Понад рік рідні намагаються повернути Євгенія Ткаченка з російського полону — він потрапив у нього під час оборони Маріуполя. У квітні 2023 року у самопроголошеній "ДНР" його засудили до 16 років у колонії суворого режиму.
Служив у Нацгвардії з 2009 року
Після школи Євгеній вступив до Харківського університету Повітряних сил ім. Івана Кожедуба, отримав цивільну спеціальність.
"Він зрозумів, що хоче бути військовим, тому пішов на строкову службу до Нацгвардії України у 2009 році. Згодом уклав контракт і продовжив служити", — говорить мати Євгенія Вікторія Ткаченко.
Потім чоловік перейшов до "Азову", розповідає Вікторія. Євгеній разом з родиною жив у Маріуполі та став на його захист, коли почалося повномасштабне вторгнення.
"Його дружина та доньки виїхали з Маріуполя 23 лютого, а зранку вже почалися ракетні обстріли. З ним зв'язку не було. Після того, як родина виїхала, він лише кілька разів дзвонив своїй дружині. Вони спілкувалися. Це були дуже короткі розмови по декілька секунд. Бо зв'язку не було, йшли постійні бойові дії, оборона міста. Так пройшов березень, квітень і травень", — каже Вікторія Ткаченко.
Оборонці "Азовсталі" здалися у полон за наказом свого командування
Про те, що відбувається у місті та з оборонцями Маріуполя, дізнавалися з інтернету і новин, розповідає лозів'янка Вікторія.
"На той час вже всі розуміли, що вони у повній облозі й місто оточене, що немає з ними комунікації, немає матеріальної підтримки та можливості надавати медичну допомогу. Найстрашніше — це те, що ми не знали, чи він ще живий", — говорить жінка.
Жінка згадує, що у кінці травня 2022 року був наказ головнокомандувача, про те, що гарнізон "Маріуполь" повинен залишити "Азовсталь" і вийти у так звану евакуацію з метою збереження життів особового складу, бо не було можливості їм допомагати.
"Звісно вони всі військові й виконали наказ, тому і потрапили у полон. 20 травня я свого сина побачила на просторах інтернету, дивилася новини та російське телебачення. Вони знімали відео, як оборонці Маріуполя залишають "Азовсталь". І серед тих хлопців я впізнала свого сина, дізналася, що він живий", — говорить мати військовослужбовця.
Мати Євгенія Ткаченка каже, що через кілька днів його дружині зателефонували представники Міжнародного комітету "Червоного Хреста". Вони підтвердили його полон.
"Він заповнив анкету, виходячи з заводу "Азовсталь", та залишив її номер. Так дізналися, що він у полоні. Вони всі потрапили у колонію в Оленівці Донецької області. До моменту підриву було кілька відео, які знімали російські канали про перебування наших полонених там. У липні 2022 року кілька разів я бачила на них свого сина", — розповідає жителька Лозової.
"Розуміємо, що полон — це тортури"
Аби повернути бійця з полону, рідні звертаються до усіх можливих інстанцій, говорить мати.
"Вже багато часу минуло. Ми розуміємо, що полон — це тортури, і хочемо, щоб вони дожили й вижили в тих умовах до того, як їх повернуть. Після підриву колонії вже було складніше морально, ми зверталися скрізь, писали запити до "Червоного Хреста" і до координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, а також в Національне інформбюро до Ірини Верещук. І у поліцію писали заяву, здавали тести ДНК", — каже жінка.
Після підриву Оленівки інформації не було до кінця вересня, каже мати Євгенія.
"Тоді був великий обмін. І там були хлопці, які могли надати інформацію по тим полоненим, які залишалися в колонії. Ми дізналися, що він живий. Він не був у тому бараці на момент підриву. Я постійно моніторила новини. У мене була мета, що я маю щось про нього дізнатися", — розповідає Вікторія Ткаченко.
Євгенію Ткаченку оголосили вирок у суді самопроголошеної "ДНР"
За словами Вікторії, у квітні 2023 року вона побачила публікацію у соцмережах, як її сину виносять вирок у суді самопроголошеної "ДНР".
"Зняли сюжет, як вони судили, за їх словами, українського нациста. Вони вважають, що полк "Азов" — заборонена нацистська терористична організація у РФ. Попри те, що це бойовий структурний підрозділ Нацгвардії й військовослужбовці, які виходили за наказом у полон, є комбатантами та не мають бути на судових процесах, але їм це не заважало провести показове судилище", — каже лозів'янка.
За порушення правил ведення військових дій йому винесли вирок — 16 років колонії суворого режиму, розповідає мати полоненого бійця.
"З РФ постійно ведуть перемовини щодо обмінів"
Цей вирок суду не вплине на процес обміну, говорить головна консультантка Східного регіонального центру з питань поводження з військовополоненими Олена Матвієнко.
"Євгеній — не один військовий, стосовно якого вже є вироки. І наразі йде судовий процес щодо азовців. Постійно ведуться перемовини щодо обміну", — каже Матвієнко.
Фахівчиня радить рідним бійців, які опинилися у полоні, звертатися за допомогою лише до державних структур.
"Держава гарантує захист персональних даних. Якщо ж людина починає писати в усіх соцмережах, виставляти фото у військовій формі та зі зброєю, писати звання, ми вважаємо, це може зашкодити нашим захисникам", — каже Олена Матвієнко.
За словами Вікторії Ткаченко, в установах їй пояснюють, що роблять все залежне, але в обмінах дуже мало оборонців Маріуполя, а саме азовців.
"Сподіваємось, що будуть обміни. Можливо, в якомусь із них буде той дзвінок, коли до мене, можливо, син зателефонує і скаже те, що хлопці говорять своїм родинам. Я вірю в те, що він виживе, розмовляю з ним кожного дня. Я йому пишу повідомлення у телефоні. Вірю, що колись він усі їх прочитає. Кому важче, йому чи мені? Тоді я перестаю себе жаліти. Я живу очікуванням того дзвінка, коли візьму слухавку і мені скажуть: "Він в Україні", — розповідає мати Євгенія.
"Коли тато повернеться, ми поїдемо до Маріуполя"
Вона каже, що його доньки дуже сумують за татом.
"Коли дуже сильно сумують і хочуть його бачити, 7-річна Марійка вигадує листи від тата. Вона бере чистий папір і начебто читає листа від нього, проговорює те, що хотіла б від тата почути", — говорить Вікторія.
Вони знають, де перебуває їхній тато, знають не про полон, а про те, що він на війні — захищає нас, щоб ми жили у своїх родинах та будинках, каже жінка.
"Вони кажуть: "Коли тато повернеться, ми поїдемо до Маріуполя". Вони пам'ятають те місто, коли ще були парки та сквери, коли вони ходили до зоопарку", — говорить Вікторія.
У Лозовій на Харківщині на Євгенія чекають батьки, сестра, дружина та двоє доньок.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
