"Нас двох вбила війна". Історія полеглого прикордонника Назара Цигана з Франківщини на позивний Бойок

"Нас двох вбила війна". Історія полеглого прикордонника Назара Цигана з Франківщини на позивний Бойок

Назар Циган з Коломиї на позивний Бойок мріяв про кар'єру, трьох дітей та власноруч збудований будинок. Після початку великої війни він пішов добровольцем у лави Луганського прикордонного загону. 20 березня 2023 року 22-літній воїн поліг у бою поблизу Серебрянки Бахмутського району.

У Назара залишилися двоє найближчих людей — брат Захар, з яким він народився в один день, та кохана дружина Марта.

До річниці загибелі спогадами про Назара Цигана із Суспільним поділилися його брат Захар та дружина Марта.

"Два брати-акробати"

Назар і Захар — двійнята. У дитинстві вони постійно сперечалися, хто ж народився першим. Зараз Захар впевнено каже: це був Назар.

Діти, Назар Циган, Захар Циган, дитинство, двійнята
Назар (ліворуч) та Захар Цигани у дитинстві. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Він народився на п'ять хвилин раніше. У мами пологи були трохи складні. У неї тріснула плацента з Назаром. Одначе народилися ми, два козаки. Я — 3600 грамів, він — 3100. Нас називали "два брати-акробати", — розповідає Захар Циган.

Захар Циган
Брат полеглого воїна Захар Циган. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Змалку мати вчила синів, що вони — одне ціле. Тож і в дитинстві двійнята були нерозлучними. Хоч і, каже Захар, трохи між собою змагалися.

Діти, хлопці, двійнята, Назар та Захар Циган
Захар (ліворуч) та Назар Цигани у дитинстві. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Спочатку я був активнішим, серйознішим. Назар був повненьким і трохи хуліганом. У класі п'ятому-шостому він став серйозним, поважним та стриманим. Та зі своїми людьми залишався жартівником і приколістом. Назар завжди був душею компанії", — пригадує Захар.

Назар Циган, Захар Циган, "Пласт", дитячий табір, пластуни
Назар і Захар у "Пласті". Фото: Facebook/Юрій Юзич

У 2012 році брати вступили до юнацького гуртка "Кажани" 55 куреня імені Максима Залізняка. Разом з друзями Назар і Захар активно пластували до 2015 року — брали участь у таборах, мандрівках.

Пластун, хлопець, підліток, пласт, Назар Циган
Назар Циган у дитинстві був учасником "Пласту". Фото: Facebook/Юрій Юзич

"Пацани, я теж хочу воювати"

Батько двійнят Андрій Циган служив капітаном Коломийської митниці. Через це, каже Захар, його брат завжди мріяв про службу. Після закінчення школи у 2019 році він пішов у військо. На це його також надихнули старші друзі, які воювали в АТО/ООС.

Шеврони, ДПСУ, Державна прикордонна служба, Митниця, Митна служба
Шеврони Назара Цигана (ліворуч) та його батька Андрія. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Наші хлопці — Роман на позивний Снайпер, Сергій на псевдо Джонні та Міша Івасютин на позивний Снікерс — служили з 2014 року. Якось Назар сказав: "Пацани, я теж хочу воювати, так само як ви". Тоді він пішов до військкомату, де йому відповіли: "Відслужи строкову службу. Подивишся, що це таке. Захочеш — підеш в АТО", — розповідає Захар Циган.

Назар Циган, прикордонник, строковик, ДПСУ, Державна прикордонна служба, армія
Назар Циган під час строкової служби. Фото: з архіву Захара Цигана

"Що таке війна? Там — м'ясо, піт і кров"

Після дев'яти місяців строкової служби Назар Циган підписав контракт у Державній прикордонній службі у Львові. А далі — раптова смерть матері й початок великої війни.

Назар Циган, прикордонник, строковик, солдат, ДПСУ, Державна прикордонна служба
Назар Циган під час строкової служби. Фото: з архіву Захара Цигана

"У певний період ми залишилися вдвох, коли померла мама і невдовзі після цього — до року часу — помирає тато. Розуміли, що залишилися тільки ми — два брати, єдині", — говорить Захар Циган.

Захар Циган, Назар Циган, брати, двійнята, вишиванка, вишивка
Захар та Назар Цигани у 2022 році. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У перші дні повномасштабного вторгнення його брат разом з побратимами перевелися добровольцями у лави Луганського прикордонного загону. Назар прагнув захищати країну від військових РФ і потрапив на Лиманський напрямок.

