У Музеї мистецтв Прикарпаття 6 травня відкрили благодійну виставку картин ветерана ЗСУ Володимира Симанишина "Життя з вірою у перемогу". На війні він втратив кисті обох рук. Під час реабілітації відкрив у собі художній хист. В експозиції — 30 робіт, більшість з яких Володимир написав ще до того, як отримав протези.
Про це повідомила кореспондентка Суспільного з місця події.
Володимир Симанишин — з Тернополя. 24 лютого 2022 року він зустрів у Польщі, та щойно дізнався про повномасштабний напад росіян на Україну, вирішив повернутися, щоб боронити державу. Військового досвіду чоловік не мав, проте залишатися осторонь не зміг — каже: не дозволила совість.
У березні 2022 року Володимир Симанишин вступив до добровольчого формування, яке підпорядкувалося 8 полку спеціального призначення Сил спеціальних операцій імені князя Ізяслава Мстиславича.
Він воював на Бахмутському напрямку. У 2023 році отримав важке поранення внаслідок атаки дрона під Часовим Яром. Через травми лікарям довелося ампутувати бійцеві кисті обох рук.
"У госпіталі в Тернополі ми пролежали три місяці. Крім ампутації рук, син ще не бачив на ліве око — там були уламки. Він в депресії був, не хотів нічого", — пригадує мати воїна Надія Симанишин.
Саме вона спонукала Володимира долучитися до арттерапії, яку у шпиталі для поранених військових проводила волонтерка Олена Хмельницька.
"Я малюванням ніколи не цікавився. Сприймав це скептично, тим паче у лікарні, бо як ти будеш малювати? Немає рук. Мені тоді якось примостили пензлик, фактично на бинті, і так я почав пробувати. Я не можу навіть передати, наскільки це було важко. Перші картини я малював, бо мама просила. Але з кожною роботою переконувався, що воно вартує зусиль. Я почав отримувати задоволення від процесу і від результату", — каже Володимир Симанишин.
Спочатку ветеран розмальовував картини за номерами, а потім почав імпровізувати, створюючи власні сюжети. Зокрема, зображав матір, краєвиди за вікном, переносив на полотна свої спогади, сни та мрії. Художню справу він продовжив у госпіталях у Києві та в США. Також залучав до малювання інших військових, з якими проходив реабілітацію.
"Я хочу надихати людей, щоб вони не зневірювалися. Розумію, яка є спокуса зосередитися на тому, що ти втратив, у голові — безлад, це складно. Проте варто шукати себе в новому житті, шукати мотивацію, щоб рухатися далі", — говорить Володимир Симанишин.
Кілька своїх картин ветеран передав на аукціони, де збирали гроші для ЗСУ. Виставка у Франківську — також благодійна. Всі гроші, які пожертвують відвідувачі, Володимир планує передати на збір своєї подруги. Волонтерка Аліна Червоноока збирає 200 тисяч гривень для потреб 30 окремої механізованої бригади ЗСУ, в якій служив її полеглий чоловік.
Підписуйтеся на новини Суспільне Івано-Франківськ у Facebook, Telegram, Viber, WhatsApp, Instagram, TikTok та YouTube
