88-річний житель Очеретиного Іван, який пішки вийшов з окупованих околиць селища, коли російські військові відібрали його паспорт, вже написав заяву на відновлення документів. Нині він живе у шелтері, куди пенсіонера привезли волонтери.
Розповідаємо історію чоловіка, який не захотів отримувати громадянство РФ і пішки вийшов із селища, за яке йдуть бої.
Забрали паспорт, щоб оформити громадянство РФ
Івану Яковичу 88 років, чоловік жив в Очеретиному, що на Донеччині. Нині чоловік у Дніпрі. Покинути рідний дім вирішив, коли після захоплення його вулиці, в домівку зайшли російські окупанти.
"У мене забрав паспорт російський військовий. Він сказав: "Ми вам оформимо російське громадянство, приходьте за паспортом в контору", — розповідає літні чоловік.
Росіяни намагались забрати у пенсіонера і мобільний телефон, проте чоловік, згадує не віддав. Коли військові пішли, Іван не знайшов ключі. Каже, подумав — теж окупанти забрали.
"Я ключі похапцем десь положив, але я думав, що він забрав ключі. І я пішов шукати його, щоб ключі в нього забрати. В них там хата. І інші були, молоді такі. Розмовляють весь час по мобільнику — росіяни. Я прийшов. А він каже: "Ти що? Хочеш кулю тобі в лоба?". Я був на відстані, сів, сидів, чекав. І коли прийшов той, що паспорт забрав, кажу про ключі. А він каже: "То нащо мені твій ключ? Йди", — згадує Іван Якович.
Зібрався та пішки пішов із Очеретиного
Наступного дня почав збиратися: "Що взяти? Пенсійне в мене залишилося, карточка. Він не забрав банківську карту. А забрав паспорт і ідентифікаційний номер".
20 квітня, розповідає Іван, вирішив йти з селища. О четвертій ранку вирушив в дорогу, йшов пішки трасою.
"Дійшов до залізнично-дорожнього переїзду. Там я чекав, думав, що в Покровськ поїду. Але ніхто не взяв. А потім почалася така канонада, я пересидів трохи і тоді зрозумів — треба йти звідти пішки, подалі. От і пішов я по трасі Очеретине-Покровськ. Не знаю — скільки, годин до десяти я йшов", — згадує чоловік.
Зрештою на трасі літнього чоловік підібрав автомобіль.
"Муку перевозить автомобіль, і то він мене не підібрав. Спочатку я дістався у Гродівку. А потім попутками приїхав у Покровськ. Там мене забрали — і в потяг. І сюди привезли", — говорить Іван Якович.
"Я думав, що повернуся. Я навіть телефон записав того, що муку ввозить, щоб дозвонитися, щоб він мої пожитки перевіз у Покровськ. Я вирощував все на городі. Пенсію отримував. На хліб. А що купував з м'яса, так це — українська ковбаса з салом".
Допомога волонтерів
Чоловіка до Покровська, як виявилось, довіз волонтер, далі зустріли інші волонтери, вони і посадили на потяг до Дніпра.
"Нам подзвонив із ДСНС товариш і спитав: "Чи не могли б ви дідуся забрати?". Він знає, що ми займаємося маломобільними, відправляємо їх у Дніпро, у шелтери. Розповів його історію, і ми вже дідуся забрали з церкви, куди той волонтер привіз", — розповів рятівник благодійного фонду "СХІД SOS" Владислав Арсеній.
В Очеретиному будинок чоловіка — розбитий
Іван пам'ятає Другу світову війну, тоді, в дитинстві, ховалися від німців, тепер — від росіян. В Очеретиному, через обстріли російських військ пів року немає електропостачання, води та газу. Чоловік жив у вцілілій літній кухні.
"Хата моя розбита, посипався дах, там жити не можна."
"Воду для всяких господарських справ — дощову брав. Світла пів року не було. Ввечері, щоб тепленько заснути, будь-яку кашу вариш, щоб на цілий день. Кашу, цибулю нарізав і олії", — ділиться Іван Якович.
"Я українець, я не хотів Росію. Якби і паспорт не забрали, а були росіяни, все одно б я хотів звідти йти. Боявся я, що мене відправлять туди — в Росію".
Наразі живе в Дніпрі, в шелтері, та вже разом з волонтерами почав процес відновлення документів. "Я вже поставив хрест. Ось те, що там залишилось, там же і залишилось", — каже літній чоловік.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
