Масова вирубка лісів у Карпатах чи збереження грошей громад і держави. Що відомо про законопроєкт № 9516

Масова вирубка лісів у Карпатах чи збереження грошей громад і держави. Що відомо про законопроєкт № 9516

Ексклюзивно

Комітет з питань екологічної політики та природокористування рекомендував внести на розгляд Верховної ради України законопроєкт № 9516. У ньому зокрема йдеться про скасування процедури оцінки впливу на довкілля для суцільних санітарних рубок. Ініціатори законопроєкту кажуть, що він допоможе економити державні гроші, швидше зрубувати великі ділянки лісів, які пошкодили стихійні лиха, шкідники чи армія РФ, при цьому зберігаючи якість деревини та збагачуючи місцеві бюджети. Натомість природозахисники говорять, що цей законопроєкт — крок до суцільних рубок лісів на великих територіях, загроза для пралісів та корупційна схема.

Кореспондентка Суспільного поспілкувалася з аналітиком громадської організації "Українська природоохоронна група" Петром Тєстовим, керівником лісових проєктів громадської спілки "WWF-Україна" Михайлом Богомазом, співініціатором законопроєкту, нардепом з Івано-Франківщини Олександром Матусевичем, а також побувала у Вигодському лісгоспі, який раніше він очолював.

Що таке суцільні санітарні рубки

Усі рубки, які проводять лісівники, поділяють на дві групи — рубки головного користування та рубки, пов'язані з веденням лісового господарства. До них і належать санітарні рубки.

Рубки головного користування проводять для заготівлі деревини. Це — планові рубки, обсяги яких затверджують на 10 років. Зрубати дерев більше, ніж запланували, лісівники не можуть.

Санітарні рубки проводять тоді, коли дерева пошкодили пожежі, вітри, шкідники чи уразили хвороби. Вони бувають вибірковими та суцільними.

Під час вибіркових рубок лісівники можуть зрубати конкретно одне пошкоджене дерево або ж декілька. Суцільні санітарні рубки потрібні тоді, коли треба зрубати всі дерева на певній ділянці. І такі рубки не можна спланувати заздалегідь.

Щоб проводити суцільні санітарні рубки на площі понад один гектар, лісівники повинні пройти процедуру оцінки впливу на довкілля.

Вирубка лісу у Карпатах
Рубки дерев у Карпатах. Суспільне Івано-Франківськ

Що таке оцінка впливу на довкілля

Оцінка впливу на довкілля визначає, чи не нашкодить проведення суцільних санітарних рубок природі — флорі, фауні, ґрунтам, водам. Звіт про оцінку впливу на довкілля можуть написати як самі представники лісгоспів, так і замовити його в наукових інститутах чи приватних організаціях. Згодом вони отримують висновок від обласної військової адміністрації чи Міндовкілля.

Як пояснюють на сайті міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина", "оцінка впливу на довкілля не забороняє рубки, вона оцінює екологічні наслідки такої діяльності. І там, де вони значні для довкілля, може визначити певні обмеження".

Процедура оцінки впливу на довкілля — запобіжник, який стримує суцільні вирубки в Карпатах на великих площах, вважає аналітик громадської організації "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов.

"У 2017 році, коли ухвалювали закон про оцінку впливу на довкілля (ОВД), була якраз і прийнята ідея оцінювати санітарні рубки процедурою ОВД. Чому? Тому що з ними були зловживання. Це неодноразово відзначали експерти, були публікації й від міжнародних спеціалістів. І вирішили зробити такий запобіжник, який би не дозволяв масово застосовувати ці рубки", — пояснює Петро Тєстов.

Оцінка впливу на довкілля запобігає і корупційній схемі, коли лісівники проводили санітарні рубки абсолютно здорових дерев, видаючи їх за хворі чи пошкоджені. Про це йдеться у публікації Всесвітнього фонду природи, а також міжнародної благодійної організації "Екологія-Право-Людина".

