"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак виготовляє гуцульські топірці

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак виготовляє гуцульські топірці

Понад 20 років Назарій Габорак зі села Брустури Космацької громади, що на Івано-Франківщині, займається мосяжництвомМосяжництво — різновид художньої обробки металів, а також виготовлення з цих металів різноманітних виробів. Виготовляти бартки він навчився від дідуся.

Як Назарій Габорак продовжує родинну справу, аби зберегти давні гуцульські традиції, читайте у матеріалі Суспільного.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Бартки Назарія Габорака. Суспільне Івано-Франківськ

Родинна справа Назарія Габорака

Назарій Габорак не може підрахувати, скільки барток змайстрував за життя. У домашній колекції має зо два десятки гуцульських топірців: свої, дідуся та прадіда.

"З найстаріших, що в мене є, це — топірець мого прадіда Василя Шмадюка. Цьому топірцеві вже 100 років, а може й більше. Є робота мого дідуся Федора Шмадюка. Цій бартці теж — років 60. Його роботи є у різних музеях", — розповідає Назарій Габорак.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Робота мосяжника — небезпечна: відкритий вогонь, від верстатів — пооббивані пальці. Суспільне Івано-Франківськ

Профільної освіти майстер не має. Він каже: скільки себе пам'ятає, увесь час проводив у дідовій майстерні, де й освоїв мосяжництво.

"Важка робота. Дідо робив усе своє життя. Він народився у 1937 році, помер два роки тому. Як дідо робив, я видів у майстерні, і так потихеньку, потихеньку вчився", — пригадує майстер.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Дідусь Назарія Габорака з його сином. Суспільне Івано-Франківськ

Коли створили бартки, невідомо, каже Назарій Габорак. В Україні їх датують з часів опришків. Тепер гуцульські топірці здебільшого замовляють як сувеніри для туристів, колядників, на фестивалі та весілля у Карпатах. У давнину без барток в гори не виходили. Ними рубали ліс, захищалися від звірів чи просто спиралися для полегшення ходи.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Назарій Габорак з Івано-Франківщини виготовляє бартки. Суспільне Івано-Франківськ

"Всі люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами. Без бартки не приймали в опришки. В опришків був такий ритуал: хлопець клав на колоду руку і старший рубав барткою по колоді або руці. Якщо рука не сіпнулася, тоді приймали в опришки. Бартки виготовляють і в Румунії, і в Польщі, і в Чехії. Навіть в Америці є, але там називається томагавк. Це — теж різновид бартки", — говорить мосяжник.

Назарій Габорак пояснює, що барткою у Верховинському районі називали сокиру. У Брустурах її називають топірцем.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Тепер гуцульські топірці здебільшого замовляють як сувеніри. Суспільне Івано-Франківськ

"Робота над бартками починається з кузні"

Кузню та інструменти Назарій Габорак зробив власноруч. Для переплавлення використовує зібраний заздалегідь металолом. Робота у кузні займає увесь день. За цей час майстер відливає 20-30 барток.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Робота над бартками розпочинається з кузні. Суспільне Івано-Франківськ

"Робота над бартками починається з кузні. Треба заготовити дрова. Розпилюємо на такі кайлачкиДерев'яні бруски смерекове суччя, підкидаємо. Маємо горно. Закладаємо туди метал, ставимо у піч і починаємо процес плавлення. Він — дуже довгий. Щоб розплавити метал, треба 3-4 години", — пояснює Назарій Габорак..

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Якщо правильно робити бартки, то їх треба підбирати під зріст власника. Суспільне Івано-Франківськ

Далі робочий процес відбувається у майстерні. Там мосяжник обробляє заготовки, шліфує їх, обпилює, надає форму, наносить орнаменти. Стандартна бартка має 90 сантиметрів. Але, якщо правильно її робити, то треба підбирати бартку під ріст власника.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
У майстерні мосяжник обробляє заготовки, шліфує їх, обпилює, надає форму, наносить орнаменти. Суспільне Івано-Франківськ

"Мосяжництво — це все, що пов'язане з латунним металом. Бо якщо залізо неможливо розплавити в домашніх умовах, то латунь не є настільки важкою у плавленні. Мосяжники виготовляли різні прикраси. Прадід і дідо робили персні. Колись золотом так ніхто не розкидався. Були різні обручки й гердани. Робили посуд, дзвони відливали", — каже майстер.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Назарій Габорак з Івано-Франківщини виготовляє бартки. Суспільне Івано-Франківськ

"Колись було дуже багато майстрів, тепер залишилися одиниці"

Першу бартку Назарій Габорак змайстрував у десять років. У нього підростає дочка та двоє синів. Чи успадкують сини майстерність та любов до мосяжництва, чоловік не загадує. Він пояснює: така робота — не з легких і потребує повної віддачі.

"Колись люди ходили з бартками, як тепер — з мобільними телефонами". Як Назарій Габорак продовжує родинну справу
Чи успадкують сини Назарія Габорака любов до мосяжництва, чоловік не загадує. Суспільне Івано-Франківськ

"Робота — небезпечна: відкритий вогонь, від верстатів — пооббивані пальці. Але якщо ти любиш свою роботу, то вона тобі вдається. Колись було дуже багато майстрів, тепер залишилися одиниці. Є люди, які не можуть навчитися. Приїжджали з інституту, які хотіли б навчитися, однак ніяк їм не вдається. Лише окремі можуть освоїти це ремесло. Треба любити цю справу. Хотіти й навчитися — то є велика різниця", — додає Назарій Габорак.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

На початок