7 листопада стало відомо, що кримінальну справу проти харків'ян Максима Зінченка та В'ячеслава Дуди, яких обвинувачували в хуліганстві під час знесення погруддя радянського маршала Георгія Жукова в Харкові у червні 2019 року, закрили 7 серпня за рішенням Октябрського райсуду Полтави.
Про це Суспільне Харків розповіла адвокатеса Максима Зінченка Ірина Шрамко. Вона почала працювати з Зінченком у червні 2023 року.
2 червня 2019 року неподалік Палацу Спорту в Харкові знесли погруддя маршалу Георгію Жукову. В акції взяли участь близько 1,5 тисячі людей.
У поліції відкрили два кримінальні провадження за фактом хуліганства та насильства щодо працівника правоохоронного органу. За версією поліції, під час повалення погруддя невідомі розпилили сльозогінний газ. Троє поліцейських отримали хімічні опіки очей, їх доправили до лікарні. Медики надали силовикам допомогу, оцінили їхній стан як задовільний і відпустили.
4 червня Максиму Зінченку та В'ячеславу Дуді повідомили про підозру за ч. 2 ст. 296 КК УкраїниХуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчинене групою осіб, розказала адвокатеса.
20 червня відбувся суд для обрання запобіжного заходу, проте його не обрали. Під час засідання під будівлею суду харків'яни зібралися з плакатами "Я теж валив пам'ятник Жукову", щоб підтримати підозрюваних.
Максим Зінченко казав: 2 червня на проспекті його не було.
"Вони мені показали фотографії, на яких якийсь молодий чоловік тримається за бюст Жукову. Там мотузка та все інше. Вони кажуть, що це я. Я був вдома. Це підтверджують сусіди. Дружина", — говорив підозрюваний у справі.
11 липня пам'ятник відновили за кошти міського бюджету.
Демонтувати пам'ятник Жукову у Харкові влада відмовлялася зокрема на підставі того, що він входив до переліку пам'яток. Водночас у 2019 році громадські активісти домоглися того, що Експертна комісія Мінкультури з розгляду питань внесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України вирішила "не рекомендувати зазначений об'єкт до реєстру в зв'язку з тим, що він потрапляє під дію Закону України "Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного режиму і заборони пропаганди їх символіки".
28 листопада 2019 року обвинувальний акт, за даними Ірини Шрамко, направили до Фрунзенського районного суду Харкова. Після повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році її передали в Октябрського райсуду Полтави, де розгляд розпочали заново.
17 квітня 2022 року спецпідрозділ Kraken демонтував погруддя, повідомив один з його лідерів Костянтин Немічев. На відео, опублікованому Немічевим, видно, як за допомогою трактора й вантажівки демонтують бюст, вивозять його з місця та викидають на смітник.
"Путін хотів справжньої декомунізації — він її отримав!" — написав Немічев.
7 серпня 2023 року суд оголосив ухвалу про закриття кримінального провадження стосовно Зінченка та Дуди після трьох судових засідань, розповіла адвокатеса. Повний текст з відміткою про набрання законної сили було отримали у вересні.
"Це не виправдовувальний вирок — провадження саме закрили у зв'язку з реабілітуючими обставинами. Є така процедура: суд визнав, що на момент відкриття провадження, та на момент розгляду у 2023 році, суспільство по-різному сприймає повалення пам'ятників комуністичних лідерів. Суд вирішив, що у 2019 році питання було ще спірним, у 2023 році валити пам'ятник Жукову навіть трішки почесно", — говорить Ірина Шрамко.
Обвинувачені нині не значаться як люди, яких притягували до кримінальної відповідальності. Якби суд довів вину Зінченка та Дуди, їм могло загрожувати до чотирьох років позбавлення волі. Ірина Шрамко каже: якби справу не закрили, вона б змогла дійти до виправдання обвинувачених.
"Щоб розглянути справу до виправдовувального, треба б було ще купу свідків опитати, а де їх шукати з 2019 року? Це вже нікому не цікаво: ні Зінченку, ходити в ці суди, ні пану Дуді, який нині служить, його захисник теж служить, вони доєднувалися до засідань у форматі відеоконференції. І прокурори вже цікавість втратили. Значення має й те, як суддя ставиться до справи", — розповіла адвокатеса.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
