"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
. Суспільне Карпати

Жителька села Топільче, що на Верховинщині, Параска Романюк 26 років пече традиційний гуцульський хліб. До Всесвітнього дня хліба, який відзначають 16 жовтня, кореспондентка Суспільного поїхала у Карпати, щоб дізнатися, як його випікають на Гуцульщині.

У невеличкій пекарні посеред Карпат Параска Романюк кожного дня випікає сотню буханців.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Справу починає з молитви.

"Так нас навчили дідо, баба, батьки наші. Це — наше життя. Наше життя — хліб та молитва", — каже господиня.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Далі Параска Романюк палить ватру.

"Ми печемо на дереві. У нас зараз світла вже місяць немає, а ми все одно печемо хліб. Світло є — добре, а нема, то в нас і так хліб добрий є", — каже жінка.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Поки піч нагрівається, Параска Романюк починає місити тісто.

"Якщо його просто замісити і не працювати, хліба доброго не буде. Якщо людина життєрадісна, та й роботу робить від душі, те, що їй лежить до серця, то вся ця енергія, як з водою, так і з тою працею, що ти у неї вкладаєш, передається до другої людини. А якщо людина агресивна, не має настрою, то хліб гарно не буде виходити, він не спечеться добре", — розповідає Параска Романюк.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Поки готує — господиня завжди співає.

"На Гуцульщині, скільки я пам’ятаю, з малої, в нас такої хати нема, щоб господиня хліб не пекла. В нас в кожній хаті печуть хліб. Бо якщо зима велика буде або якась катастрофа станеться, то має бути мука, та й має бути хліб", — каже Параска Романюк.

Рецепт свого хліба господиня тримає у таємниці.

"Кожна господиня має свій особливий рецепт. Ну може трохи таємних інгредієнтів є, бо то не все розказувати треба", — каже жінка.

Замісивши тісто, жінка залишає його на чотири години. Тим часом починає готувати буришник.Буришник — традиційна гуцульська страва з картоплі. Раніше на Верховинщині картоплю називали буришкою.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

"Буришник — це перший хліб на Гуцульщині був. Барабулі, борошно і це треба товкти так, аби все втовкти і потім — у піч. Уявіть, скільки жінкам треба було поробити, щоб на 25 дітей спекти буришника. Та й ще там є тато, мама, самі двоє, то коло 30 душ у хаті. Скільки того треба зробити", — розповідає Параска Романюк.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Щоб була скоринка, господиня змащує його гуслінкою.Гуслінка — спеціально заквашене густе кип'ячене молоко.

"Гості, які приїжджають, таких буришників по цілому пляцку беруть. Кажуть, краще, ніж торт", — каже господиня.

За роботою, співами та розмовою незчулися, як нагрілася піч.

"Треба грань, аби майже уся "потала" у цеглу, так, щоб мало граней лишилося, щоб не згорав хлібець", — каже Параска Романюк.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Раніше Параска Романюк випікала по 300 хлібин щодня.

"Давно хліб пекли самі. Ніхто не йшов у магазин по хліб. То вже, коли ми в школу ходили, хліб привозили. В нас старший чоловік сміявся і казав: "Жінки "гет іспустіли". Якби зупи привезли в магазин, то за зупов би бігли", — пригадує господиня.

"Наше життя — хліб та молитва". Параска Романюк 26 років випікає традиційний гуцульський хліб
Суспільне Карпати

Параска Романюк каже, зараз хліб менше цінують.

"Я пам’ятаю, коли була маленькою, хліб цінували, та й за це сварили, казали, що від Бога покарання буде. Бабка казала, якби десь крихта впала з хліба на землю, ми повинні були підняти, поцілувати той хлібець і його з’їсти, щоб ми шанували і хліб не впускали на землю. А зараз хліб можна бачити в смітті, в баках — скрізь хліб розкидають. Тепер хліб більше схожий на сувенір", — каже Параска Романюк.

Читайте також

Читайте нас у Telegram: головні новини Івано-Франківщини

Станьте частиною Суспільного: повідомляйте про важливі події з життя вашого міста чи селища. Надсилайте свої фото, відео та новини і ми опублікуємо їх на діджитал-платформах Суспільного. Пишіть нам на пошту: [email protected]. Користувачі акаунтів Google можуть заповнити форму тут. Ваші історії важливі для нас!

На початок