Від початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації з України виїхали понад 5 мільйонів 200 тисяч людей. Такі дані опублікувало Агентство ООН у справах біженців. Більшість українців переїхали до країн Європейського Союзу — Польщі, Румунії, Німеччини, Угорщини та Словаччини.
Як повернути українських громадян з-за кордону і чи вплине на ситуацію із працевлаштуванням біженців з України та трудовою міграцією статус кандидата у члени Європейського Союзу, з’ясовувало Суспільне.
Працевлаштування українських біженців у Європі: основні проблеми
У державах ЄС українці могли отримувати соціальні виплати, різноманітні пільги й фінансову допомогу. Однак поступово уряди країн стимулюють українців шукати роботу.
До прикладу, Польща з 1 липня припинить надавати допомогу біженцям з України у розмірі 40 злотих на харчування та проживання. Про це сказав уповноважений уряду в справах біженців Павел Шефернакер.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповідає Суспільному, що частина українських біженців, які офіційно працевлаштувалися у Польщі, порівняно невелика. Із 1 мільйона 200 тисяч тих, хто отримав місцевий аналог ідентифікаційного коду, знайшли роботу орієнтовно 200 тисяч. Працевлаштуватися біженцям в ЄС досить непросто, каже експерт.
"Це пов’язано насамперед з тим, що люди, які не можуть нострифікувати свої дипломи, які не можуть підтвердити свій фах, які не знають мови країни перебування, вимушені розраховувати лише на роботу низької кваліфікації, скажімо так. Тому дійсно багато людей відмовляються від такої роботи або мають якісь заощадження, які дозволяють їм це не робити", – розповів Василь Воскобойник.
Основні перепони у працевлаштуванні в країнах ЄС – це незнання мови, бюрократичні процеси, пов’язані з трудовою безпекою та медициною, а також влаштування дитини у дитсадок. Про такі труднощі розповіла Суспільному Наталія Сагітова. У перші дні війни вона переїхала з Івано-Франківська у Фінляндію. Зараз працевлаштувалася покоївкою у місцевому готелі. Жінка каже, що попри різні труднощі, основною запорукою працевлаштування є бажання самих українців.
"Наші українці інколи і не дуже шукають роботу. Вони вирішили ходити на фінську мову, вчитися. Тим людям, які приїхали в центр біженців і там залишилися, знайшли квартири. Тобто вони мають де безкоштовно жити і отримують виплати. Звичайно, цих виплат цілковито не вистачає на місяць, щоб прожити, але вони примудряються. Зараз для українців є дуже великі можливості піти на роботу і заробляти тут гроші", – каже Наталія Сагітова.
Поради для тих, хто шукає роботу в Європі
Для українців, які шукають роботу в країнах ЄС, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник дає дві поради. По-перше, у жодному випадку не погоджуватися на нелегальну працю. Таких українських робітників, з його слів, в Європі — понад половина. По-друге, не вірити посередникам, які пропонують влаштування на роботу за гроші.
"Лише офіційне працевлаштування – це ваш соціальний захист, гарантія зарплати, гарантія для лікування. А як тільки ви чуєте, що вам за гроші хтось пропонує роботу, то на 99,9% перед вами — звичайний шахрай", – розповів експерт.
Як може зміниться трудова міграція українців на шляху до ЄС?
На думку президента Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василя Воскобойника, статус кандидата у члени Європейського Союзу не вплине на ситуацію із працевлаштуванням біженців та трудовою міграцією наших громадян. Це повністю залежить від того, як довго триватиме війна та наскільки швидко держава відбудовуватиметься.
"Насамперед українська трудова міграція залежить виключно від економічної ситуації в Україні, від безпекової ситуації. Від того, чи українці будуть бачити своє і своїх дітей майбутнє тут, в Україні. Якщо цього не буде, українці виїздитимуть. Не зважаючи на якісь бюрократичні перепони, українці будуть шукати для себе можливість виїхати на Захід і заробляти там гроші", – розповів Василь Воскобойник.
Водночас саме завдяки статусу кандидата на членство в ЄС Україна має можливість покращити економічне становище. За словами аналітикині центру "Нова Європа" Маріанни Фахурдінової, статус дасть Україні доступ до фінансових інструментів ЄС, які спрямовані на підтримку та розвиток країн-кандидатів. Також Україна отримає доступ до кредитів і грантів.
