У музеї археології університету Каразіна зберігають унікальні предмети в умовах війни. Його колекція налічує понад 300 тисяч експонатів, знайдених під час розкопок в Україні. Понад два роки їх доводиться рятувати не тільки від обстрілів, а й від перепадів температур через вимкнення світла й опалення.
Як музей змінив роботу та як готується до зими, матеріал Суспільне Харків.
Частину експонатів на зиму перенесуть у сховище
Працівники музею археології готують приміщення закладу до зимівлі. Завідувач одного з відділів Костянтин Пеляшенко каже, найголовніше — підтримувати рівень вологи та уникати перепадів температури. Для цього в музеї підготували осушувачі повітря, зарядні станції та барометри.
"У нас в кожній вітрині є датчики, барометри, які вимріюють вологість та одночасно показують температуру. На кераміці від вологи на давньому посуді може з’являтися пліснява. Якщо підвищується рівень вологості, то металева сокира, ніж, меч починають ще більші руйнівні процеси. Колекцію можна втратити за рік", — пояснює спеціаліст.
У 2024 році колекцію музею поповнили предметами, знайденими на Полтавщині, у Більському городищі скіфського часу, говорить старший науковий співробітник Станіслав Задніков — туди змогли виїхати на розкопки попри війну.
"У кургані було знайдено фрагмент золотої платівки, деталь, прикрасу від одягу. Така тонесенька. Наявність золота вказує на те, що це було аристократичне поховання", — каже історик.
За словами Заднікова, частину експонатів на зиму перенесуть у сховище в спеціальному пакуванні — воно захищатиме предмети від пошкоджень на випадок обстрілів.
Як зберігають експонати та продовжують роботу під час війни археологи ХНУ імені Каразіна
Також музей археології оцифровує експонати: таке сканування необхідне для збереження колекції музею в умовах війни.
"Різноманітні вироби, кістяні, наприклад, вони мають певну цінність. Вони зараз є категорією ризику, тому що будь-який обстріл може їх зруйнувати. 3D сканування дозволяє зберегти форму, розміри, різноманітні дані, які можна використати для навчальних цілей та наукових цілей, тому це важливо", — пояснює волонтер музею Валентин Шрамко.
"Перше, що ми відчули — це відсутність студентів. Завжди до нас приходили студенти, які допомагали, які хочуть навчатися, хочуть стати археологами. Зараз у зв’язку з війною все змінилося. Студенти займаються дистанційно. Друге питання — це збереження нашої спадщини попри війну. Один зі способів збереження — вивчення. Ми робимо все, щоб інформацію зберегти. Ми розкопуємо, шукаємо інформацію, пишемо статті, робимо історичні висновки: як люди жили, що їли", — говорить Станіслав Задніков.
Також попри війну музей продовжує наукові дослідження.
"Зараз цікавий проєкт по ДНК: колекцію черепів, які зберігаються, ми віддали на ДНК. Тепер можемо досліджувати, які люди до нас прийшли, які люди були", — говорить Станіслав Задніков.
Науковець каже, що більшість досліджень університетські експедиції до війни проводили в Криму, а після 2014 року це стало неможливим.
"Після 2022 року стало неможливим дослідження в Харківській області. Дві експедиції перед вторгненням, які були: Войтенки та Верхній Салтів — зараз це неможливо. Верхній Салтів був окупований, і на жаль, після деокупації навіть неможливо туди поїхати й перевірити, тому що потрібно розмінування. Найцінніше — це людське життя. Якщо не розміноване — туди не можна йти. На жаль, за досвідом Другої світової війни, 50-60 років неможливо буде потрапити на пам’ятки на сході України", — говорить Станіслав Задніков.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
