У святковій кампанії всесвітньо відомого бренду Chanel звучить різдвяна пісня композитора, який жив та працював у Покровську Донецької області, Миколи Леонтовича "Щедрик".
27 грудня в Києві на мініфестивалі "Вертеп Схід" відбудеться постанова "Вертеп. Війна. Вірші", основою для якої стала поезія Сергія Жадана, що родом з Луганщини.
У столиці Румунії показали фільм "Люди зі сталі" про трагедію Маріуполя. Суспільне Донбас зібрало добірку новин про культурні події, що пов'язані з Донеччиною та Луганщиною.
Український "Щедрик" підкорює світ моди
Новорічна пісня “Щедрик” Миколи Леонтовича звучить у рекламі Chanel.
Про це на сторінці у Facebook написала перша заступниця голови Комітету ВР з питань гуманітарної та інформаційної політики Ірина Констанкевич і розмістила відповідний ролик.
"Щедрик" — символ надії, стійкості та свята, який несе світло української культури далеко за межі нашої країни. Мелодія, створена на рідній землі, сьогодні звучить у найвіддаленіших куточках світу, нагадуючи про її глибоке коріння", — йдеться в дописі.
Однак, попри визнання у всьому світі, місто — Покровськ Донецької області, де народився цей безсмертний шедевр, майже повністю зруйноване війною, додала народна депутатка Констанкевич.
Микола Леонтович, автор колядки "Щедрик", жив та працював в Покровську на Донеччині з 1904 по 1908 роки. У 2018 році у центрі міста встановили скульптуру композитора.
Вертеп на вірші Жадана
У Києві в культурному кластері "Краків" з 25 по 27 грудня відбудеться мініфестиваль "Вертеп Схід", що об'єднає сучасні інтерпретації українського вертепу та виставу за віршами Сергія Жадана.
"Вертеп. Війна. Вірші" — це вистава за поезіями Сергія Жадана, що родом з Луганщини. Вона балансує між релігійними та культурними контекстами. Режисерка Оксана Дмитрієва створила постанову, що поєднує поетичні тексти автора, написані в різні періоди, включно з віршами зі збірки "Життя Марії" та творами 2022 року. Вистава розглядає війну через призму любові, віри та надії.
Ця вистава, створена у перший рік повномасштабного вторгнення, нагадує про силу духу та здатність шукати світло навіть у найтемніші часи. Сергій Жадан описує вертеп як містерію, де радість виростає з тривоги та розпачу.
"Постанова завершується світлом — як метафоричним, так і буквальним. Атмосфера вистави сповнена молитви та надії, і саме це робить її потужним художнім висловом у контексті сучасних подій", — додає Сергій Жадан.
"Вертеп. Війна. Вірші" пройде 27 грудня у культурному кластер "Краків". Виставу демонструватимуть двічі цього дня. Київ, Русанівська набережна, 12.
Виставка фотографів старовинного Бахмута
Виставка "Фотографи старовинного Бахмута" триває у Хмельницькому обласному краєзнавчому музеї. Про це йдеться в анонсі події на сторінці у Facebook.
Організатори зазначають, що на виставці представлені копії 100 світлин і поштових листівок початку 20 століття з колекції Бахмутського краєзнавчого музею, оцифрованих у 2024 році за підтримки Львівського центру міської історії та Хмельницького обласного художнього музею.
"Навчання мистецтву фотографії на початку 20 століття було непростим і досить тривалим: фотографічних шкіл не існувало, а кожен досвідчений фотограф приховував свої практичні знання. Учнівство займало зазвичай три роки: спершу початківець був просто хлопчиком на побігеньках, потім брав практичні вроки у фахівця, далі ставав його помічником і нарешті отримував самостійну роботу", — повідомляє краєзнавчий музей в анонсі.
"Велике значення надавалося ретуші, яка приховувала подряпини на фотографічній пластині, темні плями на негативі й дефекти шкіри на обличчі фотографованого".
В експозиції представлені роботи бахмутських фотоательє Розалії й Давида Мерейнес, Леона й Ісаака Гриліхес, Герша-Лейби Бродського, Єфима Львова, Михайла Іцковича, Емануїла Білоцерковського, Лазаря Хадака.
"Приватні фотоательє в Бахмуті, що діяли за радянської влади, були ліквідовані в 1930 році. Передбачаючи такий хід подій і намагаючись вижити, підприємці-фотографи вже в 1926-1930 роках об’єднуються в артілі. Заснована, ймовірно, Іцковичем фотоартіль "Червоний світлопис" продовжувала свою роботу в Бахмуті (АртемівськуМісто перейменували у 2015 році, повернувши йому історичну назву, яке воно мало до 1924 року) до Другої світової війни", — йдеться у дописі.
Серед світлин: портрети містян і селян, родинні групові фото, світлини різних куточків міста, його історичних будівель, частина з яких знищена в роки Другої світової війни, інші постраждали вже від сучасної російської агресії.
Виставка триватиме до 19 січня 2025 року за адресою Хмельницький, вул. Проскурівcька, 47.
"Люди зі Сталі" у Бухаресті
У Бухаресті в кінотеатрі імені Ельвіри Попеску при Французькому інституті показали український документальний фільм Сергія Фоменка "Люди зі Сталі", який розповідає про трагедію Маріуполя під час повномасштабного вторгнення РФ у 2022 році. Про це у Facebook повідомило посольство України в Румунії.
"Люди зі Сталі" (People of Steel) — фільм, в якому захисники Маріуполя та їх рідні розповідають, що відбувалося з лютого по травень 2022 року — під час битви за Маріуполь, — в оточеному російськими військами місті. А також історію подальшої боротьби родин захисників Маріуполя за звільнення з полону своїх рідних та близьких", — йдеться у дописі.
Документальну стрічку "Люди зі Сталі" за кордоном уже побачили:
- у Торонто — Канада,
- Манчестері — Велика Британія,
- Утрехті, Харлемі — Нідерланди,
- Братиславі — Словаччина,
- Бухаресті — Румунія,
- Досі — Катар,
- Ланкастер — Велика Британія.
Загалом фільм охопив 11 міст у дев'яти країнах світу у межах марафону “Culture vs war: 1000 days of resilience”, який організувала асоціація “Дивись українське!”, повідомляється на їхній сторінці у Facebook.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, WhatsApp, Facebook, YouTube та Instagram
