Житель прикордонного селища Слатиного Дергачівської громади Харківщини Віктор Кичук від початку вторгнення став допомагати військовим, разом із ними боронив свою громаду. Відео, на якому він з товаришами викрав російський танк та їхав ним полями, стало вірусним у соцмережах.
Свою історію спротиву Віктор Кичук, він же Вітя "Танчик", розказав Суспільне Харків.
"Ми були очима військових"
Слатине — це селище за 12 км від кордону. До наступу РФ там проживали близько 7 тис. людей. Один з них — Віктор Кичук. У довоєнному житті чоловік займався підприємництвом, однак з 24 лютого 2022 року став допомагати українським військовим боронити свою громаду.
"24 лютого мене розбудила донька, розповіла, що у нас стріляють і в нас війна. За годину — всі повірили. Було дуже страшно, бо з таким ми ще не зіштовхувались. Найстрашнішими були перші два дні, ми не знали, яка обстановка, що буде далі", — згадує Віктор Кичук.
"25 лютого біля Слатиного підбили колону російських "Градів", у них були пробиті колеса, ми встигли забрати все, що годилося. Передали все хлопцям із ЗСУ. Все поїхало на роботу. Першим ми знайшли бензовоз у Безруках, в ньому було паливо, ми його злили і віддали військовим, а ще людям, які хотіли виїхати", — каже Кичук.
Як став Вітею "Танчиком"
Відео, як група чоловіків на танку їдуть полем, говорячи: "Слава Україні! Слатине — молодці! Кацапський танк послужить Україні", розлетілося навесні 2022 року всіма соцмережами. Той російський танк, згадує Віктор, знайшли між Безруками та Руською Лозовою в полі. Фільмував — Віктор Кичук.
"1 березня нам підказали місцеві, що багато підбитої техніки. Пішли туди, побачили танк, він застряг у землі, бо кацапи ж не знали, які в нас чорноземи. Ми зателефонували військовим, викопали танк, вдало його завели й поїхали на танку. Ми втомилися в тій багнюці лазити, тож, вийти самі вже б сил не мали", — розповідає Віктор Кичук.
"Після 1 березня я вивіз родину звідси, а для себе я вирішив, сказав дружині, що я лишаюся, а ви їдьте. Вже ж почав займатися допомогою військовим — що буде те й буде. Треба ж комусь також допомагати, як не ми, то хто? Я залишився із 93-ю бригадою, разом із ними жив на блокпосту. Хлопці прийняли, бо після відео з танком вони мене впізнали. Мені позивний дали Вітя "Танчик", — говорить житель Слатиного.
"Весь цей рік я був з військовими. Ми мали контакти з окупованими територіями, нам скидали позиції росіян, а наші там їх накривали. Щодня я їздив у селище, привозив людям ліки, хліб, їжу, але постійно тут не перебував. У жовтні я отримав повістку й пішов оформлювати документи на службу, але на медкомісії у мене виявили захворювання та зробили операцію, поки я на відновленні", — розповів Віктор Кичук.
Віктор впевнений, що перемога — за Україною: "Після перемоги треба стіну будувати, тільки нормальну стіну — високу й потужну".
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
