Житель Пришиба на Харківщині Микола Понамеренко веде щоденник обстрілів: населений пункт пів року перебував на лінії фронту, а пізніше росіяни продовжили обстріли села. З 24 лютого 2022 року Микола відрощує вуса, які планує зголити в день перемоги.
Довжина вусів зараз сягає 25 сантиметрів. Щоб вуса мали охайний вигляд, чоловік розчісує їх і стриже кінчики.
"Відчуваю себе вусатим козаком. Нащадком наших славних прадідів. Буде повна перемога — збриємо. Люди кажуть: "Коли це буде? Коли це буде?" Буде колись", — говорить Микола Понамеренко.
З першого дня російського вторгнення житель Пришиба фіксував обстріли. Свої нотатки ховав на випадок, якщо до села зайдуть окупанти.
"26 лютого почалися нічні нальоти літаків. Діти сиділи та спали у погребі. Ми вже ховалися. Перестрілки удалі, удар авіації знов. Я підіймався на другий поверх у мене там бінокль був. Місце обладнано було і я все фіксував у голові, а потім записував", — розказує Микола.
Пришиб розташований за 15 кілометрів від Балаклії. Окупанти до села не дійшли: вони зайняли сусідні населені пункти та звідти вели обстріл.
"Потрібно фіксувати, що і коли було. Бо воно надовго, схоже, і може зітреться у пам'яті людей. А так у мене конкретно є. Приїжджали з Києва після звільнення Балаклії. Кажуть: "А нумо напишемо книгу". А я кажу: "Якщо допоможете, то напишемо книгу", — каже він.
Микола — пенсіонер, але продовжує працювати електриком у місцевому ліцеї. Після обстрілів приходив сюди, забивав вибиті вікна та збирав уламки снарядів зі шкільного подвір'я.
Свої нотатки Понамеренко показував правоохоронцям після звільнення громади, вони їх сфотографували. Микола мріє, щоб ці записи опублікували.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
