Лікарка-волонтерка Оксана Мироненко опікується на Прикарпатті 127 літніми самотніми людьми з інвалідністю, яких евакуювали з прифронтових областей. Деякі з них вимушені жити у лікарнях, оскільки місць у геріатричних пансіонатах чи інших соціальних закладах не вистачає.
Кореспонденти Суспільного разом з волонтеркою побували у Більшівцівській лікарні, де мешкають 19 переселенців, а також поспілкувалися із заступницею департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації щодо житла для людей з інших регіонів.
"Вивезли мене й ампутували ногу"
Оксана Мироненко привозить гуманітарну допомогу у Більшівцівську лікарню. Жінка упродовж трьох років підтримує літніх самотніх людей, яких евакуювали з прифронтових територій на Івано-Франківщину. Наразі вона опікується 127 переселенцями, які живуть у вісьмох закладах. 83-річний Леонід Кекух — один з них.
"Коли почалася війна, я один перебував у підвалі. Там вода текла. Я — один, нікого не було. Принесе мені хтось раз поїсти та й усе. Лише вийду, вони бомблять. Я тоді знову у підвал. Мені було боляче наступати на ногу, там почалася гангрена. Вивезли мене й ампутували ногу", — розповів Леонід Кекух.
Чоловіка евакуювали із Сіверськодонецька навесні 2022 року. Він два місяці ховався у холодному підвалі, в антисанітарних умовах. Отримав обмороження пальців на лівій нозі, переніс часткову ампутацію ступні. Леонід Кекух понад два роки живе у Більшівцівській лікарні.
"Це була весна 2022 року. Я приймала людей на Франківщині. Єдиний, хто погодився тоді забрати цих переселенців, — Богородчанська лікарня. Ми за ніч, попри комендантську годину і брак пального, знайшли два буси. Їх привезли в лікарні, підлікували. Деяким ми відновлювали документи. Леоніду робили операції. Це вже зараз ми протестували взуття з додатковими ортезами, і він може наступати", — пригадує волонтерка Оксана Мироненко.
"Мусять тут жити, бо для них немає іншого дому"
Наразі в медзакладі — 19 людей, евакуйованих з прифронтових територій. Сімох планують перевести у соціальний заклад для людей похилого віку в селі Блюдники. Щоб забезпечити помешканням решту пацієнтів, потрібна допомога, каже лікар виїзної паліативної допомоги Василь Довгуник.
"Коли є пацієнти, яким потрібне лікування, то волонтерка привозить їм необхідні медикаменти. Я не знаю, як їх далі тут тримати. Ми не маємо людей куди діти. Вони мусять тут жити, бо немає для них іншого дому. А ми можемо тримати їх тільки в стаціонарі не більше ніж 180 днів", — розповів Василь Довгуник.
У соціальний заклад для людей похилого віку переводять також Лідію Бондар. Жінку евакуювали із села Калинове, що біля Авдіївки, 2 травня 2024 року. А на наступний день у її будинок влучив снаряд. 30 травня Лідію поселили у Більшівцівській лікарні.
"Мене евакуювали бігом-бігом в одному халаті, в чому я була. І будинок, і село, і все розбите. Все згоріло там. Одні каміння залишилися. Села нема, а таке гарне було", — каже Лідія Бондар.
"Вони потребують гідного життя"
Оксана Мироненко — родом з Луганської області, двічі переселенка. Три роки тому створила благодійний фонд "Наш Сокіл" у пам’ять про матір, яка загинула у 2022 році під час евакуації з Бучі.
"На початку я побачила, що на Франківщині лікарні в той момент були порожні, почала проситися в медзаклади. Не одразу, не швидко, але перший етап був у лікарнях. І далі ми розуміли, що жити в медустановах ці люди не можуть. Вони всі потребують нормального гідного життя в закладах соціального догляду. Але за три роки місць досі немає і досі не розширена ця інфраструктура", – розповідає волонтерка.
Зі слів Оксани Мироненко, переїзд для літніх самотніх людей є травматичним. Вона допомагає їм медикаментами, засобами гігієни та іншою гуманітарною допомогою. У рік на ці потреби для восьми закладів Івано-Франківщини, якими опікується, залучає приблизно 50 тисяч доларів від благодійників.
Що кажуть у департаменті соцполітики ОВА
Від початку повномасштабного вторгнення РФ в інтернатні установи області поселили понад 200 людей, каже заступниця директора департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації Галини Сеник.
"Наша область прийняла найбільше людей з інвалідністю і похилого віку. І ми розуміємо, що ця категорія людей в нашій області залишиться жити вже на повсякчас. Стараємося створити їм комфортні умови для перебування", — говорить Галина Сеник.
Щодо проживання літніх переселенців у медзакладах заступниця директора департаменту соціальної політики Івано-Франківської обласної військової адміністрації відповідає так: "Знаємо, що такі люди мешкають у паліативних відділеннях при лікарнях. Ми розуміємо, що там є обмеження в терміні перебування. Такі випадки окремо розглядаємо. Ми спілкуємося з медичним персоналом для того, щоб насамперед подбати про людину. І навіть враховуємо її побажання, де людина хоче жити: чи в тому ж місці компактного проживання, чи її обов'язково переселити в інтернатну установу за вільного місця".
За її словами, понад дві тисячі переселенців оселилися в місцях тимчасового проживання. Таких на Івано-Франківщині є 60.
"Знову ж таки ще мусимо врахувати той факт, що ми приймаємо евакуаційні поїзди. Якщо йде евакопотяг, значить ми насамперед поселяємо їх. Знову ж таки, через індивідуальний підхід враховуємо, кого треба вже забрати з медичного закладу", — розповіла Галина Сеник.
За її словами, загалом Івано-Франківщина прийняла понад 150 тисяч евакуйованих людей з прифронтових областей.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