"Можемо говорити і про прихід європейських інвесторів, про зростання інвестицій в Україну після отримання статусу кандидата. Але об’єктивно у випадку України варто говорити про те, що все ж таки на притік іноземних інвестицій можемо розраховувати лише після закінчення війни або принаймні після закінчення "гарячої" фази. Тому що для інвесторів все ж таки дуже важливим є безпека в країні інвестування", – каже аналітикиня.
Ще одна перевага статусу кандидата, на думку Маріанни Фахурдінової, це — впровадження реформ в Україні, до яких і закликає Європейський Союз.
"Цей перелік реформ – він, в принципі, цілком досяжний. Загалом реформи стосуються сфер антикорупції та верховенства права. Україна за бажанням зможе їх втілити достатньо швидко. Але тут є одна перепона на шляху – це війна, воєнні дії. Тому що не всі реформи можна впроваджувати у воєнний час", – розповіла Маріанна Фахурдінова.
"Україні вже зараз потрібно формувати свою політику із залучення мігрантів"
У перспективі після реформ, значного притоку інвестицій, потенційного вступу до ЄС, а головне – перемоги над окупантами Україна може зіткнутися із нестачею робочої сили. Про таку проблему каже президент асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник. На його думку, в цьому контексті перед українською владою вже зараз постають три основні виклики.
"Перше – зробити все можливе у майбутньому, щоб українці, які перебувають за кордоном, повернулися в Україну. Друге – зробити все, щоб українці, які живуть в Україні, шукали роботу насамперед тут, не виїздили кудись за кордон. І третій момент – найбільш парадоксальний. Україні вже зараз потрібно формувати свою міграційну політику із залучення трудових мігрантів з інших країн сюди, в Україну", – розповів Василь Воскобойник.
Частина біженців не повернеться до України
Після закінчення війни близько 10% біженців не мають намірів повертатися в Україну. І зі зростанням тривалості перебування у Європі частка таких людей збільшуватиметься. Про це пише Національний інститут стратегічних досліджень.
"У бік постійного життя поза межами України, найімовірніше, схилятимуться ті, хто має там родичів, хто виїхав до віддалених держав, хто завдяки професійним знанням і кваліфікації може знайти гідну роботу й забезпечити собі належний рівень життя. Низькою є також імовірність повернення молоді, яка й далі навчатиметься за кордоном", – йдеться у заяві Національного інституту стратегічних досліджень.
Ці українці, які залишаться у країнах ЄС, можуть зменшити дефіцит робочої сили у Європі. Таку заяву опублікував Європейський центральний банк.
Наталія Сагітова, яка тимчасово проживає у Фінляндії, каже, що знайома з тими людьми, які вирішили залишатися у Європі.
"Мене дуже болить ця тема. Я просто знаю особисто тут українців, які не хочуть і не планують повертатися додому. Це дуже сильно болить, тому що я навіть над таким не задумувалася, у мене є чітке бачення того, що я справді буду повертатися додому у будь-якому випадку", – розповіла Наталія Сагітова.
Президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування Василь Воскобойник розповідає, що після війни країну можуть покинути і багато чоловіків, дружини і діти яких уже виїхали до Європи.
"Потрібно робити все, щоб люди в Україні бачили своє майбутнє тут. Я дуже сподіваюся, що перемога буде швидко. І тоді потрібно буде дуже багато років працювати над відбудовою України", – каже Василь Воскобойник.
"Не бачу майбутнього іншого, крім України", – українка у Фінляндії
До України повернулися вже понад 3 мільйони 400 тисяч українців, які тікали від війни за кордон. Такі цифри 23 червня на брифінгу озвучив речник Державної прикордонної служби Андрій Демченко.
На своїй сторінці у Facebook президент Володимир Зеленський написав, що держава зробить все можливе, аби якомога більше людей повернулися додому.
"Принципово не хочу називати їх біженцями. Вірю, що вони повернуться додому. Одразу, щойно Росія забереться з нашої землі. Одразу, щойно буде встановлений мир. Зробимо для цього все можливе", – написав Зеленський.
Серед тих, хто бажає якомога швидше повернутися на Батьківщину, – Наталія Сагітова.
"Надіюся, вірю і знаю, що Україна буде теж не гіршою, ніж Фінляндія, коли переможе. Цю нечисть з України ми виб’ємо. І я не бачу іншого майбутнього, крім України", – каже українка, яка зараз живе і працює у Фінляндії.
Читайте також
- Україна імплементувала 70% законодавства ЄС. Що ще треба зробити
- "Якщо ми отримаємо статус члена ЄС за 7 років — це дуже добре, раніше — малоймовірно" — Наталія Форсюк
Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини
Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини й ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!