Рубки дерев в "Ясінянському лісомисливському господарстві"
У 2020 році представники організації "Екологія-Право-Людина" побачили в Ясінянському лісомисливському господарстві на Закарпатті, що під час суцільних санітарних рубок вирубували здорові ялини, ялиці та буки. Організація "Екологія-Право-Людина"

Наприклад, у 2020 році представники цієї організації побачили, що в Ясінянському лісомисливському господарстві, що на Закарпатті, під час суцільних санітарних рубок вирубували не хворі дерева, а здорові ялини, ялиці та буки. І такі рубки проводили не лише в штучних лісах, а й в природних, яким понад 150 років.

"Під виглядом суцільних санітарних рубок лісгоспи часто здійснюють комерційну заготівлю деревини в не експлуатаційних лісах. І процедура оцінки впливу на довкілля є ледь чи не єдиним механізмом, що дає можливість державі та громадськості оцінити реальну мету та наслідки таких рубок для довкілля", — пишуть в організації.

Чому ініціатори законопроєкту № 9516 вважають, що він потрібний

Щоб провести суцільні санітарні рубки на площі понад один гектар, зараз в Україні потрібно проходити процедуру оцінки впливу на довкілля. Автори законопроєкту № 9516 пропонують проводити їх тільки тоді, коли площа рубок перевищує десять гектарів. Для заповідних територій цю процедуру автори пропонують залишити.

Одним з ініціаторів законопроєкту № 9516 є народний депутат Олександр Матусевич, який раніше очолював Вигодське лісове господарство. З його слів, ухвалення цього законопроєкту необхідне для того, щоб швидко очищувати ділянки, дерева на яких пошкодили пожежі, вітровал, шкідники чи хвороби. Зробити це швидко на площі понад один гектар лісівникам важко, адже процедура оцінки впливу на довкілля триває декілька місяців. А за цей час якість деревини псується, каже Олександр Матусевич.

"Що таке втратити якість деревини? Це — втратити насамперед податки в місцеві бюджети. 100% податку з якості деревини платиться в місцевий бюджет. Я ще по своїй старій роботі проводив аналізи. Я вам скажу, що так звана рентна плата, податок, який платиться прямо в місцеву громаду від деревини, яка називається діловою, до деревини, яка називається дровами, відрізняється у 20-22 рази", — каже Олександр Матусевич.

Ліс у горах
Природозахисники говорять, що законопроєкт № 9516 — крок до суцільних рубок лісів на великих територіях, загроза для пралісів та корупційна схема. Суспільне Івано-Франківськ

Окрім того, з його слів, процедура оцінки впливу на довкілля досить коштовна — лісгоспи сплачують сотні тисяч, а іноді — мільйони гривень.

"Ми провели статистику і в більшості випадків гроші за оцінки впливу на довкілля отримують такі собі приватні структури, не державні установи. 95% звіту по оцінках впливу на довкілля — це просто переписані матеріали лісовпорядкування, за які вже держлісгосп заплатив кошти. Тобто тут логіки немає. Це — просто викачування грошей з державних підприємств", — говорить нардеп.

Також Олександр Матусевич каже, що процедури оцінки впливу рубок на довкілля немає в законодавстві держав Європейського Союзу.

"В європейському законодавстві оцінці впливу на довкілля підлягають тільки площі, зокрема лісові, в яких змінюється цільове призначення ділянки. В нашому законодавстві ми оцінюємо вплив на довкілля лісу, який ми заготовляємо, знеліснюємо ділянку і на місці садимо новий ліс. Тобто цільове призначення ділянки в нас не змінюється. Ми своїм законопроєктом пропонуємо оцінювати вплив на довкілля на всі планові види діяльності в лісовому господарстві. А оцінювати вплив на довкілля пошкодженого лісу, який потрібно прибирати, мені здається, що це — нелогічно. Для чого витрачати гроші державного підприємства, якщо факт загибелі або пошкодження насаджень вже очевидний" — говорить Олександр Матусевич.

