У селі Вовчинець Івано-Франківської громади поховали заступника командира кулеметного взводу 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Олега Койляка. Воїна відспівали в храмі святих Володимира й Ольги, повідомила кореспондентка Суспільного.
Олег Койляк на позивний Берет з 2014 року воював за Україну. У 2022 визволяв від військових РФ Ірпінь, Бучу. Боронив Вуглегірську ТЕС, Бахмут. У листопаді того ж року поблизу Вугледара Олег Койляк ліквідував командира штурмового загону 155 окремої гвардійської бригади морської піхоти РФ. 9 квітня 2023 воїну виповнилося 30 років, а 17 квітня він загинув поблизу Вугледара.
Однією з перших про загибель побратима повідомила кулеметниця взводу Оксана Рубаняк.
"Він був дуже відважним, сильним воїном, на якого всі рівнялися. Олег першим йшов у бій, останнім з нього виходив. Вів за собою хлопців. Ніхто не боявся з ним йти, тому що Олег був досвідченим, відважним і сміливим. Це можуть підтвердити всі, хто його знає. Він був дуже добрим. Дуже важко втрачати таких людей, як Олег. Їх зараз дуже багато гине. Ми маємо розуміти, що ціна нашого миру й спокою — це людські життя", — ділиться Оксана Рубаняк.
Олег Койляк був найближчим другом командира кулеметного взводу 72 окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців Назарія Кішака.
"Ми дуже давно дружимо й були найкращими друзями. В мене не було кращого товариша. В нас була ситуація, коли танк прицільно працював по позиції. Олег взяв NLAWШведсько-британська переносна протитанкова керована ракета малої дальності., побіг на другу точку й вдарив по танку. Він каже: "Якщо ми будемо сидіти, то загинемо всі". Це був мужній й відданий своїй державі військовий", — розповідає про полеглого Назарій Кішак.
Провів друга в останню путь й побратим Віктор Царицанський на позивний Стелс.
"Справжній, найщиріший з тих, кого я знаю. Без ніяких масок. Найсильніший з нашого взводу, з найбільшим досвідом. На нього можна було покластися беззаперечно. Люблю його. Дуже сильно", — каже Віктор Царицанський.
Волонтерка благодійного фонду "Крила справедливості" Аліна Ловчиновська розповідає, що допомагає взводу, у якому воював Олег Койляк.
"Пам'ятаю таку історію: на ворожих позиціях казали, що за українців воюють не українці, а якісь "скажені іноземці-моджахеди". Дикий кулеметник якийсь — що він робить просто надзвичайні речі. Олег дуже сміявся. Більшого українця, ніж він, складно знайти. Він був ефективним, результативним ще й команду тримав на позитиві. Завжди посміхався", — пригадує Аліна Ловчиновська.
Олега Койляка поховали на Алеї слави на кладовищі у Вовчинці Івано-Франківської громади.
У полеглого воїна залишилися дружина й двоє маленьких дітей.
21 квітня 2023 року на сайті Президента України створили петицію щодо присвоєння Олегові Койляку звання "Герой України" посмертно.
Також 22 квітня в Івано-Франківській громаді на Алеї героїв у Чукалівці поховали трьох бійців 78 батальйону 102 окремої бригади Сил територіальної оборони ЗСУ Івано-Франківщини — Романа Волковича, Андрія Клюбу й Олександра Струтинського.
Читайте також
- На Алеї героїв у Чукалівці Івано-Франківської громади поховали трьох бійців 78 батальйону 102 бригади
- Вважався зниклим безвісти. На Прикарпатті поховають військовослужбовця Петра Бойчука
- Понад рік вважався зниклим безвісти. На Прикарпатті поховають військовослужбовця Михайла Варцаб'юка
- Через недугу помер військовослужбовець з Івано-Франківщини Михайло Олійник
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
