Дев'ять орденів "За мужність" ІІІ ступеня вручили родичам загиблих у російсько-українській війні бійців з Прикарпаття. Ще чотири родини отримали нагороди "За заслуги перед Прикарпаттям". Церемоніал під назвою "Дзвін пам’яті" провели у Меморіальному сквері Івано-Франківська, передає кореспондент Суспільного з місця події.
На заході зібралися родичі та побратими військових, духовенство, представники влади та жителі міста. Загиблих на фронті воїнів вшанували хвилиною мовчання, опісля відслужили панахиду.

Медаль полеглого у бою проти російських окупантів сина Івана зі сльозами на очах отримав Ярослав Матлюк.
"Це — пам’ять про мого сина Іванка. Це — перша й остання його нагорода. Я хотів, щоб він живим цю відзнаку отримав. Це буде пам’ять до моєї смерті, до кінця моїх днів життя", — говорить батько полеглого на війні захисника Ярослав Матлюк.

Серед посмертно нагороджених героїв — Андрій Зуб’як із села Ямниця. Родичі військовослужбовця розповідають, що він захищав країну з 2015 року в зоні проведення АТО/ООС. Коли розпочалося повномасштабне вторгнення РФ в Україну, воїн з першого дня повернувся до лав Збройних сил України.
"Андрій починав із Чорнобиля, потім їх перекинули на Донецький напрямок. Загинув у червні десь у районі Покровська", — розповідає дружина військовослужбовця.

Посмертний орден свого сина отримав Михайло Гуцуляк. Чоловік каже, його син Василь боронив країну від загарбників з 2014 року. Коли росіяни вторглися 24 лютого, воїн відправився на фронт, а його брат і сестра повернулися з-за кордону, аби допомагати країні. Батько сім’ї пригадує, що Василь був дуже відповідальним, обізнаним і надзвичайно мужнім. Загинув військовослужбовець 19 червня у боях на Луганщині.
"Ви знаєте, мені не віриться. Мені здається, що він до нас приїздив і зараз приїде. Я ще не можу увійти в той стан, що його вже нема. Я просто йому заздрив, як людина може себе так мужньо тримати і пройти таке пекло війни", — ділиться батько захисника Михайло Гуцуляк.

Окрім орденів "За мужність", родичі чотирьох загиблих військовослужбовців отримали нагороди "За заслуги перед Прикарпаттям".

Начальник обласного відділу Міністерства у справах ветеранів Володимир Веркалець розповідає, що церемоніал "Дзвін пам’яті" організовують щомісяця.
"Насамперед вшановуємо наших героїв. По-друге, показуємо їхнім рідним, що ми про них не забуваємо, шануємо їх і пам’ятаємо. І третє — це кожен, хто прийшов. Жителі Франківська чи гості міста мають знати, що ми шануємо, пам’ятаємо наших героїв, і треба робити все, щоб ця пам’ять була вічною", — каже Володимир Веркалець.
Читайте також
- Не роздумуючи, пішов добровольцем. Історія загиблого біля Соледара бійця Володимира Витошка
- "Я йду, щоб вам було безпечніше". Пам'яті воїна, звукорежисера Суспільного з Франківська Сергія Силкіна
- "Азовсталь", татуювання і довга дорога додому. Історія життя і загибелі "азовця" Тараса Лавріва
- "Кращих героїв я ще не бачив". Історія загиблого прикарпатського бійця Василя Скорецького
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!