Перейти до основного змісту
Історія газовиків з Харківщини: дістали поранень та втратили колег у перший день повномасштабної війни

Історія газовиків з Харківщини: дістали поранень та втратили колег у перший день повномасштабної війни

Ексклюзивно

Вранці 24 лютого 2022 року підприємство "Газмережі" у Чугуєві потрапило під обстріл, внаслідок якого загинули двоє працівників — водій Василь Редько та диспетчерка Світлана Пікало. До других роковин повномасштабного вторгнення на честь загиблих встановили меморіальну дошку. Двоє колег, які стояли поруч, вижили, але дістали тяжкі поранення.

Водію аварійно-диспетчерської служби Сергію Карбазіну уламками прошило ногу, шию та голову. У перший день повномасштабного вторгнення він повернувся на роботу з відпустки.

Сергій Карбазін показує місце, куди влучив російський снаряд 24 лютого 2024 року, Чугуїв, Харківська область
Сергій Карбазін показує місце, куди влучив російський снаряд 24 лютого 2024 року, Чугуїв, Харківська область, березень 2024 року. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

"Вибух, і мене одразу поранило у ліву ногу вище коліна. Поряд стояла Світлана [Пікало — ред.]. Я крикнув: "Світлано, падай!". І далі не пам’ятаю — чи мене збила вибухова хвиля, чи я впав сам під стіну. Я піднявся, а Світлана лежить. Підійшов, підняв її, на руку поклав — вона ще дихала. Чую — "швидка". Медсестра каже: "Поїхали з нами". — "А що дівчина?". — "Дівчина померла", — згадує Карбазін.

Вона мала змінитися о 8-й годині та піти додому. Вийшло, що остання зміна
Сергій Карбазінводій аварійно-диспетчерської служби

Остання рана у водія загоїлася в червні 2022 року: деякі уламки пройшли навиліт, деякі — дістали, у нозі — залишилися та дали ускладнення восени 2023 року.

Минулого року Сергій Карбазін повернувся на роботу. Каже: у колективі життя триває.

Сергій Карбазін.
Сергій Карбазін. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

"Думав я про те, що вдома сидіти — нічого хорошого немає. Просто будеш потихеньку відходити від життя. А тут, на роботі, у колективі туди поїхав, там прийшов, там щось зробив, щось порадили. Чи не страшно під обстрілами? Як люди кажуть: прожив день-ніч — і добре. Якщо щось трапиться, то трапиться все одно", — говорить Карбазін.

Разом із Сергієм Карбазіним до лікарні доставили ще одного водія — Василя Редька. Вони лежали в одній палаті, Василю ставало краще, проте в середині березня він помер, розповів Карбазін.

Місце влучання російського снаряда поруч з будівлею "Газмереж", Чугуїв, Харківська область
Місце влучання російського снаряда поруч з будівлею "Газмереж", Чугуїв, Харківська область, березень 2024 року. Фото: Суспільне Харків

"Він о пів на шосту 24 лютого подзвонив мені. Сказав, що війна. Я зібрав родину, поїхав, і десь о сьомій подзвонив дізнатися, як у нього справи. Його вже забирала "швидка". Поранення було в живіт. Лікарі робили все, що могли. Вийшло так, що не врятували. Йому було 56", — згадує син Василя Редька Сергій.

Сергій Редько на фоні меморіальної дошки загиблим Василю Редьку та Світлані Пікало, Чугуїв, Харківська область
Сергій Редько на фоні меморіальної дошки загиблим Василю Редьку та Світлані Пікало, Чугуїв, Харківська область, березень 2024 року. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

Йому подобалася робота його. Завжди приходив раніше
Сергій Редькосин загиблого газовика

У метрі від Василя Редька в момент вибуху стояв майстер аварійно-диспетчерської служби Павло Прядко.

"Мінно-вибухове осколкове поранення. Був один уламок. Він зламав мені ребро, розколовся на два уламки. Один пішов угору, другий — до хребта. Ось тепер вони назавжди зі мною. Відновлення неможливе. Два уламки в легенях. Об’єм легень — 56% від номінального", — розказав Прядко.

У травні 2023 року він повернувся на роботу в Чугуєві, до цього працював слюсарем на аварійній службі у Волинській області: "Тут мій дім, вдома краще, як не крути".

Павло Прядко.
Павло Прядко. Фото: Лариса Говина/Суспільне Харків

За даними пресслужби Харківської філії підприємства "Газмережі", за час повномасштабної війни в області загинули семеро працівників, 12 — дістали поранення.

Нині газовики Чугуївського управління виїжджають у різні частини району, працюють на місцях обстрілів, усувають наслідки аварій. Головна задача — забезпечити споживачів газом попри удари російських військових, каже начальник аварійно-диспетчерської служби Юрій Михайлюта, — як це і було з першого дня повномасштабного вторгнення.

"Навіть не з восьмої ранку, як мали заступати, а раніше, газовики пішли пішки усувати витоки газу. Люди виходили й говорили: "У нас запах газу", "У нас пробита труба". Ми аварійно бігли від одного дому до іншого, щоб не було пожеж і не допустити відключень газу", — згадує Михайлюта.

Фото: Суспільне Харків
Ми робили це не для себе. Кинути це — ніби пожежний скаже: "Не поїду на пожежу, бо там страшно"
Юрій Михайлютаначальник аварійно-диспетчерської служби

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

Топ дня
Вибір редакції
На початок