і поки ми були в Польщі, він дорослих повирізав, а маленьких набрав — ви ж приїдете, говорив — городи позасаджував, хоча працював, а у нас велика територія, 40-60 соток. Допомагав людям: яєчка курочки несли, він віддасть безплатно, десь там візьме для свинок молока. Каже, приїжджаю, вони всі кричать, бігають за мною слідом, поки не нагодую їх. Після обіду можу поснідати — тварини спочатку", — згадує Анна.
Навесні 2022 року зламав стопу: коли викачував каналізацію, йому упав бетонний люк на ногу, розтрощив палець. Лікарняний свій не досидів — дочекався, щоб легше стало ходити, щоб можна було взуття взувати.
"Врятував 30 людей, які за його командою лягли на землю"
У день загибелі, 13 липня 2024 року, Олексій працював, а дружина поїхала на закупи для риболовлі, запланованої на післядень.
"Він дуже полюбляв риболовлю, і ми з ним, та з народження Андрюші — із сином, постійно влітку були на ставках, на річках, іноді з ночівлею їздили. За два тижні до смерті ми також були, і сина взяли з ночівлею — раніше не брали, бо був маленьким, холодно. Запам'яталося назавжди", — каже Анна Кощій.
Близько 15:40 групі швидкого реагування від чергового надійшла вказівка їхати на місце влучання по залізничній станції "Буди".
Після прибуття поліцейських і рятувальників російські військові влучили вдруге, внаслідок чого загинув Олексій Кощій і дістали поранень його колеги.
У той день все з рук валилося, як в 2017 році у день татової смерті. У магазині поклала в комірку речі, повернулася за ними, а номера на ключі немає. Охоронець допоміг знайти, а комірка, уявляєте, під номером 13.
"Коли я поїхала у Буди за півтора місяця після смерті, де встановили дошку пошани, я спілкувалася з жінкою, яка була свідком. Каже, ніколи в житті не забуде його очей і голосу, як він кричав всім. Люди пішли дивитися на те влучання, знімати це все. Він врятував, як мені говорили, 30 людей, які за його командою лягли на землю, тому що йому повідомили з райвідділку, що летить наступна ракета, і вона, ймовірно, буде туди ж. Він не сів у машину і не поїхав, а почав людям кричати, що буде "повітря", йдіть, лягайте", — згадує розмову зі свідком другого ракетного удару дружина полеглого Анна.
У жовтні Анна з сестрою Іриною опублікували на сайті президента України петицію з проханням посмертно надати Олексію Кощію звання "Героя України".
У загиблого Олексія Кощія лишилися дев'ятирічний син, дружина, батьки й молодший брат Владислав.
У мене є таке бажання – продовжити заняття людини, яка для мене була дорогою. Син каже: "Я туди не піду працювати, і тебе не пущу".
Що відомо про подвійний удар росіян по Будах Харківської області 13 липня
13 липня близько 15:40 Росія вдарила по селищу Буди на Харківщині, за пів години завдала другого удару. Внаслідок повторного удару загинули начальник районного облуправління ГУ ДСНС, поліцейський сектору реагування патрульної поліції Харківського районного управління поліції, старший сержант Олексій Кощій та підполковник служби цивільного захисту Артем Костиря, якому 16 вересня надали звання "Героя України". Поранень дістали 25 людей.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