На питання про те, що лісівники під виглядом суцільних санітарних рубок можуть зрізати здорові дерева, Олександр Матусевич відповідає так: "Я хочу сказати, що в нас в державі настільки багато органів контролю, що ми б поставили в цій полеміці крапку. Тому що відвести в рубку сирий ліс і писати, що він хворий, це — кримінальний злочин. І є багато структур, які ці речі перевіряють. Це — й екоінспекція, і інші. Тому якщо на це зважати, можна сказати, що взагалі нічого не треба робити, бо у нас все погано", — каже нардеп.

Вирубка лісів у Карпатах
Ініціатори законопроєкту № 9516 кажуть, що він допоможе економити державні гроші, швидше зрубувати великі ділянки лісів, які пошкодили стихійні лиха, шкідники чи армія РФ. Суспільне Івано-Франківськ

Чому природозахисні організації виступають проти законопроєкту?

Процедура оцінки впливу на довкілля стримує суцільні санітарні рубки на великих площах, вважає аналітик громадської організації "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов. Якщо цю процедуру забрати, то такі масові рубки почнуться насамперед у Карпатах.

"У 2017 році була ухвалена процедура оцінки впливу на довкілля на площі більше одного гектара. І, відповідно, що робили лісівники? Вони почали робити суцільні санітарні рубки по 0,9 гектара. І в якийсь момент закінчилася ця можливість. От і з’явився цей законопроєкт. Якщо цей закон ухвалять, то це буде не 0,9 гектара, а зовсім інші великі площі", — каже Петро Тєстов.

Законопроєкт № 9516 поверне Україну до правил лісових рубок, які існували 15 років тому — за президентства Януковича, говорить керівник лісових проєктів громадської спілки "WWF-Україна" Михайло Богомаз. Він каже, що цей законопроєкт якоюсь мірою робили спеціально для Карпат, бо на території карпатських лісів рубки головного користування обмежені, а за три роки й зовсім будуть заборонені. Тому в деяких лісгоспах суцільні санітарні рубки — це єдиний спосіб отримати достатню кількість деревини. Якщо цей законопроєкт ухвалять, каже Михайло Богомаз, під загрозою можуть опинитися старовікові ліси та праліси.

"Зараз на державному рівні визнано: якщо ліс має статус пралісу, то хоч там кожного дня буде бурелом, ніхто нічого робити не буде. І наша позиція в тому, що таких лісів є набагато більше, ніж визнала держава. А якщо цей закон ухвалять, то всі ці ліси опиняться в зоні ризику і будуть поступово вирубуватися якраз під виглядом суцільних санітарних рубок. Тому що на висоті понад 1100 метрів рубки головного користування не проводяться. Тобто всі високогірні ялинові ліси природного походження опиняться в зоні ризику, тобто фактично будуть вирубані, якщо вступить у дію цей закон. Якийсь бурелом, буревій незначної площі — і все, буде смерть цього лісу", — каже Михайло Богомаз.

Скасувати процедуру оцінки впливу на довкілля для ділянок площею менш як десять гектарів — це те саме, що скасувати її взагалі, пишуть на сайті "Української природоохоронної групи". Як йдеться в повідомленні, у 2023 році державне підприємство "Ліси України" провели 7786 суцільних санітарних рубок. Серед них на ділянках площею понад 10 гектарів — 26 рубок.

Суцільні санітарні рубки "хворих" дерев

Керівник лісових проєктів громадської спілки "WWF-Україна" Михайло Богомаз пригадує, коли у 2020 році представники спілки зафіксували масштабні незаконні суцільні санітарні рубки здорових дерев у Брустурянському лісгоспі на Закарпатті.

"Кейс 2020 року був цікавий тим, що абсолютно випадково, якраз на кордоні з Івано-Франківською областю, помітили, що там частина ділянок, виділених під суцільні санітарні рубки, — це був абсолютно здоровий ліс. Частина вже була зрубана, там не доведеш, а інша ділянка — от просто наочно — мішаний лісок з абсолютно нормальним станом дерев. А під суцільні санітарні рубки має призначатися насадження, яке фактично вмерло", — говорить Михайло Богомаз.

