Теракт в Оленівській колонії на Донеччині, який окупаційна армія РФ здійснила в ніч на 29 липня 2022 року, міг статись через вибухівку, яку заклали всередині бараку. Також слідство розглядає версію про удар артилерією або мінами із термобаричним зарядом.
Про це розповіли на брифінгу "Від Оленівки до Гааги: хто відповість за підступне вбивство українських військовополонених?", який 28 січня провели у київському Медіацентрі Україна.
10 грудня 2024 року громадські організації передали до Міжнародного кримінального суду повідомлення, де виклали результати власного розслідування та дослідження теракту в Оленівці в ніч на 29 липня 2022 року, розповів провідний експерт Регіонального центру прав людини Роман Мартиновський.
Над повідомленням працювали шість громадських неурядових організацій, серед них чотири українських і дві іноземні: одна французька та одна нідерландська.
"В процесі нашої роботи ми тісно комунікували з офісом Генерального прокурора і використали в тому числі отриману від офісу у встановленому законом порядку інформацію для посилення нашої доказової бази і наших аргументів. Ми майже хвилинах відновили хронологію тих подій 28 липня і ранку 29 липня".
"Ми з колегами спільні в нашій оцінці цих подій таких, як вбивства та катування, тобто воєнні злочини, відповідальність за які передбачена стаття 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду. В нашому повідомленні ми закликаємо Офіс прокурора Міжнародного кримінального суду розслідувати зазначені злочини, використовуючи всі можливості Міжнародного кримінального суду для забезпечення принципу невідворотності покарань", — розказав Мартиновський.
РФ готувалась до теракту щонайменше два місяці
Російська влада готувала теракт в Оленівській колонії з моменту, коли український гарнізон Маріуполя почав виходити в полон у травні 2022 року — до такого висновку дійшли організації, розповів Роман Мартиновський. Про це свідчить, зокрема те, що 16 травня 2022 року на окуповану частину Донеччини прибув перший заступник начальника Федеральної служби виконання покарань РФ у Москві полковник Кирило Попов, його вважають "куратором" табору для полонених азовців.
"Тобто в той самий день, коли наші захисники почали виходити з "Азовсталі". Можна було б вважати звичайним збігом обставин, але подальші події свідчать про те, що це не так. Попова називають командувачем угруповання Федеральної Служби виконання покарань Російської Федерації у так званій ДНР", — розповів Роман Мартиновський.
За кілька тижнів до теракту, у липні 2022 року, окупанти переобладнали промисловий цех колонії під "Барак 200" для утримання полонених. Саме там перебували більшість захисників Маріуполя, які загинули або дістали поранення в ніч на 29 липня 2022 року.
Ліжка, матраци та подушки в барак охоронці заносили 27 липня 2022 року, попри те, що приміщення не до кінця переобладнали. Сюди поспіхом перемістили близько двохсот українських військовополонених.
"Самі ліжка були розставлені настільки щільно, що пересуватись між ними можна було тільки боком. Пізніше це стало причиною того, що велика кількість постраждалих полонених так і не змогла вибратись з палаючого бараку", — повідомив Мартиновський.
Позивний "Охотнік". Як діяли охоронці колонії в день пожежі
За словами експерта Регіонального центру прав людини, ввечері 28 липня на шикуванні був присутній чоловік на псевдо "Охотнік". Очевидці та полонені, які пережили теракт, стверджують, що після його появи посилились знущання та жорстокість допитів. Його особу поки не встановили.
28 липня полоненим заборонили виходити з бараку, а охорона покинула своє службове — приміщення перебувало під наглядом лише одного чергового.
"Це було нехарактерно з умов перебування в колонії, починаючи з травня 2022 року", — каже Роман Мартиновський.
День теракту: хронологія злочину
За свідченнями очевидців та тих, хто пережив пожежу в Оленівці, встановили хронологію подій 28 та 29 липня 2022 року.
- О 22:00 охорона залишила територію бараку.
- З 23:00 по 23:30 пролунали два вибухи поспіль, після чого почалась сильна пожежа.
