За понад три роки з моменту окупації Маріуполя переселенка Світлана отримала ключі від нової квартири — соціальне житло коштом іноземних донорів міськрада облаштувала у Дніпрі. У місто переїхала у 2023 році до сина, приїхала з тимчасово окупованого Криму. Після тимчасової окупації кілька разів приїздила до Маріуполя. В останнє — у 2023 році. "Дуже хочеться додому. Дім це не тільки чотири стіни", — каже жінка. Що побачила у місті — розповіла Суспільне Донбас.
Світлана розповідає, на момент окупації Маріуполя була у Криму.
"Я взагалі кримчанка, до Маріуполя потрапили з чоловіком за розподілом і там прожили все життя. Я українка, я не отримувала російського паспорта. Я виїхала сама за кермом через Росію, країни Балтії, Польщу та приїхала сюди. У мене тут два сини, два онуки, дві невістки. Я приїхала до них. Зараз я живу з молодшим сином", — розповідає Світлана.
"Я хочу додому, я так хочу додому у Маріуполь. Там квартира у мене, вона була побита, але зараз її підремонтували".
Приїжджала у Маріуполь вже після окупації міста, каже Світлана.
"Я тричі приїжджала з Криму. Місто зруйноване. Особливо лівий берег, таганрозька траса. Люди сумні. Мені здається, вони тоді ще не зрозуміли, що сталося і як? Відійшли, вижили та слава Богу. У Маріуполі вони (окупанти — ред.) заблокували людей, вони як у мишоловці опинилися", — каже Світлана.
За її словами, в місті окупанти виконували деякі роботи, наприклад, у її будинку вставили у під'їзду вікна, тоді були і комунальні послуги, проте на тлі масштабних руйнувань, визнає, це були дрібниці.
"На той час була вода, було світло, був газ. Все було. Магазинчики були маленькі, але знову ж таки, комерція, вона ж відразу відроджується", — говорить вона.
"Хочеться додому, я розумію, що у людей набагато гірше, люди живуть у бараках. Але маючи трикімнатну квартиру, це ж не лише стіни. У будинку життя — це ж не лише стіни. Це фотографії, це ялинка на Новий рік, сусіди. Твій плед улюблений, твоя вишивка. Це все складно. Це дуже складно", — зазначила Світлана.
