На стадіоні "Металіст" у Харкові 29 березня попрощалися із загиблим на Луганщині сержантом взводу Іваном Щоголевим. Двадцятичотирирічний розвідник був фанатом футбольного клубу "Металіст".
Іван Щоголев загинув внаслідок обстрілу "Градами".
З найкращим другом Денисом вони познайомилися у 2015 році на трибуні під час гри.
"Це мій командир був. Я познайомився з ним на цій трибуні. На цій трибуні я з ним і прощаюся, на жаль", — каже Денис.
"Нас об’єднав футбол та любов до однієї команди. Як ми знаємо, фанати завжди були згуртовані, патріотично налаштовані. Завжди був дух єдності, дух бойового побратимства. Ми приходили безпосередньо дивитися футбол. Тому що у нас є команда однодумців, які схожі з нами в одному — у нас була одна мета", — згадує Денис.
"Як більшість хлопців, які виросли у звичайних дворах, містах, завжди грали у футбол, у нас була мрія дитинства. Але ми не вибираємо свій шлях. У країну прийшла війна 2014 року — тоді, коли ми нам ще було по 16 років. Ми тоді з ним домовились, коли нам буде по 18 років — поїдемо на фронт. Так і вийшло", — говорить найкращий друг Івана.
"Він мав емоції. Коли ти приходиш на стадіон — це емоції, які не забудеш. Він прожив дуже гарне життя. Завжди посміхався на бойових виходах. Завжди нас підтримував. Думав за кожного побратима, та й взагалі не тільки за побратимів. Він завжди був на крок попереду", — розповідає Денис про побратима.
Денис каже, що "війна забирає найкращих людей".
"Він був найкращим серед нас. Був нашим командиром. Який завжди вів у бій, був безпосередньо з нами. Завдяки йому більшість хлопців, які зараз тут, живі", — ділиться спогадами найкращий друг загиблого розвідника.
На війні Щоголев з вісімнадцяти років — курс молодого бійця пройшов в "Азові", далі служив у "Правому Секторі", а потім підписав контракт із 92 бригадою, говорить командир його взводу Євгеній Громадський.
"Вже окремо у бригаді був одним із засновників нашого підрозділу — "Бешкетники Сірка". Він був засновником, безпосереднім командиром. Це була його ідея та, звісно, побратимів. Але він це започаткував", — згадує Денис.
Євгеній каже, що Іван був дуже справедливим. Він познайомився з Іваном на початку повномасштабної війни, коли зустрілися на окружній Харкова.
"Дуже розумний, дуже ініціативний. Його ініціатива завжди рятувала багато бійців. Він казав, що буде боротися до тих пір, поки не буде його дівчина спати спокійно. Казав, що у майбутньому його діти мають жити спокійно", — розповідає Євгеній Громадський.
"Був мені, як старший брат. Завжди питав його думку, бо вона була для мене дуже важлива, оскільки він завжди знав, що робити. Його справи втілювалися дуже швидко, дуже ініціативно. Він був дуже хороброю людиною. Багато випадків було у нас в його боях, коли він виходив один на групи з ворогом і балакав з ними 15 хвилин і стояв пліч-о-пліч. У нього були сталеві нерви, сталевий характер", — згадує Громадський.
Денис згадує, що останній бій Івана відбувся на сході країни.
"Він потрапив під артобстріл. Коли повертався зі спостережного пункту, по дорозі накрили", — розповідає Денис.
"Він мені відписав буквально за 10 хвилин до свого виїзду з позиції. Каже, я виїжджаю, буду перебувати на перехресті, чекатиму тебе. Йому пригнали волонтери машину, повинні були їхати забирати її. Ми виїхали і мені по радіостанції кажуть: "Щегол на щиті". Це дуже вибило мене з колії в той момент. Я до самої зустрічі з його тілом не вірив, що він загинув", — розповідає Євгеній Громадський.
Євгеній каже, уламки "Градів" попали Івану в шию. Ці три уламки нанесли йому смертельні рани. Він загинув на місці.
Поховали розвідника на Алеї Слави на міському кладовищі №18. Його батько Андрій Красюк каже, востаннє бачився з сином на початку березня, коли той приїжджав забрати автівку для фронту.
"Він був справжньою людиною й справжнім солдатом, патріотом своєї країни. Жив війною. Це був його вибір. Він служив і хотів служити й далі", — ділиться спогадами батько Івана.
За словами батька, цього року Іван планував одружитися.
Читайте також
"Він не був кабінетним офіцером". Спогади про життя та смерть Олега Громадського
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Facebook, Viber, Instagram, Telegram, Youtube
