У 2022 році до Калуша, що на Івано-Франківщині, переїхав харківський завод з виробництва покрівельних матеріалів. На початку повномасштабного вторгнення РФ в Україну обладнання перевезли залізницею у 70 товарних вагонах. За рік на новому місці побудували приміщення площею 10 000 квадратних метрів та обладнали дві виробничі лінії. У квітні 2024 року підприємство випустить першу продукцію.
Про те, як вдалося запустити виробництво в Калуші, читайте у матеріалі Суспільного.
Розпочинали "з нуля"
Директор і власник релокованого з Харкова заводу Дмитро Файнер розповідає: на початку повномасштабної війни роботу підприємства зупинили на два місяці. Нове виробниче обладнання, яке ще не змонтували, у березні 2022 року евакуювали.
"Від Харкова до кордону з РФ — 40 кілометрів. Коли я вже твердо вирішив їхати, то треба було проїжджати повз якісь диверсійно-розвідувальні групи, які тоді увірвалися до Харкова. Було страшно, ми тікали, і ніхто не знав, що буде далі", — пригадує Дмитро Файнер.
Щоб розмістити евакуйоване обладнання, спочатку в Калуші шукали готові цехи. Однак потрібних варіантів не було. Тож через пів року вирішили спорудити завод "з нуля". На будівництво приміщення площею 10 000 квадратних метрів знадобився рік.
Дмитро Файнер каже: зараз на релокованому заводі тривають пусконалагоджувальні роботи першої виробничої лінії, яка запрацює наприкінці квітня. Другу — планують запустити в травні.
"Лінія, яку ми змонтували в Калуші, виробляє основу для покрівельних матеріалів. Сировиною для неї є ПЕТ-пляшкиПЕТ-пляшка — пластиковий контейнер для утримування, захисту та транспортування рідин. Пластикові пляшки зручні у виробництві, експлуатації на лініях розливу, транспортуванні в них готового продукту, оскільки їхня вага до десяти разів менше, ніж скляних пляшок, вони не б'ються.. Ми будемо закуповувати їх та перетворювати на сировину. Такого виробництва в Україні немає. У Європі — це поодинокі випадки. Тому, я думаю, ми будемо мати перевагу і зможемо конкурувати. Головне — щоб закінчилася війна. Перемогою, звісно", — говорить Дмитро Файнер.
І додає: з Харкова до Калуша переїхали лише двоє працівників. Коли запрацюють дві лінії виробництва, на завод планують працевлаштувати 100 людей. Також хочуть добудувати два приміщення — на п'ять і три тисячі квадратних метрів відповідно.
Перші покрівельні матеріали
Майстер зміни, який працює на підприємстві пів року, Ігор Бринда каже: для роботи однієї зміни необхідно вісім людей. А щоб підготувати оператора виробничої лінії, потрібно щонайменше місяць.
За словами Ігоря Бринди, виробництво основи для покрівельних матеріалів відбувається у кілька етапів.
"Спочатку із сировини на спеціальному обладнанні виготовляють нитки. А з них за допомогою термообробки — тканину. Потім її обробляють спеціальним розчином, висушують, змотують у рулони, ріжуть і запаковують", — каже Ігор Бринда.
Директор харківського заводу говорить, що з першої виробничої лінії вже отримують продукцію — рулони основи для руберойдуРуберойд — це рулонний матеріал для м’якої покрівлі та гідроізоляції.. Потім їх відправлятимуть покупцям.
"Рулон занурюється у ванну зі спеціальною сумішшю з бітуму і каучуку, посипається посипкою, і стає тим, що у нас називається руберойд. Потім такі рулони потрапляють на покрівельні заводи в Європі й не тільки", — каже Дмитро Файнер.
Зі слів технологині релокованого підприємства Юлії Лугової, зараз на заводі випробовують продукцію — перевіряють густину та міцність матеріалу.
"Торговий продукт 110 Еко означає, що густина полотна — 110 грамів на метр квадратний, тобто це — його міцність. Спеціальна машина допомагає визначити, чи відповідає готове полотно вимогам", — розповідає Юлія Лугова.
Наповнюють бюджет
Заступниця начальника управління економічного розвитку Калуської міської ради Тетяна Сеньків говорить, що загалом у громаді налічуються приблизно 30 релокованих підприємств. За два місяці цього року вони сплатили до міського бюджету 1 мільйон 700 тисяч гривень.
"Релоковані підприємства працевлаштовують людей, жителів громади. І, звичайно, тоді розвивається сектор послуг, бо кожне релоковане підприємство, яке тут облаштувалося, налагодило виробництво, користується послугами. Тобто це — і заклади освіти, і садочки, і сфера послуг загалом, торгівля, громадське харчування. Тому колообіг грошей іде в громаді. Підтримується і місцевий бізнес", — говорить Тетяна Сеньків.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
