Отримав обмороження, брав полонених, втратив побратима. Як нацгвардієць з Харківщини обороняв позицію 11 днів без зміни

Отримав обмороження, брав полонених, втратив побратима. Як нацгвардієць з Харківщини обороняв позицію 11 днів без зміни

Ексклюзивно

У грудні 2023 року нацгвардійця Дениса з побратимами відрядили обороняти посадку біля Бахмута проти удвічі більших сил росіян. У результати боєць провів на позиції втричі довше, ніж планувалося — його не могли змінити через сильні обстріли.

11 діб замість очікуваних двох-чотирьох провів на бойовому завданні боєць зі Зміївської громади на позивний "Хантер".

"Сказали, що були великі обстріли, і не було змоги підійти нашій зміні. Наші позиції — це була посадка або те, що залишилося від посадки", — каже Денис.

Окупанти стояли за сто метрів — їх було утричі більше, ніж українців.

Позиція під Бахмутом, на якій "Хантер" провів 11 днів
Позиція під Бахмутом, на якій "Хантер" провів 11 днів. Фото надав нацгвардієць Денис

"Перший день ми відстояли нормально, назбивали дронів, росіяни образилися та почали ще більше FPV-дронів запускати, але в них нічого не виходило. За три доби ми збили близько 20 їхніх "мавіків", 15 FPV — вони лежали за п’ять-десять метрів від нас, пілікали, тобто не вибухнули. Страшно, бо вони могли спрацювати в будь-який момент, тому не дуже хотілося висовуватися, але доводилося", — згадує військовий.

Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків
Збивали дрони зі звичайних автоматів, я особисто десяток точно збив

Позицію Дениса не лише атакували безпілотниками — першої ж ночі на завданні росіяни пішли у штурм.

"Там трава висока, і коли вони підповзали до нас, їх було не дуже видно. Видно було або в тепловізор, або коли наш дрон висить. Жодна з їхніх двох штурмових груп, які намагалися, до нас не підібралися. Перша групу, яка пішла у штурм, перебили, одного взяв у полон", — розказує "Хантер".

"Коли підходив, то кричав: "Хлопці-хлопці, я свій!"

Російський військовий, якого гвардієць узяв у полон, переплутав посадки.

"Його або контузило, або не знаю що. Ми в його бік зробили два коротких постріли, він підняв руки, ми наказали йому викинути автомат, все спорядження й підійти до нас. Він з надією, що ми свої, спокійно до нас підійшов. Коли підходив, то кричав: "Хлопці-хлопці, я свій!", — говорить Денис.

Трофейний магазин від автомата російського військового, якого "Хантер" узяв у полон, березень 2024 року.
Трофейний магазин від автомата російського військового, якого "Хантер" узяв у полон, березень 2024 року. Фото: Дмитро Гребінник/Суспільне Харків
Їм промили мізки, воно головою не думають. Деякі йдуть під обстрілом, навіть оком не змигнуть — під чим вони там ходять, чим їх шпигують, я не знаю.

Коли бійці вдруге брали росіянина у полон, внаслідок обстрілу загинув побратим "Хантера".

"Мій побратим йшов з сусідньої позиції — перевіряв, чому боєць там не виходить на зв’язок по рації. У цей час почався масований обстріл, уламок влучив у шию — він загинув, там було без шансів. Я став над ним, не вірив у це. Тільки-от з ним спілкувався. Ми анекдоти розповідали, знаходили час один одного підбадьорювати", — згадує Денис.

"Я отримав лише середній ступінь обмороження ніг, все могло бути набагато більш печально"

Гвардієць розповідає: їсти хотілося не сильно, харчувалися сухпайком. За можливості бійцям доставляли боєкомплект.

Води було мало. На даху була поліетиленова плівка, у ній ямка, і там збиралася дощова вода. Діставав бинт, сухі чисті шкарпетки, через це все проціджував і збирав собі в пляшку.
Позиція на бойовому завданні під Бахмутом.
Позиція на бойовому завданні під Бахмутом. Фото надав нацгвардієць Денис

На бойове завдання "Хантер" узяв спальника попри те, що нести його по розʼїждженій технікою й танками ґрунтовій дорозі було важко.

"Завдяки тому, що доніс спальник, я отримав лише середній ступінь обмороження стоп, все могло бути набагато більш печально. Коли мене прийшли міняти, намагався встати, але взагалі не відчував ніг. І все ж, те, що мене поміняли, додало сил. Десь рачки йшов, десь котився, десь з’їжджав — 12 кілометрів", — розказав "Хантер".

Внаслідок 11 діб на завданні військовий отримав обмороження обох стоп, контузію та опіки першого ступеня. Після повернення з Донеччини Денис пройшов реабілітацію і зараз служить у тилу на Харківщині. Боєць каже: попросив командира відправити його назад на фронт, щоб міняти побратимів: "Зараз, думаю, я вже й більше просиджу".

Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube

На початок