Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
. Фото: колаж Суспільне Івано-Франківськ

Після перемоги військовослужбовець з Прикарпаття Михайло Кознюк мріяв пастушити на карпатських полонинах та оселитися в будинку, який придбав для майбутньої сім'ї. Такими думками він ділився з братом Петром. Проте боєць загинув під час артилерійського обстрілу на Донеччині 12 лютого 2023 року. На захист країни хлопець пішов добровольцем ще у 2014 році.

Рідні воїна розповіли Суспільному про його заповітні мрії та полонину, до якої так прагнув повернутися Михайло Кознюк.

"Отак ми з Михайлом ходили колись полонинами"

Михайло народився сьомим з дев'яти дітей у родині Кознюків. Брат загиблого військового та вівчаря Петро показав місце, яке, за його словами, найбільше любив Михайло, — полонину.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Брат Петро Кознюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Отак ми з Михайлом ходили колись полонинами, — починає розповідь Петро. — Ми ходили з вівцями по 30 км у день, по 20, деколи було більше, деколи менше. Від ранку до вечора і так кожен день, поки літо не закінчиться".

Тварини слухалися його

Брати пастушили в горах з дитинства. Для Михайла, каже Петро, вівчарство було не лише способом заробітку, а й улюбленою справою. Тварин хлопець любив, а ті поводилися слухняно поруч з ним.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Він це дуже любив — маржину (худобу — ред.). Вівці, корови, коні — він це дуже любив, з маленького. Він цим захоплювався постійно, казав: "Я йду кожне літо в полонину". Свистом покійний Михайло кликав овець. Так кличуть овець всюди полонинами, — пригадує Петро Кознюк.

Став "зірковим" вівчарем Гуцульщини

"Репортери дізналися, що є гуцул, який чотири роки літує. Захотіли поїхати туди, зняти, як йому вівчариться. Він тоді розповідав, що "вівці є Божі і їх треба любити та треба вміти випасати". У YouTube це набрало багато переглядів, по всьому світу розійшлося. Брат тішився. У Києві його впізнавали, скрізь люди впізнавали, що вівчар з полонини", — розповідає Петро.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Михайло Кознюк в дитинстві. Скрін з відео: 5 канал

У 18 років пішов боронити Україну

Петро розповідає, що Михайло вівчарив до 2014 року. Тоді, 18-річним, пішов служити за контрактом у Збройні сили України.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Галина Сенюк

"Він у Львові служив, потім його перекинули в Рівне. Згодом брата забрали на передову, вкінці 2014 року", — каже Петро Кознюк.

Мріяв створити сім'ю після перемоги

Сестра Михайла Галина Сенюк показує будинок, який наприкінці 2022 року купив боєць. Жінка каже: мати власний дім було його мрією. Сестра допомагала хлопцю облаштувати домівку, поки він був на фронті. Тут Михайло планував жити після перемоги.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Сестра Галина Сенюк. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Мріяв, що війна закінчиться колись і він сім'ю побудує. Любив дуже діток, мріяв про це. Але спочатку хотів Україну захистити. Я могла йому зробити довідку за доглядом за матір'ю, бо хвора, а він мені сказав: "Галю, я не патріот, чи що?" — розповідає Галина Сенюк.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Дім, в якому мріяв жити після перемоги Михайло. Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Майже дев'ять років провів на війні

Упродовж останніх дев'яти років Галина з братом бачилися нечасто. У відпустку, яка тривала не більше 10 днів, він приїжджав декілька разів на рік.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Галина Сенюк

"Тоді завжди до мене приїжджав. Ми обоє дуже схожі, тому здебільшого трималися купки. Коли він приїжджав, то аж не знав, чим має мені допомогти. Він з таким задоволенням брався до роботи", — пригадує сестра.

Галина каже: Михайло докладно не розповідав про військову службу чи негатив на передовій, аби не засмучувати рідних.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Михайло Кознюк з побратимом. Фото: Галина Сенюк

"Чи до брата Михайло дзвонив, чи до мене, то у нього все завжди добре було. Завжди був на позитиві, сміявся", — пригадує Галина.

Останній дзвінок брату

Востаннє сестра розмовляла з братом Михайлом 11 лютого 2023 року. А наступного дня дізналася, що Михайло загинув.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Я з ним говорила, це була неділя. Останні його слова, він мені сказав, що треба підлогу постелити в коридорі. Потім до мене подзвонили у понеділок, зателефонував мені з Києва чоловік, що з ним був у роті. Сказав, що Місько поранений, що там дуже ноги, що, може, Бог допоможе, що довезуть до лікарні, зроблять операцію, все буде добре", — пригадує Галина.

"Міська вже нема"

Того ж дня ввечері Галині зателефонувала подруга з Чернівців й повідомила, що Михайло загинув.

"Леся до мене подзвонила, сказала, що Міська вже нема. То я перетелефонувала до цього чоловіка у Київ і кажу: "Чому ви мені не сказали?" Він каже: "Я не міг тобі сказати", — розповідає сестра полеглого бійця.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

Загинув Михайло Кознюк внаслідок поранень від артилерійського обстрілу росіян на Донеччині. Він був сержантом 2 гірсько-штурмової роти 8 окремого гірсько-штурмового батальйону. Михайлові було 26 років.

"На війні Михайло знав свою роботу"

"Він отримав поранення у ноги. І його до лікарні не довезли, бо в брата відкрилася внутрішня кровотеча. На війні Михайло знав свою роботу. Мені казали побратими, що він не залишив ніде жодного хлопця. Хоч були загиблі, то він завжди забирав їх — нікого не залишив", — говорить Галина.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Галина Сенюк

Заповідав поховати біля братів

Петро Кознюк каже, що брат після перемоги мріяв вівчарити на полонинах, однак не планував залишати військову службу, допоки в Україні триває війна. Проте, якщо загине, просив поховати біля братів.

Мріяв повернутися на полонину: історія вівчаря та бійця ЗСУ Михайла Кознюка, який загинув на війні
Фото: Суспільне Івано-Франківськ

"Він ніколи не казав, що це залишить. Він говорив: коли війна закінчиться, тоді вже залишить. Він казав: "Там мої побратими, а я буду їх залишати? Таке не можна". Він ніколи в житті б не залишив побратимів на передовій", — каже Петро.

Провели в останню дорогу воїна Михайла Кознюка в його рідному селі Буковець Верховинського району. За гуцульським звичаєм, щоб вшанувати юнака, одягли весільне деревце, адже боєць загинув парубком, так і не створивши власну сім'ю.

Читайте також

Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, Instagram та YouTube

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок