Господарство й хата згоріли: історія родини переселенців з Нью-Йорка, що опановує бізнес з м’ясопереробки на Полтавщині

Господарство й хата згоріли: історія родини переселенців з Нью-Йорка, що опановує бізнес з м’ясопереробки на Полтавщині

Фермерка з Донеччини, яка переїхала на Полтавщину
Переселенка з Донеччини Наталія Троян отримала обладнання для переробки м'яса. Фото: надала Наталія Троян

Наталія Троян з Нью-Йорка Донецької області у рідному селищі займалася фермерством. Тримала худобу: шість корів, п'ять свиней, а ще птиця та понад 12 гектарів городу. Коли в оселю поцілила російська ракета, деяких тварин врятувати не вдалося. Нині велика родина Наталі змушена шукати прихисток на Полтавщині.

Як родина знову взялася за сільське господарство, чому місцевим до смаку їхня полуниця та який вирішили опанувати бізнес — жінка розповіла Суспільному Донбас.

Наталя Троян з родиною з Торецької громади Донецької області виїхала 15 травня 2022 року, коли поруч з будинком влучила ракета. Тоді вона не розірвалася, але залишатися там вже було небезпечно: двір Наталі був розташований близько до лінії фронту, який почав посуватися.

Усе господарство довелося швидко розпродати чи відати на утримання сусідам, які жили в інших районах Нью-Йорка. Усіх, згадує Наталя, врятувати не вдалося.

“Це край села. Ми й раніше жили поблизу лінії зіткнення, а тепер то й взагалі. У нас більше немає домівки, після чергового обстрілу з боку армії РФ — гатили фосфорними, свині згоріли живцем”.
Господарство і хата згоріли: чому місцеві ходять за полуницею та копченим м'ясом
до переселенки з Нью-Йорка
Наталія у селищі Нью-Йорк на Донеччині. Фото: надала Наталія Троян

Нині родина Троян живе у селі Зуївці — це за 35 кілометрів від Миргорода Полтавської області. Діти й онуки разом з ними. Вони знову почали займатися господарством, розповідає Наталія. Тут вона вперше вивела в інкубаторі гусей, перепелів та фазанів.

“Я тридцять років займалася фермерством, знаю як вирощувати свиней, корів, курей, нутрії. У мене було п'ять свиноматок, шість корів. Було багато розсади. З собою перевезла інкубатор і вже маю перші виводки. Городу менше — лише 40 соток, але ми також обробили цілину поряд і 20 соток ділянки ще взяли. Посадили кілька рядів малини, десять рядочків полуниці по 20 метрів. Місцеві вже приходять, смакують і навіть замовляють, хоча самі мають ділянки. З розсади: капуста, помідори, огірки, баклажани — закрутки повний підвал”, — ділиться Наталія.

Жінка взяла участь у проєкті для підприємців, виграла грант, придбала ще обладнання, зокрема другий інкубатор та коптильню.

Господарство і хата згоріли: чому місцеві ходять за полуницею та копченим м'ясом
до переселенки з Нью-Йорка
Родина Наталії з Нью-Йорка коптить м'ясо та рибу. Фото: надала Наталія Троян

“Сьогодні такої можливості розводити худобу, як була в нас на Донеччині, немає. Натомість є запит на готову продукцію. Тому саме це обладнання (коптильня та автоклав — ред.) допоможе займатися переробкою, наприклад, купувати свинину і робити з неї тушкованку. Це така велика бочка, куди складається м'ясо у банках — пів години й смачна тушонка готова”, — розповідає переселенка.

Зараз Наталя робить ухил на розведення перепелів і бройлерів. Для птахів вже зробила приміщення та придбала клітки.

“Було сто бройлерів, зараз — менше. Щось вже коптили, переробляли й сто перепелів є. Ще є сімнадцять фазанів та п'ятдесят несучок з мого інкубатора, яких я вже вивела тут на Полтавщині. Весною вже будуть яйця нести. 21 один день вигодовувала “стартом”, а потім давала дерть з кукурудзи, яку вирощуємо на своєму городі. Яйце купую венгерське, бо воно більше і курочки ростуть крупніші”, — розповідає господиня.

Господарство і хата згоріли: чому місцеві ходять за полуницею та копченим м'ясом
до переселенки з Нью-Йорка
Онуки біля врожаю полуниці та з курчатами. Фото: надала Наталія Троян

Село, де оселилась родина, відносно невелике — налічує до 500 жителів. Є школа, магазини. В одному з них працює Наталія.

Оскільки жінка займається господарством, то виходити в зміни вона може лише на підміну когось з постійних працівниць.

“У Нью-Йорку в нас вже нічого немає. Обживаємося тут. Хотіли б купити цю хату, де живемо нині разом із земельним наділом. Серед сусідів вже маємо людей з Донеччини, також сюди переїхали мої брати й куми. Це так трохи душу гріє, що ми тут не самі”.

Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram

На початок