У Харкові науковці з Українського центру реабілітації рукокрилих дослідили, яким чином розмножується один з поширених в Україні видів кажанів — пізній кажан. Спільно з європейськими колегами харківські хіроптерологи виявили: пеніс пізнього кажана більший за вагіну самиці у кілька разів, тому парування у цих тварин відбувається без проникнення. За словами фахівчині центру Альони Шуленко, це перший у світі зафіксований випадок непроникного статевого акту у ссавців.
Статевий акт без проникнення: як паруються кажани — дослідження вчених
Пізні кажани — розповсюджений вид в Україні, однак про їхнє розмноження було відомо мало, оскільки вони ведуть нічний спосіб життя та розмножуються у природі, тому відстежити їхню статеву поведінку складно, каже представниця харківського Центру реабілітації рукокрилих Альона Шуленко.
"У них є дуже багато особливостей розмноження, таких як заморожена вагітність, зберігання сперматозоїдів. Наші колеги разом з нами поставили собі таке питання, як це відбувається саме в цього виду, тому що ми помітили, що у пізніх кажанів розмір статевого пеніса набагато більший за розмір вульви й вагіни самиці", — говорить Шуленко.
З 2018 року працівникам Центру реабілітації вдалося зафільмувати чотири випадки парування пізніх кажанів. За цим видом також спостерігав колега з-за кордону: у середньому статевий акт тривав годину, найдовший — понад 12 годин.
"Нашому швейцарському колезі Ніколасу Фазелю прийшло повідомлення від вченого-аматора з Нідерландів, який спостерігає за колонією пізніх кажанів, які живуть в нього біля дому на горищі церкви, і в нього було зафільмовано більш як 90 випадків парування кажанів", — розповідає Шуленко.
Процес відбувається без проникнення, бо пеніс самця у сім разів більший за вагіну самиць, розповідає фахівчиня.
"Статевий орган самця, скоріш за все, використовується, як рука, щоб дістатися самиці. Тому що самка може перешкоджати паруванню, використовуючи хвостову перетинку. Самець таким чином просто відхиляє її й під час парування не відбувається проникнення", — зауважує Шуленко.
Ймовірно, самка перед паруванням видає якийсь соціальний звук, але під час самого статевого акту вони майже ніяк не ворушаться та не видають жодних звуків, ділиться науковими спостереженнями фахівчиня.
"Просто статевий член торкається до вульви, й так вони сидять. Після цього на шерсті навколо вульви у самки було помічено вологу, це може свідчити про те, що там можуть бути залишки сперми", — говорить дослідниця.
Це перший зареєстрований випадок непроникного статевого акту у всіх ссавців, говорить Шуленко. Такий вид парування є розповсюдженим серед птахів, додає науковиця.
"Це називається "клоакальний поцілунок", коли самець передає статевий матеріал самиці через притиснення клоаки до клоаки, але у ссавців такого зареєстровано не було і не було ще жодного разу спостережено статевого акту без проникнення", — говорить фахівчиня центру.
Разом з колегами вони дійшли висновку, що через великий розмір пеніса інший спосіб розмноження пізніх кажанів неможливий.
"Органи самки дуже малі для того, щоб зайшов всередину такий великий орган самця. У самців на пенісах є волоски. Ми вважаємо, що це є таким індикатором для самця того, що він відчуває, коли саме він притискається туди, куди треба, і далі вже в них починається подальший процес парування", — говорить науковиця.
"Пеніс кажана дуже щільно прилипає до самки й, скоріш за все, сперматозоїди потрапляють всередину самки й без проникнення рухаються до шийки матки й далі вже відбуваються всі подальші процеси запліднення і вагітності", — пояснює Шуленко.
Спільне дослідження вчених було опубліковане в науковому журналі Current Biology.
"Тому я вважаю, що після нашої публікації про всі копулятивні патерни й процеси розмноження ссавців і кажанів в цілому викличуть ще більше зацікавленості у вчених. Тому що це дійсно може бути великим науковим відкриттям", — зауважує дослідниця.
Зросла популяція комах — збільшилася вага кажанів. Значення для екосистеми
Кажани — важливі для екосистеми, оскільки вони є нічними хижаками на комах та регулюють їхню чисельність, говорить фахівчиня центру.
"Останнім часом в Україні, і особливо в Харкові, влітку багато комах, ви могли це помітити. Наші особисті спостереження, що кажани зараз до нас надходять на реабілітацію з набагато більшою вагою, ніж раніше. І минулого року через зниження забруднення світлом стало дуже багато комах в місті", — говорить Шуленко.
За її словами, збільшення популяції комах може нести за собою негативні наслідки, оскільки серед них є багато шкідників, які можуть шкодити екосистемам, людям та врожаям.
"Тому кажани є дуже важливими тваринами, вони охороняються законом і їх вивчення — це також дуже важливий процес", — наголошує Шуленко.
В Україні відомо про 28 видів кажанів, усі вони занесені до Червоної книги та охороняються законом, зауважує дослідниця.
"Кількість популяції пізнього кажана важко підрахувати, це виключно якісь математичні розрахунки, але пізній кажан — це той вид кажанів, який зараз майже повністю переселився в міста, вони не мігрують, це осілий вид, тому людина дуже часто може з ними зустрічатись в побуті", — зауважує Шуленко.
Пізній кажан — вид, який найчастіше потрапляє до харківського Центру реабілітації рукокрилих. Від стресу чи переляку кажани можуть вкусити, також вони є переносниками різних захворювань, тому у центрі працюють з ними у рукавицях.
"Люди знаходять їх пораненими, рятують від сорок, ворон. Цей вид у нас дуже часто на реабілітації. І вони потребують багато турботи й лікування", — пояснює фахівчиня.
Якщо у кажана достатня вага, його відправляють на зимівлю, якщо ні — він залишається на відгодуванні.
"Зараз на відгодовуванні у нас 10 пізніх кажанів. Є журнал зваження, ми активно його ведемо. Я перевіряю кільце, знаходжу в журналі цього кажана, пишу сьогоднішню дату і зважую його. Цей кажан важить 23 грами, я записую цю інформацію в журнал. З вчорашнього дня він набрав 1 мг", — говорить Шуленко.
Усі кажани у центрі — обкільцьовані, вони не переривають перетинку тварин, а кріпляться як браслети, додає дослідниця.
"На кожному кільці є номерний знак, це потрібно для того, щоб ми кажанів відрізняли між собою, коли вони перебувають у нас в центрі. Після того, як випускаємо їх, можуть бути перелови й таким чином ми ще можемо відстежувати їхню міграцію", — пояснює працівниця центру.
Працівники центру продовжуватимуть вивчати кажанів. Їхня наступне завдання — провести низку досліджень, аби переконатися, що парування без проникнення дійсно закінчується заплідненням.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
