"Галицька брама": у Крилосі на Франківщині відбувся фестиваль до 1125-річчя Галича. Репортаж

"Галицька брама": у Крилосі на Франківщині відбувся фестиваль до 1125-річчя Галича. Репортаж

Фестиваль "Галицька брама" у Крилосі
. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

У селі Крилос, що на Івано-Франківщині, 2 липня на території Музею етнографії відбувся фестиваль "Галицька брама", присвячений 1125-річчю Галича. На заході виступили 25 фольклорних колективів, які представляли Покуття, Гуцульщину, Бойківщину, Опілля та Лемківщину. Також гості фестивалю могли подивитися на етновироби майстрів з різних міст України та скуштувати крафтові страви, повідомляє з місця події кореспондент Суспільного.

Етнофестиваль "Галицька брама" відкрив рік святкування 1125-річниці Галича, розповідає генеральний директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник.

Директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник
Директор національного заповідника "Давній Галич" Володимир Олійник. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Галич у XII столітті був на рівні з Віднем і Будапештом за величиною і більший від Лондона і Парижа. Головна особливість заходу — підкреслити велич і багатогранність України й українців саме через давній Галич, розказавши його історію", — каже Володимир Олійник.

Зі слів заступника гендиректора заповідника "Давній Галич" з наукової роботи Семена Побуцького, перша письмова згадка про Галич датується 898 роком. Саме її річницю святкують нині.

"Із середини XII століття, з часів правління в Галицькому князівстві князя Ярослава Осмомисла, Галич стає одним з найбільших і найрозвинутіших і в культурному, і в економічному плані містом Центральної та Східної Європи", — говорить Семен Побуцький.

Учасниця гурту "Веселі покутяни" Божена Назарук
Учасниця гурту "Веселі покутяни" Божена Назарук. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

На фестиваль приїхав гурт "Веселі покутяни" із села Нижнів Тлумацької громади. Божена Назарук — учасниця колективу. Дівчина каже, що співає в хорі вже три роки. Такі фестивалі, розповідає Божена, дуже потрібні зараз.

"Це відроджує нашу культуру та не дає нам її забути. Особливо у час війни, я вважаю, це — дуже актуально. Приємно відчувати, що ці пісні співали твої предки, а тепер співаєш ти", — говорить Божена Назарук.

Лемківську пісню на "Галицькій брамі" представляли чотири виконавиці.

Учасниці ансамблю "Газдиньки" з Калуша
Учасниці ансамблю "Газдиньки" з Калуша. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Ми — ансамбль "Газдиньки" з Калуша. Сьогодні представляємо лемківський регіон, будемо співати лемківські пісні. Але взагалі ми виконуємо і гуцульські, і лемківські — абсолютно різні", — розповідає учасниця колективу Марія.

Вінок молодої, Коломия
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Гурт "Корничанка" з Коломийського району на фестивалі представив фрагмент покутського весілля.

"Ми сьогодні показуватимемо, як молоду завивають. І буде в’язанка пісень українських", — говорить учасниця колективу Катерина Романенчук.

Учасниця колективу "Корничанка" Катерина Романенчук
Учасниця колективу "Корничанка" Катерина Романенчук. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

На "Галицькій брамі" також презентували етноодяг та прикраси ручної роботи.

Богдан з Ганнівців Галицької громади приніс на фестиваль гуцульське родинне вбрання: запаски, сорочки та кептарі з Верховинщини, яким уже понад 200 років.

"Кептар жіночий, в якому йшли до шлюбу. Це — ручна робота. Вже зараз не роблять, вже нема тих людей. В мене хотіли купити, я кажу: ні, не продається, бо це — спадок", — говорить учасник фестивалю Богдан.

Майстриня зі Львова Наталія Слободюк представила прикраси ручної роботи. Їхні фото спершу вишукують у старих журналах чи інтернеті. Серед виробів з натурального каменю та бісеру — корали, зґарди, силянки, дукати та сережки.

"Розумієте, ви робите виріб, ви шматочок своєї енергії, свого добра даєте туди, вводите", — ділиться Наталія Слободюк.

Фестиваль Галицька брама
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Гості "Галицької брами" могли скуштувати й крафтові продукти. Володимир Кіс очолює "Братство карпатських бджолярів". Гірський мед, який із сім’єю виготовляє чоловік, окрім продажу, передають воїнам на передову.

Пасічник Володимир Кіс
Пасічник Володимир Кіс передає мед бійцям на фронт. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Є і питні меди в нас, медівки, а також різні медопродукти. Виготовляємо кремовані меди з додаванням чорносливу, горіха волоського, какао. Є і звичайний мед карпатський. Якщо спробувати, у ньому відчуваються кристали медові", — розповідає пасічник Володимир Кіс.

Поет та музикант Богдан Кучер
Відвідувач фестивалю, поет та музикант Богдан Кучер. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Відвідувач фестивалю, поет та музикант Богдан Кучер ділиться: фестиваль "Галицька брама" — це нагадування про могутність Галицько-Волинського князівства: "На будь-якій території місцини, де стоїть українець, є відчуття того, що ми вростаємо генетично традиціями, фольклором, обрядами, звичаями, нашими святами. Ми вростаємо в землю. Коли ми кажемо про Галицьку браму, розуміємо про велич Галицько-Волинської держави, яка творилася отут — у межах Крилоса, Галича".

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок