"Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022": документальну виставку з такою назвою відкрили у київському виставковому центрі "Жива пам'ять". На експозиції представлені фото, відео, артінсталяції про місто-фортецю. Організували виставку представники національного історико-меморіального заповідника "Бабій Яр", бахмутського краєзнавчого музею та асоціації українських фотографів.
Більше про виставку — у матеріалі Суспільного.
На світлинах представлених на виставці кадри Бахмута за часів німецької окупації та періоду повномасштабного вторгнення армії РФ. Більшість фото надали представники бахмутського краєзнавчого музею. Архівні матеріали вдалося евакуювати у 2022 році, каже Ігор Карнацький.
"Те що стосується Другої світової війни зберігалося понад 80 років. В нашому музеї з 1989 року з часу заснування. Деякі матеріали надійшли до нас у 90-х роках, коли було відкрито у нас зал історії та культури єврейської громади Бахмута", — каже завідувач відділом Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Карнацький.
"На виставці ми бачимо документальні фото кадри 1941-1943 років зроблені німецькими військовими. Знімки зроблені фотографами-документалістами, які фіксують руйнування і жертви сучасного геноциду. Кадри зняти з БПЛА на них видно руйнування міста. Ніж у другу світову війну", — розповів завідувач відділом Бахмутського краєзнавчого музею Ігор Карнацький.
На виставці представлены більше сотні експонатів. Готували виставку місяць, каже одна з організаторів Роза Тапанова.
"По внутрішньому колу — це історія 1942 року. А по зовнішньому колу все, як це починалося у Бахмуті та чим закінчилося — повним таким знищенням міста, тобто показані роботи сучасних фотографів", — каже керівниця національного історіко-меморіального заповідника "Бабин яр" Роза Тапанова.
Серед експонатів, які показують геноцид Бахмута, на виставці представлені артінсталяції. Серед них — "Пролиті сльози" Михайла Алексеєнка.
"Кожну хвилину падає крапля води та вона повністю змінює те відображення, що ти маєш, оскільки спочатку ти бачиш відображення себе, а далі ця капля, як наш сум, пролиті сльози за тими, хто загинув, вона все це змінює. Но при цьому ти пам'ятаєш про мертвих, бачиш себе живим, тобто це і є наш зв'язок. Пам'ять про мертвих також це і є про життя", — пояснює Роза Тапанова.
Андрій працює фоторепортером на передовій з 2015 року. На цій експозиції представив близько 10 своїх авторських світлин, зроблених у Бахмуті у грудні 2022 року. Каже, дві з них розповідають про родину, яка жила з дітьми у підвалі.
"Вони не дуже розуміли, ту небезпеку яка їх оточує і діти жили в підвалі. Було дивно бачити малих дітей посеред Бахмута у підвалі, усвідомлювати, що потенційно наражаються на небезпеку щомиті, тому що прилетіти могло в будь-який момент. Це було перед Різдвом, я запитав хлопчика Гліба, що ти хочеш на Різдво і хлопчик повернувся до мене сказав: "Я хочу генератор". Я заплакав, тому що насправді дитина на Різдво може хотіти що завгодно, але не генератор. Волонтери після мого сюжету побачили та вивезли їх. Вони зараз живуть під Києвом", — розповів про родину яка жила у підвалі фоторепортер Андрій Дубчак.
"Дуже складні враження. Я б навіть сказала, що в мене немає слів, тому що забагато емоцій і у мене свої спогади пов'язані з Донеччиною. Історичні фотографії з Бахмута коли вже були окуповані Росією дуже багато викликає емоцій", — зазначила відвідувачка виставки Світлана.
Подивитися виставку "Бахмут — обличчя геноциду 1942/2022" можуть безкоштовно усі охочі. Працюватиме експозиція у київському виставковому центрі "Жива пам’ять" до кінця серпня.
Читайте всі новини Донбасу в Telegram, Viber, Facebook, YouTube та Instagram
