У 2022 росіяни викрали чоловіка з дому на Харківщині, а через майже два з половиною роки рідні побачили його на відео в російському суді. Віктор Руденко — 59-річний водій обленерго із села Грози на Харківщині — дістав у Росії 10 років колонії суворого режиму за начебто шпигунство на користь України.
Як окупанти викрали у Грозі Віктора Руденка
З російського полону у Грозі на Харківщині Віктора Руденка чекає 82-річна мати Ганна Пристинська. Вона має інвалідність, син був для жінки помічником та підтримкою.
"Я за ці два роки так уже настраждалася, і самотня ж у хаті. Переживаю за нього. Він дуже великий патріот. Це взагалі не передати. Мій батько був на війні, йому вирвало стегно, у госпіталі полікували, сказали: «Ти ж будь удома, не ходи вже на війну». А він все одно пішов на війну. Я, каже Вітя, піду воювати як дідусь. Він за Україну — так це взагалі…", — розповідає про сина Ганна.
Жінка згадує той, день коли окупанти викрали Віктора: він пішов відшукати інтернет, щоб подзвонити.
"А тоді ж приїжджає до мене машина — це ті росіяни. Кажуть: «Зараз ваш син приїде, чекайте». Він приїхав, і росіяни почали тут обшук, вимагали документи. І під диванами, і в колодязі шукали, і в кухні коминок розбивали — і там дивилися. Ті, як здавали Вітю, набрехали, що в нього зброя є. Ото росіяни скрізь шукали. І одежу його теж знайшли — ту, що йому давали в теробороні, і ту, яку він купував. Росіяни забрали це і документи й потім його самого забрали", — говорить Ганна Пристинська.
Я їм казала: «Чому ви прийшли до нас? Нащо ви його берете?» А вони кажуть: «Треба нам». Кажу: «Як це треба? Що, він зробив десь щось?» І забрали все одно. І з автоматом же прийшли в хату, так що й страшно дивитися на них.
Як родина дізналася про звинувачення у шпигунстві та вирок у Росії Віктору Руденку
Сестра Віктора Наталія Бондаренко намагалася дізнатися про долю брата. Каже, бачила його на російському телебаченні після викрадення.
"17 травня побачила передачу, що його побитого, затриманого допитували. Він розповідав… Ну, дуже побитий він був", — говорить Наталія.
Коли Грозу деокупували у вересні 2022 року, сестра звернулася до поліції.
"13 травня 2023 року мені зателефонували з Міжнародного Червоного Хреста й сказали. що Росія підтвердила його місце перебування саме в Росії, а де саме — вони не сказали. Його статус — полонений", — говорить Бондаренко.
Через майже два з половиною роки після викрадення сина Ганна побачила його на відео із російського суду. Запис у своєму Telegram-каналі опублікувала керівниця Об’єднаної пресслужби судів Санкт-Петербурга. В описі до відео сказано, що Віктора в Росії оголосили винним у шпигунстві на користь України й засудили до 10 років колонії суворого режиму.
Дітей у Віктора немає — тільки мати і сестри. Одна з них — Наталія Бондаренко — надсилала братові листа до Росії через Міжнародний комітет Червоного Хреста. Каже, відповіді не отримувала. Вирок Вікторові Наталія обговорювала з його російським адвокатом.
"І написала: «Щоб вони згоріли! Хіба можна так людину ні за що засудити на 10 років?» А він відповів: «Це ще й так нормально йому дали». А я кажу: «Нічого собі, оце дали, ні за що! І хто, — кажу, — ваша Росія»", — говорить Наталія Бондаренко.
Я тільки надіюся, що він прийде. І в мене таке передчуття, що його звільнять. Однозначно, я все зроблю. Треба скрізь стукати у двері.
Як 82-річна мати полоненого росіянами та засудженого до 10 років колонії справляється без сина
Ганна Пристинська каже, що жити самій важко.
"Тричі в Помірках лежала, видалили все на грудях. А ще хребет у мене… Тиск, цукровий діабет — від нього дірка на нозі. Негожа я. Він мені продукти купував: і масло, і м’ясо, і риби — усього. І він платив за хату комуналку, за газ, за світло. І я зараз у боргах вся — 50 тисяч гривень за газ. Він з мене ніколи грошей не вимагав. Він мені й підлогу помиє, допомагав", — говорить Ганна.
Я його не діждуся, і він теж.
Чи можливо повернути Віктора Руденка з російської колонії додому
Що відомо про Віктора зараз — український Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими не коментує, посилаючись на Закон про захист персональних даних, говорить речник штабу Петро Яценко.
Він каже, інформацію про полонених надають тільки рідним. За словами Яценка, вирок не є перешкодою для обміну — влітку з російського полону звільнили дев’ятьох людей, засуджених у Росії, або тих, які перебували там під слідством.
"Це непросто, але, звісно, що в України є обмінний фонд, у нас так само є засуджені росіяни, засуджені за справжні злочини, на відміну від того, як засуджує російський так званий суд. Наявність вироку навпаки може спростити процес обміну, тому що під час так званого слідства, тобто фабрикування цієї справи, ми, бувало, отримували відмови від російської сторони, що, мовляв, цей процес не завершений і обмін не може відбутися через те, що людина не отримала вироку", — розповів Суспільному Петро Яценко.
За інформацією речника Харківської обласної прокуратури Дмитра Чубенка, вивезення Віктора в Росію і його катування зараз розслідують українські слідчі.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
