Дзвін пам'яті: в Івано-Франківську вшанували пам'ять загиблих військових

У Меморіальному сквері в Івано-Франківську вдванадцяте пролунав дзвін пам'яті задля вшанування загиблих військових у російсько-українській війні. Під час церемоніалу рідним 38 полеглих вручили 42 нагороди, повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.

"38 нагород "За мужність" III ступеня, один орден Богдана Хмельницького III ступеня. Також родини отримали відзнаки "За заслуги перед Прикарпаттям" та "За зразкову військову службу". Сьогодні підбиваємо підсумок 2023 року. На жаль, наша область, як і вся Україна, втрачає своїх героїв", — каже начальник відділу Міністерства у справах ветеранів в Івано-Франківській області Володимир Веркалець.

У пам'ять про полеглих військових. В Івано-Франківську вдванадцяте пролунав дзвін пам'яті

Під час церемоніалу рідним 38 полеглих вручили 42 нагороди. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Оксана — дружина полеглого бійця з Галича Віктора Засєдка. Жінка прийшла вшанувати пам'ять чоловіка та отримати його посмертну нагороду. Віктор був старшим стрільцем мотопіхотного взводу 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс". Понад місяць військовий вважався зниклим безвісти. Він прийняв свій останній бій 26 березня 2023 року поблизу села Берестове Бахмутського району. Віктору було 55 років.

Дзвін пам'яті. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"На передовій він воював по 14-20 днів. Останнього разу був там 24 дні. Це був для нас дуже важкий час. Місяць ми шукали Віктора. Куди ми лише не їхали та не зверталися. Тільки Бог нам допомагав", — каже Оксана Засєдко.

Дружина полеглого воїна Оксана Засєдко. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Орден "За мужність" III ступеня також вручили Олені — дружині загиблого військовослужбовця 109 батальйону 10 гірсько-штурмової бригади "Едельвейс" Вадима Кутового. Її чоловік поліг 9 березня 2023 року під Бахмутом під час виконання бойового завдання.

Олена Кутова отримує нагороду свого полеглого чоловіка Вадима. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Це — вже п'ята нагорода з тих, що я пам'ятаю, бо їх у нього було дуже багато. Чоловік ніколи про них не розмовляв, але вони завжди стояли в нас на поличці. Та, на жаль, це — вже друга посмертна нагорода мого Вадима. Для доньки — це пам'ятка про героїчний вчинок її батька, тому що в її очах він — цілий всесвіт", — розповідає Олена Кутова.