- Опівночі до колонії приїхали швидкі, проте їх не пустили на територію.
- Близько 4 ранку 29 липня до промзони прийшли охоронці та наказали сортувати поранених за ступенем важкості і скласти списки на евакуацію.
- О 5 ранку від 80 до сотні поранених завантажили у три КАМАЗи та забрали до лікарні.
За словами прокурора 18 департаменту Офісу Генпрокурора Дмитра Марцина, частина українських полонених загинули через те, що охоронці та працівники колонії обмежували доступ лікарям до місця пожежі.
"Ми працювали з потерпілими та свідками, які надалі були повернені в процесі обмінів з держави-агресорки. За результатами такого розслідування ми встановили, що безпосередньо керівництво колонії, діючи спільно за попередньою змовою між собою, з іншими, на жаль, на цей час не встановленими представниками Федеральної служби виконання покарань РФ, вони навмисно вчиняли дії та бездіяльність, яка призвела до ще більших втрат. Тобто ми встановили, що, якщо безпосередньо від вибухів загинула щонайменше 41 особа, то надалі ще щонайменше дев'ять військовослужбовців "Азову" загинули саме в результаті ненадання належної медичної допомоги", — розповів Дмитро Марцин.
Яку зброю застосувала РФ по Оленівці
Слідчі розглядають декілька версій, якою зброєю атакували барак із українськими військовополоненими в Оленівській колонії. Серед них — вогнемет, артилерійський обстріл та вибухівку, яку могли закласти всередині приміщення, каже представник 18 департаменту Офісу Генпрокурора Роман Циб.
Визначити точно тип зброї не можуть через відсутність доступу до місця удару.
"Ми провели комплексну експертизу зброї на підставі фото та відеоматеріалів одразу після вчинення злочинів. Попередньо встановлено, що можливою причиною вибуху стало використання ручного вогнемету чи мін з термобаричним зарядом. Багато тіл, які пізніше повернули в Україну, були в обвугленому стані, що свідчить про високу температуру під час вибуху. Також із тіл загиблих не виявили осколків від боєприпасів — це те, що ми встановили. Також розглядаємо версію щодо вчинення цього злочину із використанням артилерійської системи або іншої високоточної зброї з можливим термобаричним зарядом".
"До вибуху у самому бараці особи, які там знаходились, чули два неподалік бараку два вибухи. Третій "прийшовся" вже по приміщенні. Свідки також зазначають, що їх залучали до збору фрагментів, які залишились після вибуху. І одна особа повідомила, що він зібрав осколки мідної частини боєприпасу. Інший зазначив, що він бачив уламок від боєприпасу "Краснополь". Цю версію також розглядаємо. Також є версія, що заклали вибухівку всередині приміщення, бо слідчим шляхом встановили, що вона могла бути закладена десь біля входу", — розповів Роман Циб.
Хто понесе відповідальність за теракт в Оленівці
У 2024 році про підозру у порушенні законів та звичаїв війни, поєднаних з умисним вбивством оголосили ексочільнику Оленівської виправної колонії і його першому заступнику, розповів прокурор Дмитро Марцин. Їх справи розглядають за частиною 2 статті 438 Кримінального кодексу України.
Загалом у повідомленні до Міжнародного кримінального суду визначили десятьох людей, хто, ймовірно, причетний до теракту, зокрема чотирьох службовців Федеральної служби виконання покарань РФ, директора цієї структури у так званій ДНР, голову Слідчого комітету РФ Бастрикіна, заступника голови Слідчого комітету Корпусова та тодішнього командувача Південного угруповання військ РФ Суровікіна.
"Ми не змогли встановити, на жаль, безпосередніх виконавців цього злочину, тому ми зосередили наші зусилля на встановлення осіб, які можуть бути відповідальними за смерть і катування українських військовополонених за принципом відповідальності командирів і начальників. Часто ви можете чути про так звану командну відповідальність, але ми використовуємо термін відповідальність командирів і начальників, як він записаний в Римському статуті Міжнародного кримінального суду", — сказав Роман Мартиновський.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
