Харків'янка Еліна Кройтор вже 11 років тренує команду з черлідингу "Dolls". Через два тижні після повномасштабного вторгнення вона, щоб підтримати дітей, започаткувала онлайн-заняття для спортсменів. Зараз в команді Еліни 40 черлідерів віком від чотирьох до 18 років, які представляють Харків не тільки на міських, але й на всеукраїнських та міжнародних змаганнях.
Про мрію з дитинства стати тренеркою, роботу з дітьми та важливість спорту під час повномасштабної війни — у матеріалі Суспільне Харків.
"Це було з дитинства — несла черлідинг та хотіла свою команду"
Еліна Кройтор займалася спортом з дитинства — спочатку це була спортивна аеробіка, потім — черлідинг. У 18 років дівчина вступила до Харківської державної академії фізичної культури, де здобула вищу освіту, щоб втілити у життя мрію дитинства — стати тренером.
"Це було з дитинства — несла черлідинг та хотіла свою команду, тренувати дітей. З 16 років я допомагала тренерці, вона давала таку можливість — були помічники-спортсмени. І вже тоді я зрозуміла, що хочу також тренувати, бути як моя тренерка", — розповіла Кройтор.
Перші групи у тренерки з'явилися, коли їй було 18 років. Це були діти від трьох до 12 років, розповіла Еліна. Тренувала вона у харківській ДЮСШ №13, до якої й сама ходила з дитинства.
Труднощів було багато. До кожної дитини має бути свій підхід. Як кажуть, хтось любить батіг, а хтось — пряник. Різні батьки, різні діти, тому до кожної родини потрібен свій підхід.
"Розуміла, що маю підтримувати своїх дітей та почала проводити онлайн-тренування"
У перший день повномасштабного вторгнення Еліна разом з чоловіком виїхали до Нової Водолаги.
"Ми живемо на Рогані, й тут залишатися було небезпечно. Було тяжко. Але через два тижні я зрозуміла, що маю підтримувати своїх дітей та почала проводити онлайн-тренування — виходила з ними на зв'язок, вела групи та індивідуальні заняття", — розповіла спортсменка.
У той період до команди Еліни доєднувалися діти з інших команд Харкова — вона була однією з перших, хто почав проводити онлайн-тренування, розповіла тренерка.
"Багато дітей поїхали в інші міста та за кордон, але намагалися доєднуватися. Спочатку це було для всіх важко. Змиритися з усіма цими обставинами було важко. Багато тренерів виїхали в інші міста чи країни, тому діти долучалися до наших занять", — пригадала Кройтор.
Через два місяці Еліна з чоловіком дізналися, що чекають на дитину, та вирішили повернутися до Харкова. Тоді тренерка відкрила філію у Холодногірському районі та відновила заняття для спортсменів.
Спочатку була одна група, тренування тривало одну годину й відвідували його діти всіх вікових категорій одночасно. Напевно, тоді це мене як вагітну й тримало. Я хотіла допомагати дітям, хотілося жити та продовжувати справу свого життя.
Під час декретної відпустки Еліна продовжувала проводити заняття онлайн, у залі ж працювали її колеги-тренери. Через два місяці після народження доньки Аліси, Кройтор повернулася до залу.
"Нам всім і зараз нелегко. Всі ці обстріли, блекаути. І я дуже пишаюся і дітьми, і батьками, тому що було складно. Я почала виходити до залу повноцінно кожного дня, коли моїй доньці було два місяці. І всі розуміли, підтримували, якщо було потрібно — переносили тренування", — розказала Еліна.
Зараз Алісі два з половиною роки й вона, як і мама, щоденно відвідує тренування у залі, каже тренерка.