Назар Циган, військові, прикордонники, ДПСУ, Прикордонний загін, Луганський прикордонний загін, Державна прикордонна служба
Назар Циган з побратимами з Луганського прикордонного загону. Фото: з архіву Захара Цигана

"Він ділився всім, телефонував і казав, що йому реально важкувато. Десь Назар теж не "вивозив". Говорив: "Що таке війна? Там — м'ясо, піт і кров", — переповідає Захар Циган.

Назар Циган, прикордонник, ДПСУ, Державна прикордонна служба, військовий, боєць, зброя, війна
Прикордонник Назар Циган. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

"Він казав, що у нього в житті є три кохані жінки — Україна, мама і я"

На другий день повномасштабного вторгнення, 25 лютого 2022 року, Назар отримав повідомлення від небайдужої йому людини. Його колишня дівчина Марта Колбаснікова, відчуваючи, що хлопець піде воювати, написала два слова: "Як ти?"

Марта Колбаснікова-Циган
Дружина полеглого воїна Марта Колбаснікова-Циган. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Я ніколи не писала першою. Назар тоді дуже здивувався і від того часу ми спілкувалися щодня. Так знову зародилися стосунки. Це було листування, дзвінки. Потім ми з мамою готували якісь смаколики, щоб йому передати. І так було до останнього дня", — каже дружина Назара Цигана.

Назар Циган, Марта Колбаснікова
Назар та Марта під час його відпустки. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

Марта і Назар познайомилися ще підлітками, коли їм було по 16 років. Вони зустрічалися чотири роки.

"Потім розійшлися і взагалі не комунікували. Тільки Назар вітав мене на кожен мій день народження. Завжди телефонував, іноді з чужих номерів, щоб я взяла слухавку ", — пригадує Марта Колбаснікова-Циган.

Назар Циган, Марта Колбаснікова, підлітки
Назар та Марта у підлітковому віці. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

Коли Назар пішов на фронт, Марта стала його опорою та підтримкою. З передової він замовляв їй квіти, а вона у відповідь — пакунки з його улюбленими солодощами та їхні спільні фото. Чотири світлини Назар тримав у кишені бронежилета під час запеклих боїв, немов оберіг.

Фото, дівчина, квіти, букет, бронежилет
Одна з чотирьох світлин, яка була в бронежилеті Назара Цигана. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Він казав, що у нього в житті є три кохані жінки — Україна, мама і я. Говорив, що я — його стимул рухатися далі. Він дуже хотів закінчення війни, перемоги й повернення до спокійного життя. Але при цьому Назар не думав залишати службу", — каже Марта Колбаснікова-Циган.

Військовий, Назар Циган, прикордонник, собака, бліндаж, боєць, воїн
Назар Циган із собакою на фронті. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

Перша ротація воїна була на Донецькому напрямку. Зі слів Марти, Назар з побратимами утримував Лиман до втрати контролю над містом 30 травня 2022 року.

"Коли вони відходили з Лимана, у п'ятницю ввечері він зателефонував і я вперше почула в його голосі втому, страх. Назар сказав, що дуже хоче додому. І все, зв'язок обірвався. У неділю вранці він написав: "Я тут". Це був найщасливіший день", — пригадує дружина.

Війна, фронт, Назар Циган, гранатомет, вторгнення, передова, ДПСУ, прикордонник
На фронті Назар Циган служив помічником гранатометника. Фото: з архіву Захара Цигана

"Назар дуже поспішав жити й не хотів чекати"

Після оборони Лимана у липні 2022 року Назар приїхав у відпустку додому. Для Марти, яка не бачила його два роки, це було несподіванкою.

"Я йшла додому. Він мені зателефонував і спитав, що роблю. Підходжу до будинку — біля паркана стоїть великий букет квітів. А Назар заховався за автомобілем. Ми разом проводили час, а тоді він почав розмови про одруження", — розповідає Марта.

Пара, Назар Циган, Марта Колбаснікова, поцілунок
Назар та його дружина Марта. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

Назар мріяв про велику сім'ю. Він хотів мати трьох дітей. У вересні 2022 року Назар освідчився Марті.

Весілля, молодята, Марта Колбаснікова, Назар Циган, пара, поцілунок, вишиванки, вишивка
Марта і Назар у день весілля, 22 жовтня 2022 року. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

У жовтні під час 10-денної відпустки молодята одружилися.

Весілля, молодята, Назар Циган, Марта Колбаснікова, одруження військового, вишиванки, вишивка
Марта і Назар у день весілля, 22 жовтня 2022 року. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

Вони побралися у вишиванках, які Назар доручив обрати Марті, і сказали свої обітниці один одному на вухо.

