Був кондитером — став військовим медиком і має за мету стати пластичним хірургом. Петро рятує поранених на Донеччині у стабілізаційному пункті 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади. Йому було 20, коли почалось повномасштабне вторгнення. За кілька днів хлопець вже був у військкоматі. Спочатку служив за фахом — кухарем, та побачив, що бракує медиків — перевчився. Надалі мріє стати військовим хірургом і повертати красу пораненим.
Про те, як мати не пускала у військкомат, патріотичні татуювання, роботу у стабпункті та вуса, які веселять поранених Петро розповів — Суспільне Донбас.
У 20 років втік від мами, аби піти у військо"Мама у військо
У 20 років утік
і пішов у ЗСУ
не пускала"
20-річний
доброволець
У березні 2022 року тоді двадцятирічний Петро пішов до війська. У цивільному житті працював кондитером і шоколатьєкондитер, що спеціалізується на виробництві шоколаду та виробів з нього, тому і в армії, каже, спочатку був кухарем.
"Мама закрила мене вдома. Не відпускала, сховала всі мої речі. Але я дуже впертий. Я одягнув її зелений батник і пішов. Це була гарна ідея. У мене мама любить парфуми. І я тоді не бачив її десь пів року — і я його нюхав, щоб якось відчувати, що мама поряд", — згадує Петро.
Нині він — санінструктор 56-ї окремої мотопіхотної Маріупольської бригади, перевчився на медика, коли побачив в них потребу.
"У мене не було якоїсь розгубленості. Єдине, що мені запам'яталось, це запах крові. Пам'ятаю до нас приїхав поранений чоловік десь років 45-55. У нього було поранення в ліву щоку. Мені треба було накласти йому шви. Я намагався робити це максимально обережно, я прекрасно розумію, що йому боляче. І він навіть не смикнувся. Я йому сказав: "Мужик, ти дуже сильний", — згадує військовослужбовець.
"Кайфую від своїх вусів"
Серед буднів війни собі та іншим Петро підіймає настрій вусами.
"Коли в школі був, в мене дід ходив з вусами. Я дивився на нього і казав собі, що ніколи в житті я не буду собі відпускати вуса. Але вирішив спробувати. І мені сподобалось", — ділиться медик.
"Це прикольно. Багато поранених кажуть, що класні вуса. Це піднімає їм настрій. Я кайфую від своїх вусів"
Мрія — пластична хірургія
Петро каже: в дитинстві мріяв стати пластичним хірургом. Тепер хоче здобути освіту і повертати красу пораненим.
"Я, коли їхав робити бліндаж, я забивав навіть скоби максимально рівно. Казав: хлопці, я майбутній хірург, бачите, як рівно роблю, щоб були гарні шви. І ми з цього сміялись. Мені б хотілося, щоб Україна вийшла на такий рівень, щоб наші поранені хлопці та дівчата не їхали там в Німеччину, наприклад, і платили кучу грошей. А у своїх робили", — каже Петро.
Наразі Петро закінчує перший курс Одеського університету, факультет — лікувальна справа.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.
