22 серпня 3-тя окрема штурмова бригада оголосила про контратаку на Харківщині. Бійці взяли під контроль район оборони російських окупантів, російські взводні, ротні опорні пункти та просунулася углиб фронту на межі Харківської та Луганської областей на майже два кв. кілометри.
За якою тактикою діяли українські військові, яке значення наступ має для решти фронту, як відреагували росіяни та скільки мали втрат — читайте розмову Суспільного з пресофіцером 3-ї окремої штурмової бригади Олександром Бородіним про обставини операції.
Далі — пряма мова.
"Синхронний військовий танець — оце, власне, і призводить до такого": тактика українських бійців під час наступу та його значення
Якими є подальші дії 3-ї ОШБр на напрямку?
Зараз йде процес стабілізації. Стосовно подальших планів — скажімо так: у ворога були серйозні оборонні укріплення, серйозна в цілому лінія оборони, тривалий час вона була пробудована, і ми змогли її прорвати. Тому можливість (подальших дій — ред.) є, а про плани зарано говорити.
Яким є значення українського наступу для Борівської громади?
Складно порівнювати на оперативному рівні, на рівні бригади, але ми збили наступальний потенціал (росіян — ред.)
Мається на увазі, що у тієї ж 20-ї бригади Російської Федерації наразі фокус більше на стабілізації того району, на спробах відновлення своїх позицій, а потенціал, який вони могли розвинути не тільки на Макіївському напрямку, а й перекинути на інші напрямки, театри воєнних дій, у них зменшився, і це теж важливо.
Не завжди території з воєнної точки зору є показником успішних операцій. Часто, насправді, війни виграються знищенням сил та засобів, тобто унеможливлення повноцінної військової роботи ворога. І, до прикладу, порушенням планів і логістики, у нашому випадку.
Наскільки контратака убезпечує Борівську громаду?
У них велика кількість резервів, ясна річ, що вони будуть продовжувати наступати, це суб'єктивна моя думка. Але саме такими моментами, такими штурмовими діями ти зменшуєш цей потенціал. Штурмові дії — вони будуть з їхнього боку, вони продовжуються, але зазначу, що їхня стратегія більше полягає в тому, щоб постійно тиснути невеликими штурмами.
Наразі ми не бачимо, щоб у них була можливість якихось наступальних операцій на кшталт нашої операції на Курську із застосуванням великої кількості сил та засобів на рівні бригад.
Одна із задач полягала в тому, щоб скувати силу 20-ї армії РФ. Ясна річ, що у них зараз зменшений потенціал. Казати про зменшення обстрілів тут важко, тому що це можуть бути різні види, роди військ, наприклад, якщо ракетні війська. Але на рівні піхотних з'єднань, на рівні використання саме сухопутних сил — так, це ускладнює їм наразі проведення штурмових дій.
Що можете сказати про тактику українського наступу?
Треба завжди віддавати належне у таких операціях штурмовикам. Але якщо говорити технічно — безумовно, на них саме важкість, — то це от максимальна синхронізація всіх сил та засобів, які у нас є. І така робота максимально прорахована по часу.
Коли у тебе посекундно чітко вивірена кожна дія, у тебе хороша розвідка, і такий синхронний військовий танець — оце, власне, і призводить до такого. Це досить складні операції, тому що у нас два до одного, навіть трішки більше. Переважає супротивник і в особовому складі, і тим паче в артилерії, і (перемагати — ред.) тільки за допомогою, з одного боку, таких синхронних професійних дій, з іншого боку, можна сказати, трішки зухвалості — як у нас кажуть, на характері.
У цьому плані в них особливий склад значно гірше мотивований, гірше справляється з такими труднощами. Вони завжди беруть масштабом.
Ідеальний момент обирається при хорошій роботі розвідки і коли у тебе готовність сил та засобів прорахована. Оце насправді дуже складно.
"Морально росіяни були не готові": реакція росіян на штурм, полонені та знищені сили армії РФ
Як відреагували російські військові?
Скажімо так, вони не були суперсильно готові, хоча їхня лінія оборони була непогана, і це було однією зі складнощів. Але морально вони були не готові. Вони більше готові були штурмувати чи бути у легкій обороні, це по-перше.
А по-друге, це ще питання роботи керівництва — не тільки керівництва бригади чи дивізії у цьому випадку, якщо на рівні росіян порівнювати, але на рівні середньому, сержантському. Сержанти у нас показують значно-значно кращі показники.
Коли, умовно, на рівні роти йде бій, то у нас командування на первинні офіцерській гілці — значно краще, ніж у них. Вони звикли, що у них завжди є якась кількість резервів, якась кількість артилерії, вони можуть просто затиснути.
Якщо у них не виходить затиснути, вони починають програвати. Тобто коли ти нівелюєш цю перевагу іншими силами та засобами чи іншою стратегією, то вони відступають
Тому частково відступали, частково чинили опір. Це не є універсальна ситуація на полі бою, коли або усі біжать, або героїчно наступають — такого немає. Це щось середнє завжди.
Що можете сказати про досвідченість росіян?
У них ця ланка артилерії, FPV і частина похідного командування досить досвідчені. Так, у них, до прикладу, не сильний сержантський склад, у них досить погана ситуація в піхоті, але вони компенсують. Тобто вони прекрасно розуміють свої недоліки.
Так, нам здається, що вони компенсують зараз так, як ми б ніколи не робили — умовно, що вони закинули просто м'ясом, — але з військової точки зору це працює. Якщо не зважати на етичний складник.
Чи взяли полонених у ході наступу?
Якусь кількість так, але зараз поки мені зарано казати кількість. Я не можу сказати, що там велика кількість полонених, на жаль, хоча ми завжди намагаємося взяти якомога більше саме полонених, тому що це обмінний фонд. Але в якийсь час вони почали відступати, і там така місцевість…
Насправді взяття полон, навіть якщо для тебе це переважна та пріоритетна задача, — це досить складна операція на рівні відділення. Особливо, якщо ворог має змогу відступати, то це досить складно.
Скільки російської техніки пошкодили й знищили?
Знищеної техніки — це десятки. Мається на увазі і техніка артилерійська, і техніка піхоти. Але є велика кількість пошкодженої техніки, яка відтягнута з їхнього боку, але яку треба дуже серйозно відновлювати. І понад 300 одиниць особового складу.
Але тут важливим елементом є саме той факт, що провалена лінія оборони. Росіяни ж — вони працюють від лінії оборони і накидують валом, коли мають змогу — авіацією, і FPV, і якісь піхотні штурми. В отакий тиск ідуть. А коли в них немає, від чого працювати — тобто від своєї лінії оборони, і треба знову будувати, вони втратили висоти — це значно складніше, і це потребує нових зусиль і унеможливлює відтяжку сил на інші напрямки.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