Весілля, одруження, молодята, Назар Циган, Марта Колбаснікова, пара, поцілунок, вишиванки, вишивка, ліс, обітниця
Марта і Назар у день весілля, 22 жовтня 2022 року. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

"Нас двох вбила війна: його — фізично, а мене — морально"

Після одруження Назар Циган повернувся на фронт. Цього разу — у Серебрянку Бахмутського району. Марта пригадує: йому радили залишити обручку вдома. Але Назар не знімав її до останнього подиху.

"На 14 лютого я подарувала йому книгу "Митний кодекс України". Товстезна книжка, написана маленькими літерами. Після служби Назар планував працювати на митниці й хотів готуватися. Він так і не дочитав цю книгу. Просто не встиг", — каже дружина полеглого воїна Марта Колбаснікова-Циган.

Прикордонник Назар Циган, воїн, військовий, ДПСУ, Державна прикордонна служба
Воїн Луганського прикордонного загону Назар Циган. Фото: з архіву Марти Колбаснікової-Циган

Востаннє подружжя розмовляло 19 березня 2023 року. Тоді, пригадує Марта, вони говорили телефоном декілька годин поспіль.

"З ним ніколи не було сумно. Назар дуже любив історію, мав прекрасну пам'ять. Поки він відпочивав, ми поговорили про все на світі. Навіть не думали, що може щось трапитися. Ніколи не розмовляли про смерть. Хоча, напевно, якби я могла повернути час назад, я б обов'язково його запитала: що мені робити, як далі жити, як зібратися", — говорить дружина Назара Цигана.

Назар Циган, прикордонник, воїн, загиблий боєць, ДПСУ, війна
Портрети та нагороди Назара у кімнаті Марти. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Наступного ранку Марта збиралася в університет. Вона не одразу почула телефонний дзвінок. Коли підійшла до телефону, побачила пропущений дзвінок від побратима Назара.

"Я до нього передзвонила і почула розгублений голос. Він мені сказав найстрашніші слова: "Бойок — "двохсотий". Пізніше ми вже спілкувалися з побратимом і він сказав, що Назар за декілька днів до загибелі щось відчував. Зі мною він таким не ділився, бо знав, як я за нього хвилююся", — розповідає Марта Колбаснікова-Циган.

Татуювання, Бойок, рука, тату
Після загибелі Назара Марта набила на зап'ясті татуювання з його позивним — Бойок. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

З її слів, Назар загинув не одразу. В його легеню влучив уламок, і доки прибігли бойові медики, почав задихатися.

"Він сказав побратиму, що це, напевно, кінець, але він не хоче помирати. Поки мого чоловіка везли до найближчої лікарні, дорогою він помер. А я в той час навіть не підозрювала, що мій коханий вже не тут. Я не розумію, чому нічого не відчула. Нас двох вбила війна: його — фізично, а мене — морально, духовно. Померли всі наші плани, мрії, сподівання на майбутнє", — каже Марта.

Орден за мужність, нагорода
Прикордонника Назара Цигана з Коломиї посмертно відзначили орденом "За мужність" III ступеня. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Я дуже рада, що ми вдвох у наші роки знали, що таке кохати й бути коханими"

На прощанні з Назаром Марта стояла біля домовини чоловіка в його бушлаті, удвічі більшому за неї.

Похорон, похорон військового, скорботний кортеж, смерть, війна
Прощання з Назаром Циганом у Коломиї, 25 березня 2023 року. Фото: Інформатор Коломия

"Спочатку я звинувачувала себе в цьому. Чому він не може жити, а я тут продовжую існувати? Хоча точно знаю, що Назар хотів, щоб я була щасливою. Людям може здатися, що в мене все добре. Вже все забулося, все прижилося. Але ніхто не знає, що відбувається, коли я приходжу додому і замикаю двері", — говорить дружина полеглого воїна.

Марта Колбаснікова-Циган, прапор, синьо-жовтий стяг
Дружина полеглого прикордонника Марта Колбаснікова-Циган. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Марта дає волю емоціям тільки тоді, коли приїздить до Назара на кладовище. Коли у неї стається щось добре або погане — їде на могилу й ділиться з ним, бо Назар був не лише її коханим чоловіком, а й найкращим другом.

Могила, цвинтар, кладовище, загиблий військовий, Назар Циган
Могила Назара Цигана. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Він забрав величезну частину мене. Але замість цього залишив всього себе в мені. Він завжди буде жити тут. Я дуже рада, що ми вдвох в наші роки знали, що таке кохати й бути коханими. Це — дуже сильне почуття, яке нам пощастило пізнати та відчути разом", — говорить дружина загиблого воїна.

Марта Колбаснікова-Циган, цвинтар, могила військового, Назар Циган
Марта Колбаснікова-Циган біля могили загиблого на війні чоловіка. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

На початок