Моя команда називає її нашим талісманом. Вона як пішла, так почала повторювати все за дівчатками. Помпони стали її улюбленими іграшками, тому що вони всі різні, пухнасті, кольорові. І на її перший день народження ми з чоловіком подарували їй власні помпони. Я думаю, що скоро ми зшиємо їй костюм і вона буде вже виступати. Аліса вже знає майже всі зв'язки дівчат, повноцінно проводить з двома групами 15-20 хвилин тренувань, все повторює — їй це все цікаво.
"Для нас це було як допомога дітям, бо спорт потрібен всім"
Нещодавно Еліна Кройтор відкрила у Харкові ще дві філії для тренувань — в Індустріальному та Основ'янському районах. В її команді тренується 40 спортсменів.
"Під час відкриття філій приходило багато дітей з інших видів спорту. І для нас це було як допомога дітям, бо спорт потрібен всім. Багато тренерів виїхали, а дітям потрібно було займатися. І вони приходили, я б так сказала, куди є. У Харкові не так багато працювало гуртків. І коли почали повертатися тренери, нам доводилося відпускати дітей — хтось у плавання повертався, багато хлопчиків пішли у футбол. Але ми намагалися сформувати команду, яку можна буде везти на чемпіонати і яка буде привозити Харкову перемоги", — розповіла тренерка.
З дітьми працює троє тренерів, одна з них — колишня учениця Еліни Софія, з якою вона займалася з 12 років.
У неї зажди були лідерські якості. Вона була багаторазовою чемпіонкою України. І завжди дуже допомагала мені на групах, могла самостійно провести розминку. Моя тренерка так підготовлювала мене до тренерства, тому і я намагаюся дітям, які хочуть стати тренерами та вступати у навчальні заклади, давати можливість з 15-16 років вести групи, допомагати, навчати. Софія дуже любить дітей, у неї є аматорські якості, що дуже допомагає їй у спілкуванні з ними. Тому вона вже здобула освіту та тепер працює з нами.
Про змагання, фінансування та важливість спорту
Еліна Кройтор не тільки тренерка команди "Dolls", а й керівниця відокремленого підрозділу всеукраїнської федерації черлідингу та чирспорту Харківської області. Її група офіційно входить до всеукраїнської федерації та бере участь у змаганнях міжнародного рівня.
"Наша федерація об'єдналася з федерацією International Dance Open і тепер вже в Україні разом проводимо міжнародні змагання — до нас нещодавно приїжджали спортсмени з Молдови, з Болгарії. Також ми стали учасниками чемпіонатів світу та Європи. Для кожного спортсмена ми підбираємо індивідуальний напрямок. І у нас є діти, які виступають і соло, і в дуеті, і в групах. І вони привозять на змагання понад десять номерів", — каже тренерка.
У вересні 2024 року три спортсменки з команди "Doll" потрапили до збірної команди та представляли Харків і всю країну на чемпіонаті світу в Хорватії. Вони гідно виступили та стали чемпіонками світу в категорії тріо, розповіла Кройтор.
Еліна зазначає, на початку повномасштабного вторгнення ситуація була іншою — багато хто з батьків боявся виїжджати з Харкова до іншого міста, а тим паче до іншої країни.
Бувало таке, що ми везли на змагання лише шість-сім дітей, але ми все одно ставили номери, їхали й привозили гарні результати.
За словами тренерки, всі організаційні моменти здійснюються коштом батьків — місто та область не підтримують фінансово федерацію черлідингу.
"Поїздки на змагання, костюми — все це за кошти батьків. Черлідинг наразі не є олімпійським видом спорту, тому фінансування немає, допомоги немає і батьки своїми силами возять дітей на змагання. У мене є п'ять спортсменок, яким зараз по 10-12 років, а вони зі мною з трьох років. І вони багато перемог принесли і місту, і своїм школам, і багато куди нас запрошували виступати. Але нас як команду, на жаль, ще жодного разу не відзначили", — зазначила тренерка.
Підписуйтесь на новини Харкова та області в Telegram, TikTok, WhatsApp, Facebook, Viber, Instagram, Youtube
