На Лиманському напрямку протягом минулого року українські військові відбили понад 350 штурмів армії РФ. Російські військові у місцевих лісах не застосовують бойових і лише зрідка запускають розвідувальні дрони, а на штурми відправляють переважно мобілізованих.
Про оборону Лимана Донецької області, його стратегічне значення, а також чи переважає російське військо в озброєнні Сили оборони України та чому не рахується з втратами — командир 63 окремої механізованої бригади Збройних сил України Павло Юрчук розповів Суспільне Донбас.
Оборона Лимана та штурми в Серебрянському лісі
Українським військовим важливо тримати оборону Лимана, оскільки для армії РФ місто може стати додатковим логістичним центром на Донеччині, переконаний командир 63 ОМБрокремої механізованої бригади сухопутних військ ЗСУ Павло Юрчук.
"Це одне з найбільших міст Донецької області, які зараз залишились під нашим контролем. Це велика кількість промислових підприємств, багатоповерхової забудови з великими підвалами. Втрата цього міста призведе до створення росіянами ще одного потужного логістичного центру, де можна накопичувати, готувати та відправляти в наступ свої підрозділи", — розповідає командир.

Як розповідає Павло Юрчук, з початку року у зоні відповідальності 63 бригади було понад триста п'ятдесят штурмів з боку армії РФ.
"Це дрібні піхотні групи й механізовані колони, які пробували нас штурмувати — по 10, по 12 машин, по вісім, по п'ять. Противник зазнав суттєвих втрат", — каже Павло Юрчук.
За ці більш як 350 штурмів бригада втратила 200, можливо 250 квадратних метрів у Серебрянському лісі — піску, повалених сосон. І при цьому, на жодній з втрачених нами позиції, противник не зміг нормально закріпитися.
Бої місцевого значення
За словами командира, тактика російських військових під час штурмів стандартна і характерна для часів Великої Вітчизняної війни. Головна відмінність — додалися безпілотні літальні апарати, а піхота застосовується в дрібних групах, розповідає Павло Юрчук.
Першу лінію оборони — мінні поля, інженерні загородження — війська армії РФ проходять за підтримки техніки, щоб зробити собі простір для маневру, пояснює командир.
Після цього противник починає натягувати особовий склад — по два, по три чоловіки, по п'ять. Натягувати на втрачені нами позиції й там пробувати закріпитися. Повільно просувається вперед. Десь більш успішно, десь менш успішно. Я не можу сказати, що на напрямку 63 бригади за минулий рік проводилися з боку противника якісь концентровані наступальні операції. Характер бойових дій — це бої місцевого значення.
Бомбардувальні дрони російські військові не використовують, розвідувальні — зрідка, розповідає Павло Юрчук. За його оцінкою боєприпаси обидві сторони застосовують приблизно однаково.
"У нашій смузі бомбардувальних дронів ми не помічали. FPV-дрони використовують, але не дуже успішно, тому що ми оборону ведемо в лісі, а застосування FPV-дронів у лісі — досить таке, сумнівне", — розповідає військовослужбовець.
"Я не можу жалітися, що у нас дефіцит боєприпасів. Я думаю, 1:1, а то й деколи ми можемо більше стріляти. Зводити всі проблеми до недостатньої кількості боєприпасів — я не буду. Зауважу, що бої місцевого значення. А коли бої місцевого значення, противник не концентрує свої артилерійські засоби".

Про трофейну зброю та модернізовану техніку, що відстала на 120 років
Військовослужбовець зазначає, що російські військові нового озброєння майже не застосовують.
"У нашій смузі були помічені декілька модернізованих БМПбойова машина піхоти, декілька танків Т-90. Решта — стандартне радянське озброєння. Техніка, яка з'являлися на нашій смузі, була знищена, деяку — ми трофеями собі забрали", — розповів командир 63 бригади.
Додає, що модернізована на підприємствах РФ військова техніка, значно відстає від тієї, яка є на озброєнні в ЗСУ.
"Ця модернізація навіть приблизно не схожа на нашого БТР-4бронетранспортер. БТР-82 з модулем "Пиріжок" — російський, який вважається в них крутим, відстав років на 20 від нашого БТР-3. Або, якщо говорити про БТР-4 "Буцефал", то він відстав від нього напевно на 120 років", — пояснює командир.

"Стрілецька зброя, засоби ближнього бою — всі стандартні, радянські. Є певні модернізації, типу АК-12 — це той же самий 5,45 автомат Калашнікова. Як ти на ньому там, в якому вигляді ти приклад не складай, в яку сторону не засовуй, а він все одно АК-74. Стандартний масовий радянський автомат, розрахований на мільйонну армію".
За словами командира 63 ОМБр, російське військо переважає в зброї не за якістю, а за кількістю. Щонайменше в десять разів.
"У них на наших 10 радянських БМП — 100 радянських БМП. Якщо у нас 10 радянських танків, то у них 100 таких самих радянських танків. Скільки б ми їх не знищували, у них чогось все одно — 100 танків на наших 10, на жаль", — говорить він.
"Нас дивували цими "Термінаторами"російська бойова машина підтримки танків, "Ураганами"реактивна система залпового вогню, гарматами підвищеної потужності, авіабомбами у п'ять тисяч кілограмів. Якби росіяни ще мали чим нас здивувати, вони б нас цим здивували. Противник не рахується із втратами. Я так розумію, це вже на рівні підсвідомості російської нації — не рахуватися з втратами, добитися своєї цілі, вперто. За кожний метр землі, за кожний крок вперед вони віддають десятки життів. У мене будь-який командир бригади чи батальйону покаже десятки фотографій і відео, де купа знищеного противника за окрему сосну в лісі".

За спостереженнями українського військового, з боку армії РФ у штурмах беруть участь переважно мобілізовані.
"Всі полонені, документи всіх загиблих ворогів, які нами були підняті свідчать про те, що участь в бойових діях беруть люди, які були мобілізовані місяць-півтора тому, тобто всі молоді. Будь-який окупант після першого бою, якщо він вижив, він стає солдатом", — каже Павло Юрчук.
Що противник зміг зробити за три роки інтенсивних бойових дій на Донбасі? Захопити від Попасної до Бахмута — там 30 кілометрів. Від Авдіївки до околиць Покровська — там приблизно 50 кілометрів — це такі найбільші успіхи противника на Донбасі. Задача була взяти під контроль всю Україну за три дні. А за три роки з 1400-кілометрової України змогли захопити — 30-35 кілометрів, — підсумував командир Юрчук.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
Матеріал виготовлено за сприяння Міжнародного Фонду Страхування Журналістів від Асоціації “Незалежних Регіональних Видавців України”, що є складовою програми підтримки Voices of Ukraine, яку координує European Centre for Press and Media Freedom. Voices of Ukraine реалізується у межах Ініціативи Hannah-Arendt-Initiative і фінансується German Federal Foreign Office. Програма забезпечує страхування журналістів, але не впливає на редакційну політику, даний матеріал містить виключно погляди та інформацію, отриману редакцією.