Незаконні рубки дерев у Брустурянському лісгоспі на Закарпатті
Санітарні рубки здорових дерев у Брустурянському лісгоспі на Закарпатті. Громадська спілка "WWF-Україна"

На ділянку, дерева на якій ще не встигли зрубати, викликали державну екоінспекцію. А всі матеріали передали до суду. Рішення про те, що лісорубний квиток виписали з порушеннями, суд ухвалив за сім місяців.

"Чому ми проти скасування в чинній редакції оцінки впливу на довкілля? Тому що оперативно перевірити чи зупинити будь-які порушення, зважаючи на те, як працює зараз державна екологічна інспекція чи суди, через сім місяців — це позбавлено сенсу. Якщо буде відповідь через пів року, навіть якщо там будуть якісь повторні провадження, — лісу немає. Тому це — ще один аргумент, що нема органів контролю, які оперативно можуть це зупинити, перевірити", — каже Михайло Богомаз.

Він погоджується, що в законодавстві країн ЄС немає таких суворих вимог стосовно суцільних санітарних рубок, але й подібних ситуацій, як у Брустурянському лісгоспі, там теж немає, каже природозахисник.

"В Україні реалії такі, що суцільні санітарні рубки — в зоні ризику, в зоні уваги, тому що до них найбільша кількість питань, оскільки погоджують і затверджують їх на сьогодні фактично одноосібно лісники (на площі до 1 гектара — ред.) Це — непрозорий процес, до нього довіри немає, тому єдина можливість втрутитися та обмежити — це процедура оцінки впливу на довкілля", — говорить Михайло Богомаз.

Суцільні санітарні рубки — планові?

У лісгоспах України, зокрема й Івано-Франківщини, суцільні санітарні рубки заплановані на багато місяців вперед, розповідає Михайло Богомаз.

"Лобісти законопроєкту пояснюють гостру потребу в ньому, бо ліс пропадає особливо на Житомирщині, псується якість деревини. Але якщо подивитися на план роботи деяких лісгоспів, то в них суцільні санітарні рубки призначені на вересень-жовтень. Санітарна рубка — це якщо вже дуже погано, треба швидко розробляти, спилювати, продавати, бо інакше втратиться якість деревини. Виникає логічне питання: якщо ви призначили суцільну санітарну рубку в березні, яку плануєте організувати у вересні-жовтні, то ви суперечите самі собі, бо, напевно, не така уже і нагальна потреба", — каже Михайло Богомаз.

Масова вирубка лісів у Карпатах
Ліс у Карпатах. Суспільне Івано-Франківськ

Аналітик "Української природоохоронної групи" Петро Тєстов каже: на сайті держпідприємства "Ліси України" можна переглянути графіки рубок лісових господарств. Він побачив, що в Івано-Франківській області є лісгоспи, які запланували суцільні санітарні рубки на осінь 2024 року. Коли він попросив у них документи, які потрібні для таких рубок, вони їх надали. Проте ці документи — з 2023 року.

"Тобто фактично на цю ділянку, яку планують рубати у 2024 році, у них є документи, що вона дійсно хвора ще з 2023 року. Виникає логічне питання: якщо ділянка хвора, то навіщо чекати аж до осені 2024 року? Адже справді може і короїд розлетітися, і деревина пропасти. Тобто, якщо вона хвора, треба їхати й рубати. Питання, а якщо вона не хвора, як вона тоді внесена в плани рубок? Я офіційне звернення написав, якоїсь відповіді з поясненнями не отримав. І для мене це теж додатковий аргумент, що із суцільними санітарними рубками є проблема", — каже Петро Тєстов.

Чи може оцінка впливу на довкілля вартувати дешевше?

Стосовно того, що звіт про оцінку впливу — дорога процедура, Петро Тєстов каже, що лісівники не зобовʼязані замовляти ці звіти в приватних компаніях, вони й самі можуть їх робити, але не роблять.

