Ранкова атака РФ на Липецькому напрямку 13 серпня стала наймасованішою за понад місяць. Двома колонами по шість бойових машин російські військові намагалися прорвати позиції бригади нацгвардії "Хартія" та 92-ї окремої штурмової бригади ЗСУ.
Пізніше у "Хартії" повідомили: на їх ділянці були знищені чотири російські танки, ще один вдалося підбити.
З колони, яка рухалася на позиції 92-ї бригади, підбитою з поля бою вдалося втекти лише одній машині росіян, каже командир батальйону ударних безпілотників "Ахіллес" Юрій Федоренко.
Він говорить, цю навалу передові підрозділи відбивали під прикриттям артилеристів обох бригад, а також за підтримки аеророзвідки 43-ї артилерійської бригади.
Як знищували "танки-черепахи" у зоні відповідальності 92-ї бригади та чому росіяни наважилися на цю атаку на тлі Курської операції ЗСУ, Юрій Федоренко розповів Суспільне Харків. Далі — пряма мова.
Яку тактику застосували росіяни для штурму на Липецькому напрямку 13 серпня
За останній місяць це прецедент. Останній місяць не фіксувалося, щоб противник застосовував легкоброньовану та броньовану техніку саме для вчинення ударно-штурмових дій.
Переважно противник користувався мотоциклами, а також автівками типу багі. Але і для них Сили оборони відшукали достатньо ефективну протидію. Тому тактика, яку застосував противник, якщо ми кажемо про важкоброньовану техніку, "танчиків", вони працювали по наших позиціях зі своїх закритих позицій. Тобто, зі значної дистанції, з укриттів.
Якщо казати про накопичення особового складу противника, воно відбувалося переважно пішим ходом: значний інтервал, дистанція між кожним військовослужбовцем Російської Федерації, по одному затягували на передові позиції, протягом певного періоду часу накопичувалися, й після того намагалися вчиняти ударні штурмові дії. Але така тактика противнику не давала можливості отримувати успіх на полі бою.
"Бахмутський сценарій" на Липецькому напрямку: як вдалося ліквідувати окупантів та техніку
Вчора ж (13 серпня — ред.), користуючись погодними умовами, сильними поривами вітру й низькою хмарністю, від самого ранку противник почав вчинення масованих ударно-штурмових дій з підтримкою легкоброньованої та важкоброньованої техніки, а саме БМП й танками.
За "бахмутським" сценарієм, за сценарієм з Донеччини.
Повністю БМП й танки були обварені з усіх сторін сітками, які утворюють над танком захисний купол. Передні машини рухалися з тралами, для того, щоб знімати мінні загородження. І додатково штурмова піхота перебувала під цими сітками на машинах.
Відповідно, частина мінних загороджень якраз була знята тралами, але одна машина підірвалася під час руху на мінуванні, яке було встановлено. Решта техніки дійшла до рубежу спішування піхоти. Вони були атаковані FPV-дронами й іншими засобами, але всю колону це не зупинило.
І ось, після спішування піхоти з двох машин, по них було завдано масованого ураження FPV-дронами та протитанковими засобами. Як наслідок, з шести машин, які брали участь в ударно-штурмових діях в напрямку 92-ї штурмової бригади, чотири були знищені на полі бою і ще дві підбиті.
Одній з них вдалося покинути поле бою в підбитому стані. Штурмова піхота, яка спішилась, протягом світлового дня, була також ліквідована FPV-дронами, а також стрілецьким вогнем наших піхотних підрозділів.
Скільки саме танків було у колонні під час атаки 13 серпня на Липецькому напрямку?
Сказати складно, оскільки вони були заварені захистом так, що там і дуло майже не виглядало. Чотири БМП і два танки, орієнтовно. Або три танки та три БМП.
Скільки живої сили встигли висадили?
Десь орієнтовно до 25 штурмовиків. Але річ в тому, що під час спішування вже стало зрозуміло, що частина з них поранена. Оскільки були влучання FPV-дронів, це техніку не зупинило спершу, але особовий склад побило.
Були вбиті, які просто випадали з-під цієї броні. Ну і ті, хто, відповідно, в стані боєготовності, вони також надалі були ліквідовані.
З чим може бути пов'язана така масована атака на Липецькому напрямку?
Я думаю, що події, які розгортаються, зокрема, в Курській області, штовхають російських генералів на вчинення подібних дій.
Їм ставлять завдання отримати результат за будь-якої ціни. Не рахуючись із втратами живої сили, техніки та іншого озброєння. Досягти результату. Але не вийшло.
Їм ставлять вимогу: окупація Вовчанська із подальшим формуванням плацдарму для просування в тил угрупування Сил оборони, які тримають оборону на Куп'янську відтинку. А також на відтинку Стрілеча-Липці — максимальне наближення до адміністративних меж міста Харкова. З подальшим взяттям під вогневий контроль ствольною артилерією міста Харкова.
Для противника дуже важливо бити по цивільному населенню, по житловій забудові. Підвищувати терор, вбивати українців. Для них це принципово важливо. Тому що таким чином вони отримують додаткові важелі впливу, зокрема, і на наших партнерів.
Але противнику не вдасться досягти результатів на полі бою. Скажу більше, я вірю в те, що Сили оборони позбавлять противника можливості вчиняти ударно-штурмові дії.
А де противник втрачає таку можливість, ми набуваємо спроможності деокупувати нашу землю. Я вірю в те, що Силам оборони з плином часу вдасться деокупувати Харківську область в тих відтинках, де противник мав на початку травня частковий тактичний успіх.
Наскільки таке відпрацювання підіймає зараз бойовий дух бійців?
Про що свідчить відбиття такої масованої атаки в короткостроковий термін? Про те, що управління на рівні Генерального штабу, постановки задач, ОТУ — є чіткі та якісні. І взаємодія, комунікація між бригадами також потужна.
Правильно визначене завдання, своєчасне виявлення, своєчасне нанесення вогневого враження. Це свідчить про те, що Сили оборони вчаться не тільки воювати ефективно й випереджати ворога за розвитком. А що ми між собою, чим далі, тим все більше комунікуємо і взаємодіємо. Взаємодія — це є один з основних ключів до забезпечення сталого результату на полі бою з перевагою для Сил оборони.
Як Курська операція змінює ситуацію на Липецькому напрямку?
Чомусь всі вважають, що противник буде відтягувати резерви з тих напрямків, які зараз є гарячими. Можливо, частково так і відбудеться, спеціальні групи, БПЛА тощо.
Але що основне, і на це треба звернути увагу, що ті резерви, які є всередині самої Російської Федерації, вони зараз вимушені йти на Курськ. І ними не посилюють угрупування, які виконують завдання на Харківщині, а також на Донеччині, Луганщині та на інших напрямках.
А це також позитивний здобуток і результат, що противник не отримує тієї кількості свіжої крові, яка йому необхідна, для того, щоб максимально активно тиснути на бойові порядки Сил оборони.
Плюс застосування ворогом авіації. На жаль, він продовжує застосувати її, але інтенсивність нижча: якщо противник раніше в день міг собі дозволити кинути 35-40 КАБів, сьогодні ця статистика набагато менша.
Я вірю в те, що Сили оборони дадуть нашим дипломатам ключ, бо Саме сили оборони на полі бою формують позицію для наших дипломатів. І дипломати точно нею скористаються. Зокрема тим успіхом, який зараз є на полі бою, зокрема в Курській області, для отримання подальших дозволів і унеможливлення працювати, зокрема, і ворожій авіації з тою інтенсивністю, з якою вона працювала раніше.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
