В Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери 27 березня відкрили виставку, присвячену 100-річчю з дня народження зв'язкового УПА Йосипа Костельного. Його заарештували у 1944 році в селі Журавеньки. Тоді Йосипу було 19 років. Для виставки його родичі надали 25 експонатів.
Про це Суспільному розповіла виконувачка обов'язків директора музею Оксана Романів.
Серед експонатів виставки — фотографії, нагороди, грамоти зв'язкового УПА, документи з особистих справ Йосипа Костельного та його дружини Софії Тріщ, книга "А того цвіту по всьому світу", яку він написав, та скатертина, вишита його дружиною в Омську.
Зі слів Оксани Романів, діти репресованих рідко звертаються до музею щодо вшанування їхніх батьків. Тож виставка присвячена не лише Йосипу Костельному та його родині, а й родині його дружини — Тріщам, яки також виселили.
"У нас є цікава фотографія в експозиції, де зображені 19 членів цієї родини: від малих дітей до дорослих. На ній вони святкують хрестини в Омську. Це — 1955 рік, барак, жахливі умови, але люди все ж таки вважають важливим зібрати всю родину, щоб не втрачати ці родинні зв'язки. Так само є фотографії весіль, які відзначалися у тих бараках, де жили по 60-80 людей", — говорить Оксана Романів.
Донька Йосипа Костельного Надія Глинська говорить, що це — типова історія українських родин 1950 років, коли радянська влада масово вивозила людей до Сибіру. Її батька кадебісти арештували у 19 років, коли він був зв'язковим УПА і намагався перенести в рюкзаку листівки.
"3 жовтня 1944 року разом з напарником він перетинав Дністер у селі Журавеньки. Там була облава. Рюкзак впав у воду, його не знайшли. Якби знайшли, то їх би розстріляли одразу. Побачили лише листівку, яку батько заховав у бушлат. Тому він пройшов різні катівні, Магадан, Колиму. Спочатку йому дали найвищу міру покарання, потім замінили на десять років таборів і п'ять років у спецпоселенні. Подібна ситуація була й з маминою родиною. Сина вбили, а сім'ю вивезли", — розповідає Надія Глинська.
У родині Костельних було троє дітей. Наймолодший, Михайло, народився вже після того, як Йосип повернувся до України. Він розповідає, що читав батькову справу, яку знайшов в архіві СБУ у Львові, й зазначає, що слідчі фактично "шили" її. З його слів, більшість матеріалів складалася з протоколів допитів, які не мали змістового навантаження, але все ж стали підставою для засудження.
"Я сам є юристом. Видно, що майже вся справа — це макулатура. Вони хотіли дізнатися в батька, де штаб, банда. Він мав інформацію, але не сказав. Вони підшивали листочок до листочка, які не мали ніякого змісту, але цього було достатньо, щоб людину засудити, розстріляти, не вдаючись у жодні обставини", — каже Михайло Костельний.
Він додає: у справі є подерта листівка, за яку арештували батька. Михайло говорить, що це — "Відозва до українського народу", яку він намагався знищити.
Виставка, присвячена 100-річчю Йосипа Костельного, в Івано-Франківському обласному музеї визвольної боротьби імені Степана Бандери триватиме місяць. Її можуть переглянути всі охочі.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