"Щодо процедури оцінки впливу на довкілля. Якщо почитати закон, там не написано, що звіти мають робити якісь сертифіковані підприємства. Він що містить в собі? Він містить необхідність зробити певні дослідження, показати, чи є проблема, чи немає, надати якусь аргументацію. Якщо почитати "Лісовий кодекс", то у нас лісгоспи й так мають знати, де в них червонокнижні види, вести свою діяльність так, щоб вона негативно не впливала на ґрунти. І самому лісгоспу нічого не заважає зробити цей звіт на основі своїх матеріалів. Те, що вони не вибирають на Prozorro підрядників, а працюють з якимись дивними схемами, ну то це — їхня проблема як лісгоспів", — пояснює Петро Тєстов.

Ліми у Карпатах
Карпати. Суспільне Івано-Франківськ

Чи суперечить законопроєкт євроінтеграційним зобов'язанням України?

Законопроєкт № 9516 суперечить євроінтеграційним зобов'язанням України, каже Михайло Богомаз. Він пояснює, що з 1 січня 2025 року на території всіх країн Євросоюзу почне діяти EUDR — регламент ЄС щодо боротьби зі знелісненням.

"У ньому йдеться, що деревина, отримана в результаті заготівлі, не має знищувати старовікові ліси. Якщо цей закон запрацює, він не буде відповідати EUDR. Там буде не deforestation, а degradation. Тобто коли проводитиметься рубка в старовікових лісах, це буде його деградація. І таким чином ця деревина не буде відповідати вимогам Євросоюзу, тобто Україна не зможе продавати її в ЄС. А в нас же основний торговельний партнер — це Євросоюз. Це — великі економічні ризики. Тому цей закон потребує або скасування, або суттєвого доопрацювання, щоб вилучити ці моменти про рубки в старовікових лісах, які не підлягають охороні", — каже Михайло Богомаз.

Історія ялин в Карпатах, які всихають

Оскільки процедура оцінки впливу на довкілля, зі слів нардепа Олександра Матусевича, довга та коштовна, "займатися прибиранням знищеного лісу та висадкою нового стає нерентабельним". Так, каже нардеп, в Карпатах можна побачити значні ділянки ялин, які всихають. Там потрібні суцільні рубки.

"Дуже великий режим користування в Карпатському регіоні був після Другої світової війни. Це — 45-60-ті роки. І тоді дуже багато лісу вирубали в Карпатах. Водночас на цих площах посадили монокультури ялини, яка зараз, досягнувши віку 60-70-80 років, почала масово всихати. Це — деревостани ялини, які посаджені не у своїх типах лісу. Тобто до Другої світової війни на цих схилах переважали такі породи, як бук або ялиця. Їх зрубали й посадили там ялину. Так ця ялина повністю вже пропадає, і це — катастрофічні явища", — каже Олександр Матусевич.

Головний лісничий Вигодського лісового господарства Микола Торко показав Суспільному ділянку в Солотвинському лісництві площею дев'ять гектарів, на якій всихають ялини. Він розповів, що ці дерева посадили орієнтовно 70 років тому в ялицево-буковому лісі. У 2021 році на цій ділянці провели вибіркові санітарні рубки, тоді зрубали пошкоджені дерева. А станом на 2024 рік на цих дев'ятьох гектарах всохли 90% ялин.

"Явне всихання ялини спричинене стовбуровими шкідниками. По типу лісу видно, що це — не її умови зростання. Також — зміна клімату, підрив кореневої системи, пошкодження кореневою губкою. Зараз оце насадження потрібно забрати, щоб короїд не розповсюджувався далі", — каже Микола Торко.

Ялини, які всихають
Ялини, які всихають у Солотвинському лісництві. Суспільне Івано-Франківськ

Про те, що в карпатських лісах є проблеми із всиханням ялин, погоджується аналітик громадської організації "Українська природоохоронна група" Петро Тєстов. Проте, говорять, є одне "але".

