На дев'ятий день після Великодня в Україні відзначають Радоницю — день поминання близьких та рідних, які померли. У цей день заведено ходити на кладовище, аби прибрати могили та згадати близьких. У 2025 році Радониця та Проводи будуть 29 квітня, та багато хто піде на кладовище у поминальний день 27 квітня.
З 2014 року, коли почалась російсько-українська війна, багато людей вимушено покинули свої домівки на окупованих територіях та не можуть відвідати могили рідних. Також з початком повномасштабного вторгнення влада України щороку закликає жителів Донеччини не відвідувати кладовища через небезпеку російських обстрілів та можливі замінування.
Як пом'янути близьких та рідних, якщо не можеш сходити на кладовище, Суспільне Донбас розпитало настоятеля парафії святих мучениць Віри, Надії, Любові та матері їх Софії Краматорська Донецької єпархії Православної церкви України протоієрея Олександра Танчука.
"Найпростіший спосіб згадати про померлих — самим помолитись. Також у вівторок у Радоницю сходити в храм замовити панахиди, якщо на заході України — парастас, заупокійну літургію", — розказує отець Олександр.
Як зазначив священник, якщо поруч немає православної церкви, можна піти у будь-який храм аби згадати рідних.
"У нас є благословення від нашої церковної влади, якщо людина знаходиться в евакуації, і там немає православної церкви, то можна піти в католицьку церкву. Навіть дозволяється сповідуватись та причащатись там. Я вважаю, що Бог дивиться, в першу чергу, на душу: і на наші, і на тих, хто відійшов у вічність, тому тут нічого страшного не буде", — зауважує отець Олександр.
Також за словами священника, в різних регіонах України є свої традиції поминання померлих, але всюди головне — це молитва.
"У нас на сході є традиція роздавати поминальні цукерки та печива, щоб люди молились. Ви ж кажете: помʼяніть такого-то, а у відповідь кажуть: "Царство небесне і Вічна памʼять". Тобто молитва до Бога пішла. Я сам був в евакуації в Івано-Франківську, там це не прийнято. Коли люди так просили, було зрозуміло, що це переселенці. Там саме піти до храму, замовити заупокійну службу і помолитися - на першому місці", — розказав священник.
Як зазначив отець Олександр, паски та яйця, які на Донеччині зазвичай носили на могили померлих, можна роздати сусідам або знайомим з проханням помолитись.
"Саме в цьому і є сенс цієї традиції. Ти як людей пригощаєш, даєш їм таку допомогу — поминальні ці обіди. Це як акт благодійності. Ми безкоштовно годуємо людей і просимо, щоб вони молились за душі спочилих, на честь кого влаштовується цей поминальний обід. Головне це помолитись за упокій, згадати спочилих добрим словом, молитвою. Це на першому місці", — зазначив він.
