Приблизно півтори тисячі людей упродовж року відвідують читацький зал Державного архіву Івано-Франківської області. 80% із них — досліджують свій родовід. Вивчити генеалогію своєї родини можна з допомогою понад 2700 метричних книг та 850 книг реєстрації актів цивільного стану.
Як відвідувачі архіву досліджують свій родовід до сьомого покоління та що для цього потрібно — у матеріалі Суспільного.
Надія Габ'як дослідила сім поколінь своєї родини
Надія Габ'як упродовж п’яти років досліджує свій родовід. Наважилася на це, коли перебирала сімейний фотоархів.
"Я знайшла судову справу дідуся, у якій багато інформації: за що його судили, де ув'язнили, перевозили з в'язниці у в'язницю. Й у кінцевому результаті він зник безвісти. Ми не знаємо, що з ним і де він. Але я маю думку: що можу потрошки цю ниточку розв'язувати й відшукати, хоча б де він помер", — каже Надія Габ’як.
Жінка повністю дослідила сім поколінь. Частково з'ясувала інформацію про предків до 11 покоління. Загалом Надія Габ’як знайшла 247 прямих родичів. Працює з метричними книгами у читацькому залі Держархіву, а судову справу дідуся знайшла в архіві Служби безпеки України.
"Це є постанова на арешт. Тут вказали, що він був українським націоналістом — за що його судили. Вів агітацію проти радянської влади. Дуже цікаво, що тут маємо протокол обшуку, й от в нього забрали календар, олівець, ножик, документ — залізничний квиток", — розповідає Надія Габ’як.
Після вивчення свого родоводу жінка почала досліджувати й генеалогію рідного села Братківці.
"Я вже навіть хвилююся. Коли закінчу це все, то що я буду робити далі? Тому й почала досліджувати родовід цілого села. Я описую всіх родичів, які мають стосунок один до одного. Роблю таку величезну схему по всьому селу. Наразі у схемі є 3777 людей", — розповіла Надія Габ’як.
Ірина Паливода: "Дуже багато сімейних таємниць"
Ірина Паливода досліджує свій родовід понад два роки. Жінка каже: вивчає й захворювання та причини смертей предків. Вона дослідила гілки обох батьків до шостого покоління повністю, частково — до 11.
"Дуже багато було сімейних таємниць, адже сім'я мого батька — із села Посіч, яке повністю виселили в 50-х роках XX століття. І вони мовчали. Вони не розказували — боялися. А у сім'ї мами рідні були остарбайтерами й теж не хотіли розповідати про ті роки. Я знайшла деякі причини своїх страхів. Я бачила, як помирали в моєму роду жінки при пологах, як помирали діти, як моя прапрапрабабуся протягом п'яти років вагітніла і ховала дитину", — говорить Ірина Паливода.
Жінка також досліджує родовід чоловіка. Загалом отримала відомості про понад 600 прямих предків. Дані, які знайшла у Держархіві області, жінка вносить у міжнародну програму створення родинного дерева.
"Є така програма "MyHeritage". І коли є збіги на ній, ти знаходиш родичів, наприклад, по сьомому поколінню. Я недавно зв'язалася зі своїм родичем, який живе все життя в Італії. У нас з ним — спільна прабабуся", — розповідає Ірина Паливода.
Як досліджувати свій родовід
Перш ніж досліджувати свій родовід, потрібно зібрати якомога більше інформації про своїх предків, каже головна спеціалістка відділу використання інформації документів Державного архіву в Івано-Франківській області Інна Вількович.
"Маленька порада особисто від мене — зібратися родиною, можливо, на сімейному святі та розпитати старійшин родини про ваших предків. Погортати старовинний сімейний альбом, а також може стати в пригоді розповідь, власне, про рід занять ваших предків. А вже наступний крок — це прийти до нас, до архіву", — пояснює Інна Вількович.
За ім'ям, прізвищем, роком і місцем народження людини можна проводити самостійний пошук у читальному залі. Для цього достатньо мати паспорт та заповнити анкету, за якою в той же день працівники виписують зі сховища необхідні документи, каже Інна Вількович.
З її слів, приблизно 60% метричних книг — оцифровані. Їх можна подивитися на комп'ютері в читацькому залі. За рік його відвідує орієнтовно півтори тисячі людей. 80% з них — досліджують свій родовід.
Окрім безкоштовного самостійного дослідження у читацькому залі, в архіві є також платні послуги: тут можуть дослідити гілку роду до сьомого коліна або видати довідку про іноземне походження, каже Інна Вількович.
"Біографічні та генеалогічні запити зараз складають орієнтовно 70% всіх запитів, які надходять до нас в архів. Адже докази родинних зв’язків можуть мати юридичне значення для встановлення права на національність чи громадянство. Тому левова частка саме цих запитів надходить під час повномасштабного вторгнення. Люди шукають підтвердження іноземного громадянства, зокрема польського", — каже працівниця держархіву.
Найдавніші документи, які зберігають у Держархіві
Інна Вількович розповідає: в Державному архіві Івано-Франківської області зберігаються приблизно 2700 метричних книг та 850 книг реєстрації актів цивільного стану.
"Одним із найцінніших джерел для дослідників генеалогії є метричні книжки, в яких реєстрували народжуваність та смертність. Одночасно корисними можуть стати списки призовників до польської армії. У нас є справи по Станіславському, Богородчанському, Снятинському та частково Коломийському повітах. Це за 1881-1922 роки. Також цікавими є документи — списки фонду Станіславського міського управління. Це — перелік жителів міста станом на серпень 1939 року", — говорить Інна Вількович.
Найдавнішою є "Метрична книга реєстрації народжень, шлюбів та смертей села Довгополе Станіславівського округу", яка датується 1753 роком. Більшість книг — 1850-х років. Відтак, зі слів Інни Вількович, дослідити свій родовід можна орієнтовно до сьомого коліна.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