"Часто кажуть: навіщо нам оцінки впливу на довкілля, якщо ми, лісівники, все знаємо? Чому зараз всихають ці ліси в Карпатах? Тому що у свій час вирубали букові ліси. Тоді лісники насадили ялину, хоча вже тоді науковці казали, що це — не найкраща ідея садити ялину на місці інших лісів", — говорить експерт.

Він також пояснює, чому в штучних ялинових лісах не варто проводити суцільні санітарні рубки.

"Ялина — це порода, яка не любить дуже різке освітлення. Якщо зробити суцільну санітарну рубку в ялиновому лісі, то його край, який залишиться не рубаним, опиниться на світлі. Коли ялина почне сильно освітлюватися, вона послаблюватиметься і хворітиме. І, відповідно, на таку ослаблену ялину і буде насамперед залітати короїд. Відповідно, далі можна знову й знову робити суцільну рубку. І так, доки весь схил не зрубається. Тому лікування хворої ялини шляхом суцільних санітарних рубок — це як лікування хвороби вбивством", — каже Петро Тєстов.

Кримінальні провадження щодо незаконних вирубок лісу на Франківщині

Суспільне надіслало інформаційні запити в Державне бюро розслідувань та Івано-Франківську обласну прокуратуру, щоб дізнатися, скільки фактів незаконної вирубки дерев під виглядом санітарних рубок та в яких лісових господарствах з 2020 по 2024 рік зафіксували на території області. А також, чи фіксували поліцейські факти вирубки дерев на площі понад один гектар без проведення оцінки впливу на довкілля.

Директор Територіального управління ДБР у Львові Руслан Ляшко у відповіді на інформаційний запит вказав всі кримінальні порушення, які стосувалися незаконних вирубок лісу, а не лише незаконних рубок під виглядом санітарних. Так, з 2020 року по травень 2024 року слідчі ДБР розслідували 99 таких проваджень:

  • у 2020 році — 12 кримінальних проваджень на території Болехівського, Осмолодського, Калуського, Делятинського лісового господарств, а також — національного природного парку "Гуцульщина";
  • у 2021 році — 19 кримінальних проваджень на території Кутського, Делятинського, Надвірнянського та Гринявського лісових господарств;
  • у 2022 році — 24 кримінальні провадження на території Кутського, Надвірнянського, Рогатинського, Делятинського лісових господарств, а також — національного природного парку "Гуцульщина";
  • у 2023 році — 25 кримінальних проваджень на території Верховинського, Кутського та Надвірнянського лісових господарств;
  • у 2024 році — 19 кримінальних проваджень на території Кутського, Верховинського та Надвірнянського лісових господарств, а також — Карпатського національного парку.

Начальник відділу організації прийому громадян, розгляду звернень та запитів Івано-Франківської обласної прокуратури Василь Балковий повідомив Суспільному, що скерував інформаційний запит до філії "Івано-Франківське лісове господарство" державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" та Державної екологічної інспекції Карпатського округу. Відповіді на ці запити кореспонденти так і не отримали.

Вирубки лісу на Франківщині
З 2020 року по травень 2024 року слідчі ДБР розслідували 99 проваджень, які стосувалися незаконних вирубок лісу на Франківщині. Суспільне Івано-Франківськ

Чи можливі компроміси?

Попри те, що висновок про розгляд законопроєкту комітет з питань екологічної політики та природокористування надав 18 березня 2024 року, у Верховній раді його ще не розглядали.

Раніше під час засідань робочих груп представники природозахисних організацій пропонували компромісні рішення. Наприклад, "WWF-Україна" рекомендувала зняти обмеження на суцільні санітарні рубки для експлуатаційних штучних лісів у випадку ліквідації наслідків стихійних лих: верхових лісових пожеж та суцільних буреломів.

На сайті "Української природоохоронної групи" пишуть, що на засіданні комітету вони та інші екоорганізації запропонували проводити оцінки впливу на довкілля для ділянок від 3 гектарів. І зробити запобіжник від зловживань — аби пожежі, вітровал й масові всихання фіксувалися у межах визначення надзвичайних ситуацій. Проте ці пропозиції відхилили.

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

На початок